Рішення № 35985588, 03.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10351/13 03.12.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетоних конструкцій №1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Днепросталь"

про стягнення 78 320,89 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Чулай І.С. (протокол № 103 від 27.08.2012 року)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 03.12.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Завод залізобетоних конструкцій №1" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Днепросталь" (далі за текстом - відповідач) про стягнення основної заборгованості у розмірі 78 320,89 грн. за рахунком на оплату № СФ-0005990 від 17.04.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/10351/13, розгляд справи призначений на 25.06.13 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року судом відкладено розгляд справи на 30.07.2013 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

17.07.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано додаткові пояснення по справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, справу № 910/10351/13 передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою Господарського суду від 30.07.2013 року суддею Босим В.П. справу №910/10351/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 20.08.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з лікарняного, справу № 910/10351/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П. та прийнято до її провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.09.2013 року, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, неявкою представника відповідача в судове засідання.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/10351/13 передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року справу прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 29.10.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки справу № 910/10351/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року з зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відпустці справу передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року суддею Балацом С.В. справу № 910/10351/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 03.12.2013 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 року, в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки, справу № 910/10351/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

В судове засідання 03.12.2013 року представник відповідача не з'явився, про свою відсутність суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представником позивача надано усні пояснення по суті справи, в яких просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, надано оригінали документів, копії яких додані до матеріалів справи, для огляду судом в судовому засіданні.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2013 року між позивачем (далі за текстом - покупець) та відповідачем (далі за текстом - постачальник) було укладено договір поставки у спрощеній формі (далі по тексту - договір).

Як на те посилається позивач у позовній заяві, 17.04.2013 року відповідачем було надано позивачу рахунок на оплату № СФ-0005990 від 17.04.2013 року. Відповідно рахунку, у позивача виникло зобов'язання сплатити грошові кошти на рахунок відповідача для отримання обумовленого сторонами товару по вказаній ціні.

Із рахунку на оплату № СФ-0005990 від 17.04.2013 року (який містить відтиск круглої печатки відповідача) вбачається, що товар зі складу відпускається за фактом надходження коштів на п/р постачальника у термін 7 банківських днів, за наявності оригінала довіреності, в транспотні засоби з відкритим кузовом, та що за несвоєчасний вивіз товару (у семиденний термін), нараховується плата за зберігання - 10 грн./тн за добу з пдв за кожний день прострочки.

Отже, відповідно до умов договору, відповідач зобов'язався поставити товар у термін 7 банківських днів, після того, як позивачем буде сплачено наданий відповідачем рахунок на попередню оплату металопродукції, що постачається.

Позивачем було виконано сплату грошових коштів за поставку товарів на розрахунковий рахунок відповідача у розмірі 78320,89 грн. що підтверджують платіжні доручення № 4320 від 18.04.2013 року, № 4637 від 18.04.2013 року та № 4639 від 18.04.2013 року.

У зв'язку зі сплатою грошових коштів позивачем за поставку товару, у відповідача виникло зобов'язання щодо поставки товару, обумовленого правочином, укладеним у спрощений спосіб, шляхом надання можливості покупцю здійснити вивіз товару протягом 7 банківських днів, з дня надходження коштів на п/р постачальника, зі складу постачальника.

Відповідно наявних в справі матеріалів, відповідач Листом № 19/04 повідомив позивача, що здійснює відгрузку при наявності оригіналів документів довіреності та листа на водія, та листом № 28/03 запропонував представникам позивача прибути для контролю загрузки 22.04.2013 року о 16.00 в м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 9.

Згідно акту від 22.04.2013 року співробітниками позивача встановлено при виїзді на об'єкт м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 9 приміщень і складів не виявлено, найближчий склад металопродукції знаходиться за адресою вул. Гаванська, 9 Б та належить ТОВ "НПП "Стальсервіс".

22.04.2013 року позивач звернувся до відповідача з листом, в якому відмовився від поставки та запропонував протягом двох банківських днів з моменту пред'явлення вимоги перерахувати на розрахунковий рахунок грошові кошти сплачені позивачем за поставку товару.

За твердженням позивача, сума попередньої оплати в розмірі 78 320,89 грн. за договором відповідачем йому на момент подання позову (28.05.2013 р.) не повернута, отже позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму.

Відповідачем свої правом надання усних або письмових пояснень по справі та наданням відзиву на позовну заяву не скористався, жодних доказів по справі суду не надав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетоних конструкцій №1" підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами був укладений договір псотавки товару в спрощеній формі, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказані правовідносини є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, позивачем було перераховано на рахунок відповідача 78320,89 грн. що підтверджують платіжні доручення № 4320 від 18.04.2013 року, № 4637 від 18.04.2013 року та № 4639 від 18.04.2013 року.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем не було виконано свої зобов'язання, та не було поставлено товар, як це передбачено умовами договору та умовами вказаними в п. 2 рахунку на оплату № СФ-0005990 від 17.04.2103 року, відповідно до якого, товар зі складу відпускається за фактом надходження коштів на п/р постачальника у термін 7 банківських днів, за наявності оригіналу довіреності, в транспортні засоби з відкритим кузовом.

Судом визначено, що за фактом, поставка товару, обумовлена сторонами в договорі, не відбулася, з причин відсутності складу відповідача за зазначеною ним адресою.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено судом, 22.04.2013 року позивач звернувся до відповідача з листом, в якому відмовився від поставки та запропонував протягом двох банківських днів з моменту пред'явлення вимоги перерахувати на розрахунковий рахунок грошові кошти сплачені позивачем за поставку товару. З моменту пред'явлення позивачем відповідачу вимоги про повернення грошових коштів передплати за договором, зобов'язання відповідача щодо поставки товару за договором змінилося на зобов'язання по поверненню коштів передплати.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що лист позивача про повернення коштів передплати направлено на юридичну адресу відповідача 23.04.2013 року, що підтверджують чек на оплату відправки від 23.04.2013 та опис вкладення до цінного листа, відповідач зобов'язаний був повернути грошові кошти в розмірі 78320,89 грн. протягом 7 -ми днів з моменту пред'явлення вимоги, тобто до 30.04.2013 року включно. Як встановлено судом, грошові кошти передплати в розмірі 78320,89 грн. протягом 7 -ми днів з моменту пред'явлення вимоги повернуті відповідачем не були.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи, що попередньо оплачений товар, за договором, поставлений позивачу відповідачем не був, грошові кошти в розмірі 78320,89 грн. отримані відповідачем без достатньої правової підстави, і відповідно підлягають поверненню позивачу.

Отже, станом на момент подання позовної заяви (28.05.2013 р.) та вирішення спору (03.12.2013 р.) заборгованість відповідача перед позивачем складає 78320,89 грн. доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 78320,89 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності заборгованості у відповідача по поверненню попередньої оплати позивачу за договором поставки у спрощеній формі у розмірі 78320,89 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зазначеного зобов'язання є таким, що настав у відповідності до ст. 530 ЦК України, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 78 320,89 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетоних конструкцій № 1" підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Днепросталь" (03150, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14в, код ЄДРПОУ - 38544085; з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетоних конструкцій №1" (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1 б, код ЄДРПОУ - 13628220) 78 320 (сімдесят вісім тисяч триста двадцять) грн. 89 коп. основного боргу та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.12.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко