Рішення № 35985707, 09.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20855/13 09.12.13За позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго

Україна"

До приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова

Компанія "Добробут"

про стягнення 23 171,31 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Гаркуша Г.В. - представник (дов. №233 від 17.04.2013 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до приватного акціонерного товариства Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до генерального договору № 250594000 страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків від 30.12.2009 р. в розмірі 23 171, 31 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за генеральним договором № 250594000 страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків від 30.12.2009 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника автомобіля «Шевроле Авео», державний номер АА 6695 ВІ - ЗАТ «Українські радіосистеми», а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ 2107» державний номер СЕ 4176 АО, за участю якого скоєно ДТП, водій якого Андронов І.В. визнаний винним у її скоєні, застрахований у ПрАТ НФСК «Добробут» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/5536938, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 23 171, 31 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.10.2013 р. порушено провадження у справі №910/20855/13, та призначено справу до розгляду на 18.11.2013 р.

В судове засідання 18.11.2013 р. представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Натомість 13.11.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про уточнення позовних вимог. Згідно з даним клопотанням, позивачем при складанні тексту позовної заяви було допущено описку, внаслідок чого у 8 абз. 3 стор. позовної заяви зазначено невірний номер полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахованої особи відповідача. Таким чином, позивач просить суд прийняти уточнений текст абз. 8 стор. 2 позовної заяви до розгляду.

За таких обставин, суд приймає вищезазначені уточнення до розгляду.

Також, 15.11.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про розгляд справи за відсутності представника у зв'язку із зайнятістю останнього в інших судах.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання 18.11.2013 р. представників сторін, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 09.12.2013 р. о 10 год. 40 хв.

05.12.2013 р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідь на запит суду на виконання вимог ухвали суду від 18.11.2013 р., з якої вбачається, що згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, за полісом № ВЕ/5536938 застраховано цивільно-правову відповідальність інспекції «Держтехнагляд». в страховій компанії «ПрАТ «НФСК «Добробут»» в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ-2107» державний номер СЕ 4176 АО, ліміт по майну 25 500, 00 грн.

У судове засідання 09.12.2013 р. представник відповідача повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/20855/13 від 31.10.2013 р. про порушення провадження у справі та від 18.11.2013 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, будинок 10/5, літ. А), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі, так само, як і ухвала від 18.11.2013 р. вручена відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 18.11.2013 р. та 09.12.2013 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

У судовому засіданні 09.12.2013 р. представник позивача подав суду додаткові документи по справі. Подані документи долучені до матеріалів справи.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 09.12.2013 р. та за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Після повернення з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 09.12.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2009 р. між ПрАТ «АСК «Інго Україна» (далі - Страховик) та ЗАТ «Українські радіосистеми» (далі - Страхувальник) був укладений Генеральний Договір № 250594000 страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків від 30.12.2009 р.(далі - Договір), предметом якого є страхування транспортного засобу «Шевроле Авео», державний номер АА 6695 ВІ.

Згідно з постановою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 02.11.2010 р. та Довідкою УДАІ УМВС України в Чернівецькій області № 37/3035 від 26.10.2010 р., 14.10.2010 р. о 14 год. 30 хв. по вул. Хотинській в смт. Кельменці Кельменецького району Чернівецької області трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Шевроле Авео», державний номер АА 6695 ВІ що належить ЗАТ «Українські радіосистеми» та транспортного засобу «ВАЗ 2107» державний номер СЕ 4176 АО під керуванням Андронова І.В.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Андроновим І.В. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 02.11.2010 р.

До ПрАТ «АСК «Інго Україна» звернувся Страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору є страховим випадком.

Відповідно до Звіту № 42-0150 від 04.11.2010 р. про визначення вартості матеріального збитку, після ДТП, завданого власнику колісного транспортного засобу «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер АА 6695 ВІ, внаслідок його пошкодження у ДТП, станом на 15.10.2010 р., становить 21803,47 грн.

01.12.2010 р. ПрАТ «АСК «Інго Україна» на підставі Страхового акту № 55024 від 15.11.2010 р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 23 171, 31 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11537 від 01.12.2010 р.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ч. 2 зазначеної статті вказано, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Таким чином, між винною та потерпілою особами виникло зобов'язання з відшкодування заподіяної майнової шкоди.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача як особи, що виплатила страхувальнику розмір страхового відшкодування за Договором, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи, пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ 2107» державний номер СЕ 4176 АО, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Шевроле Авео», державний номер АА 6695 ВІ, належить інспекції «Держтехнагляду».

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія Андронова І.В., який керував автомобілем «ВАЗ 2107», державний номер СЕ 4176 АО підтверджується постановою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 02.11.2010 р.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-якої особи в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ 2107» державний номер СЕ 4176 АО, була застрахована в ПрАТ «НФСК «Добробут» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВЕ/5536938).

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Шевроле Авео», державний номер АА 6695 ВІ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/5536938), а до ПрАТ «АСК «Інго Україна» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за генеральним договором № 250594000 страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків від 30.12.2009 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Андронова І.В. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до Звіту № 42-0150 від 04.11.2010 р. про визначення вартості матеріального збитку, після ДТП, завданого власнику колісного транспортного засобу «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер АА 6695 ВІ, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер АА 6695 ВІ, внаслідок його пошкодження у ДТП, станом на 15.10.2010 р., становить 21 803,47 грн.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Суд відзначає, що розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема статтею 29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю матеріального збитку з врахуванням зносу згідно зі звітом експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди, а відтак підстав для покладення на відповідача відповідальності за фактичні витрати в розмірі виплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику немає.

Натомість позивач просить суд стягнути з відповідача 23 171,31 грн., що не відповідає Висновку експерта в частині стягнення 1367,84 грн., оскільки відповідно до вказаного Висновку вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Шевроле Авео», державний номер АА 6695 ВІ в результаті ДТП, становить 21 803,47 грн.,

Крім цього, за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВЕ/5536938) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500, 00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510, 00 грн., що становить розмір франшизи за полісом № ВЕ/5536938.

За таких обставин, враховуючи визначені полісом № ВЕ/5536938 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлену судом вартість матеріального збитку, а також розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 21 293,47 грн. (23 171,31 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування, позовна вимога позивача) - 1367,84 грн. (сума, сплачена понад розмір страхового відшкодування, визначений у Висновку експерта) - 510, 00 грн. (франшиза за полісом № ВЕ/5536938) = 21 293,47 грн.), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виходячи з приписів статті 1194 ЦК України, зазначена норма має на меті забезпечення принципу повного відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, якщо сума виплаченого страхового відшкодування є недостатньою.

Зважаючи на те, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а сума страхового відшкодування, що повинна бути виплачена страховою компанією згідно з нормами чинного законодавства є недостатньо для покриття фактичних затрат, позивач не позбавлений можливості звернутись до особи, винної у ДТП з позовом про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 21 293,47 грн.

Судові витрати позивача про сплату судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (04070, м. Київ, Подільський район, вул. Сагайдачного/Ігорівська, будинок 10/5, літ. А; ідентифікаційний код 31093336) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, Шевченківський район, вул. Воровського, будинок 33; ідентифікаційний код 16285602) шкоду в розмірі 21 293 (двадцять одна тисяча двісті дев'яносто три) грн. 47 коп. та судовий збір у розмірі 1581 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят одна) грн. 07 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 16.12.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева