Рішення № 3598566, 07.05.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.05.09

Справа № 15/94-09.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Кондитероптторг”, м. Суми

до відповідача Приватного підприємства “Тристан”, м. Охтирка

про стягнення 72925 грн. 71 коп.

СУДДЯ Резниченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Пономаренко С.І., довіреність б/н від 10.04.2009р.

Від відповідача: не з‘явився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 72925 грн. 71 коп. заборгованості за поставлену продукцію по видатковим накладним по договору купівлі-продажу №96 від 14.04.2004р., а саме: 62 976 грн. 14 коп. основного боргу, 5 217 грн. 29 коп. пені, 4092 грн. 79 коп. інфляційних витрат, 642 грн. 49 коп. – 3% річних.

Відповідач в судове засідання 16.04.2009р. не з‘явився, подав письмовий відзив на позов №52 від 09.04.2009р., в якому позовні вимоги визнає лише в частині стягнення 60 916 грн. 84 коп. основного боргу, а в іншій частині позову він просить відмовити позивачу.

Тому, ухвалою суду від 16.04.2009р. суд зобов‘язував позивача направити свого представника до відповідача для складання акту звірки заборгованості на момент розгляду справи в суді, складений акт звірки подати суду, а відповідача - створити всі необхідні умови для складання акту звірки взаєморозрахунків і подати суду пояснення з приводу яких накладних у нього виникла розбіжність по сумі основного боргу.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що направив відповідачу акт звірки, але підписаний відповідачем акт звірки позивач не отримав (для залучення до матеріалів справи позивачем подано акт звірки підписаний тільки директором та головним бухгалтером позивача та докази направлення вказаного акту відповідачу).

Також позивачем подано пояснення, що поставка по накладним, які містяться в матеріалах справи за період з 15.08.2008р. по 20.12.2008р. здійснювалася саме по договору №96 від 14.04.2004р.

Відповідач в дане судове засідання не з‘явився, пояснень витребуваних ухвалою суду від 16.04.2009р. не подав. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

14.04.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 96, відповідно до п. 1.1. якого позивач був зобов'язаний передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язаний прийняти товар та оплатити на умовах договору.

Згідно п. 1.2. договору, найменування і кількість товару, що поставляється, його асортимент визначаються у видаткових накладних на фактичну відпустку товару, що невід‘ємною частиною договору. Видаткові накладні є документом, що заміняють специфікацію і протокол узгодження цін.

Відповідно до п. 2.1. договору відповідач зобов'язується робити оплату кожної погодженої партії товару шляхом 100 % передплати на розрахунковий рахунок позивача. У випадку дострокового відвантаження товару без передплати, відповідач зобов'язаний оплатити товар протягом 10 (десяти) банківських днів з дати складання накладної.

Так, позивач за видатковими накладними за період з 15.08.2008р. по 20.12.2008р. поставив відповідачу товар на загальну суму 62973 грн. 14 коп.

Позивачем було пояснено, що поставка по накладним, які містяться в матеріалах справи за період з 15.08.2008р. по 20.12.2008р. здійснювалася саме по договору №96 від 14.04.2004р.

Однак, відповідач за поставлений товар повністю не розрахувався і оскільки відповідач розрахунки з позивачем по договору повністю не провів, позивач був вимушений звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Факт отримання відповідачем товару за договором підтверджується матеріалами справи, а саме договором, видатковими накладними, які підписані повноважними представниками відповідача та скріплені його печаткою (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи).

В даному судовому засіданні представником позивача було пояснено, що акт звірки на виконання ухвали суду від 16.04.2009р. складений не був, хоча позивачем було створено всі умови для його складання.

Тому, оскільки згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов‘язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об‘єктивного дослідження всіх обставин справи, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка забезпечує право на судовий розгляд протягом розумного строку (однією з критерій для визначення розумності строку є поведінка сторін, тобто зацікавлена особа зобов‘язана вчиняти дії, що її стосуються, лише належним чином, не вдаватися до маневрів, аби виграти час, та використовувати можливості, надані внутрішнім правом, щоб скоротити судовий розгляд), відповідачем не виконані вимоги ухвали суду від 16.04.2009р. щодо забезпечення всіх належних умов для складання акту звірки і акт звірки сторонами складений не був.

Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар відповідно по накладним по договору складає 62973 грн. 14 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідачем не подано доказів сплати боргу, а також не подано аргументованих заперечень щодо вимог позивача, тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 62973 грн. 14 коп. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору купівлі-продажу №96 від 14.04.2004р. позивач просить стягнути з відповідача 4092 грн. 79 коп. інфляційних витрат та 642 грн. 49 коп. – 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 4092 грн. 79 коп. інфляційних витрат та 642 грн. 49 коп. – 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору купівлі-продажу №96 від 14.04.2004р. позивач просить стягнути з відповідача , 5 217 грн. 29 коп. пені (згідно п. 3.3 договору розмір пені за несвоєчасну чи неповну оплату товару становить 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення).

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Тому позовні вимоги в частині стягнення 5 217 грн. 29 коп. пені підлягають частковому задоволенню, і розрахунок пені за накладними від 15.08.2008р. №РН-31432, №РН-31565, №РН-31576, № РН-31577, №РН-31580, №РН-31582, №РН-31583, №РН-31584 повинен бути здійснений з урахуванням норм статті 232 Господарського кодексу України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” у розмірі 1467 грн. 66 коп. за період з 30.08.2009р. по 28.02.2009р., а не як зазначає позивач у розрахунку пені за період з 30.08.2008р. по 30.03.2009р. у сумі 1708 грн. 26 коп.

Таким чином, позовні вимоги в з частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України та ст. 232 Господарського кодексу України у розмірі 4976 грн. 69 коп., а в частині стягнення 240 грн. 60 коп. пені позивачу відмовляється, як в сумі нарахованій надмірно.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Тристан” (Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, буд. 4, код 31877110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Кондитероптторг” (м. Суми, вул. Воровського, буд. 5/1, код 24002831) 62 976 грн. 14 коп. основного боргу, 4976 грн. 69 коп. пені, 4092 грн. 79 коп. інфляційних витрат, 642 грн. 49 коп. – 3% річних, 726 грн. 88 коп. витрат по держмиту, 117 грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову – відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.Резниченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 08.05.09р.