Рішення № 35985585, 03.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10144/13 03.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімба Тойз Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Мережа книжкових супермаркетів

"Буква"

про стягнення 99 553,47 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

від позивача: Масляннікова Т.Д. (довіреність б/н від 14.11.2013 року);

від відповідача: не з'явились;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 03.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімба Тойз Україна" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Мережа книжкових супермаркетів "Буква" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 99 553,47 грн. заборгованості за договором поставки № 90 від 17.09.2011 року, з яких 88 317, 17 грн. основного боргу, 9 359, 31 грн. пені, 1 876, 99 грн. 3% річних та покладання судових витрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/10144/13, розгляд справи призначено на 25.06.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 25.06.2013 року судом відкладено розгляд справи на 30.07.2013 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, справу № 910/10144/13 передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою Господарського суду від 30.07.2013 року суддя Босий В.П, прийняв справу № 910/10144/13 до свого провадження, розгляд справи призначив на 20.08.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з лікарняного, справу № 910/10144/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П. та прийнято до її провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.09.2013 року, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, неявкою представника відповідача в судове засідання.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/10144/13 передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року справу прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 29.10.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки справу № 910/10144/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року з зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відпустці справу передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року справу прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 03.12.2013 року.

Розпорядженням В. о. Голови Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки справу № 910/10144/13 передано для подальшого розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

В судове засідання 03.12.2013 року з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2011 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем,було укладено Договір поставки № 90 (надалі за текстом - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору,позивач, як постачальник, зобов'язувався систематично поставляти відповідачу, як покупцю, для подальшої реалізації у тому числі через роздрібну мережу покупця, номенклатура і кількість яких визначається у відповідності з поданими покупцем замовленнями, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати товари у порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 1.3. договору датою отримання товару від постачальника є дата фактичного одержання товару, яка зазначається сторонами у видатковій накладній.

Ціна, кількість, асортимент, термін постачання товару в товарних накладних погоджуються попередньо в замовленнях, які є невід'ємною частиною цього Договору (розділ 2 договору).

Відповідно до п. 3.1. договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 17.05.2011р.) постачальник зобов'язується здійснювати поставки товарів протягом 5 (трьох) робочих днів від дати погодження відповідного замовлення покупця.

Згідно п. 3.6. договору постачальник буде вважатись таким, що повністю виконав зобов'язання щодо поставки товару з моменту поставки товару за зазначеною покупцем адресою із усією належним чином оформленою документацією, перелік якої встановлений п. 3.4. договору, за умови, якщо при прийнятті товару було встановлено, що товари та документація щодо нього повністю відповідають вимогам законодавства України та умовам цього договору.

Відповідно до п. 3.7. договору поставки товарів повинні здійснюватися виключно за накладними на підставі замовлень покупця, якщо сторони за взаємною згодою не погодять інше. Замовлення покупця на поставку товарів є обов'язковим для виконання постачальником.

Відповідно до п. 5.3 договору у випадку виявлення будь-яких недоліків товарів покупець складає Акт у порядку, встановленому в п.п. 6.2.-6.3 договору.

Вартість товарів та загальна вартість партії товару, що поставляється відповідно до умов договору і визначається у видаткових накладних на товар, при цьому сторони погоджуються із тим, що покупець під час подальшої реалізації товарів, придбаних у постачальника за цим договором, буде використовувати фіксовану націнку, яка погоджується сторонами у Протоколі погодження націнки, який є невід'ємним Додатком №3 до Договору ( п.7.1. Договору).

Згідно п. 9.4. договору в разі несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

17 травня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено Протокол узгодження розбіжностей до договору поставки № 90 від 17.05.2011 року, відповідно до якого у п. 7.3 договору внесено натупні зміни: "Покупець зобов'язаний сплачувати на користь постачальника вартість поставленого товару. Оплата першої поставки здійснюється покупцем протягом 75 днів з моменту поставки. Оплата кожної наступної поставки товару постачальника здійснюється покупцем протягом 75 днів з моменту поставки. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, зазначений у цьому Договорі" (п.7.3. Договору у редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 17.05.2011р.)

Умовами договору та додаткових угод до нього було передбачено, що він вступає в силу з дати його підписання (17.05.2011р.) і діє до 31.12.2012р. Строк дії договору автоматично продовжується кожного разу на один рік, якщо жодна із сторін не надасть іншій стороні письмове повідомлення про розірвання договору не менш ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору, (п. 11.1. договору).

20 вересня 2012 року відповідач, маючи заборгованість у розмірі 77 216, 37 грн. зробив замовлення на 16 100, 80 грн. Позивачем замовлений товар поставлено відповідно до видаткової накладної № 6795 від 20.09.2012 р.

Матеріали справи, також, містять належним чином засвідчену копію акту звірки взаєморозрахунків станом на 18.10.2012, який підписаний обома сторонами без зауважень, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 93 317,17 грн.

12 листопада 2012 року відповідачем було частково перераховано суму заборгованості у розмірі 5000 грн., яка зарахована в погашення боргу перед позивачем у розмірі 77 216, 37 грн.

26.11.2012 позивачем, цінним листом направлено вимогу за № 924 від 23 листопада 2012р. щодо сплати заборгованості в сумі 72 216, 37 грн. за поставлені товари відповідно до п. 7.3. редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 17.05.2011р.

21.02.2013 позивачем, цінним листом направлено вимогу за № 2694 від 23 листопада 2012р. щодо сплати заборгованості в сумі 88 317, 17 грн. за поставлені товари відповідно до п. 7.3. редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 17.05.2011р.

Зазначені вимоги відповідачем залишені без відповіді.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем, за твердженням позивача, за поставлені товари відповідно до Договору на дату подання позовної заяви до суду складає 88 317, 17 грн., доказів здійснення оплат за поставлений товар відповідачем не надано.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір поставки № 90 від 17.05.2011р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Позивач, на виконання своїх зобов'язань за договором та замовлень відповідача у 2012 року здійснив поставку відповідного товару відповідачу, який прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними, які підписані обома сторонами за договором без зауважень:

- видатковою накладною № 813 від 14.02.2012 р.

- видатковою накладною № 936 від 17.02.2012 р.

- видатковою накладною № 937 від 17.02.2012 р.

- видатковою накладною № 938 від 17.02.2012 р.

- видатковою накладною № 1840 від 16.03.2012 р.

- видатковою накладною № 3513 від 14.05.2012 р.

- видатковою накладною № 3832 від 23.05.2012 р.

- видатковою накладною № 3833 від 23.05.2012 р.

- видатковою накладною № 3834 від 23.05.2012 р.

- видатковою накладною № 3842 від 24.05.2012 р.

- видатковою накладною № 3843 від 24.05.2012 р.

- видатковою накладною № 3844 від 24.05.2012 р.

- видатковою накладною № 3845 від 24.05.2012 р.

- видатковою накладною № 3846 від 24.05.2012 р.

- видатковою накладною № 3847 від 24.05.2012 р.

- видатковою накладною № 3848 від 24.05.2012 р.

- видатковою накладною № 3849 від 24.05.2012 р.

- видатковою накладною № 3850 від 24.05.2012 р.

- видатковою накладною № 3851 від 24.05.2012 р.

- видатковою накладною № 3852 від 24.05.2012 р.

- видатковою накладною № 3853 від 24.05.2012 р.

- видатковою накладною № 3854 від 24.05.2012 р.

- видатковою накладною № 3855 від 24.05.2012 р.

- видатковою накладною № 3856 від 24.05.2012 р.

- видатковою накладною № 6795 від 20.09.2012 р.

Відповідачем, товар, зазначений у видаткових накладних, був прийнятий без зауважень, однак оплачений частково.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 113317, 17 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем поставлений товар був частково оплачений на суму 25 000, 00 грн., станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 88 317, 17 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 88 317, 17 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 88 317, 17 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п.7.3. договору у редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 17.05.2011р. є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 88 317, 17 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 9 359, 31 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, відповідно до п. 9.4. Договору, то суд приходить до висновку, що ці вимоги підлягають частковому задволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Матеріали справи містять розрахунок суми пені доданий до позовної заяви згідно п. 9.4. Договору. При перевірці розрахунку пені позивача судом встановлено, що частина сума пені нарахована невірно, оскільки позивач нарахував пеню на частину суми боргу в розмірі 72 216, 37 грн. за період з 10.08.2012 по 17.05.2013 (281 день), в супереч ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, з відповідача на користь позивач підлягає стягненню сума пені за шість місяців в період з 10.08.2012 по 10.02.2013 в сумі 5 475, 42 грн., яка нарахована на частину суми боргу в розмірі 72 216, 37 грн. та сума пені в розмірі 1 042, 59 грн., яка нарахована на частину суми боргу в розмірі 16 100, 80 грн. в період з 11.12.2012 по 17.05.2013 (158 днів).

Отже, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 6 518, 01 грн.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 876, 99 грн. 3% річних, нарахованих на суму боргу, згідно розрахунку суми 3% річних нарахованих на суму боргу доданого до позовної заяви.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку. При перевірці розрахунку 3% річних позивача судом встановлено, що сума 3% річних нарахована вірно.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 3% річних в розмірі 1 876, 99 грн.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Мережа книжкових супермаркетів «Буква» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21; код ЄДРПОУ 3369649; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімба Тойз Україна» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 35620084) 88 317 (вісімдесят вісім тисяч триста сімнадцять) грн. 17 коп. основної заборгованості, 6 518 (шість тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 01 коп. пені, 1 876 (одну тисячу вісімсот сімдесят шість) грн. 99 коп. 3 % річних, 1 934 (одну тисячу дев'ятсот тридцять чотири) грн. 24 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.12.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко