ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2013 року Справа № 910/3056/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого, Кочерової Н.О., Самусенко С.С. - доповідача,
розглянувши касаційні скарги1.Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 2. Публічного акціонерного товариства "Київенерго"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 20 березня 2013 року Київського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2013 рокуу справі№ 910/3056/13господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" доПублічного акціонерного товариства "Київенерго"простягнення 537 115 грн. 74 коп. за участю представників: від позивача: Чеботарьова І.Г.від відповідача: Святюк С.П.
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2013 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом до ПАТ "Київенерго" про стягнення 537115,74 грн., з яких 142631,21 грн. інфляційних втрат, 64831,99 грн. 3% річних, 329652,55грн. пені за прострочення оплати за договором №134-12-БО про закупівлю природного газу від 31.01.2012.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.03.2013 (суддя Паламар П.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 (судді: Чорна Л.В. - головуючий, Гончаров С.А., Мартюк А.І.), позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 64831,99 грн. 3 % річних, 30000грн. пені та судові витрати, в іншій частині позову відмовлено.
Розмір пені зменшено на підставі ст.233 ГК України та ст. 83 ГПК України.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України та ст. 83 ГПК України, просить скасувати їх в частині відмови у стягненні 299652,55 грн. пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача пеню у розмірі 299652,55 грн., в іншій частині судові рішення залишити без змін.
ПАТ "Київенерго" в касаційній скарзі, посилаючись на порушення попередніми господарськими судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та постанову повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що судами не враховано відсутність вини ПАТ "Київенерго" у простроченні платежів за газ.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.11.2013 у справі №910/3056/13 касаційні скарги прийнято до провадження.
З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
За статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Господарськими судами встановлено, що 31.01.2012 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як продавцем та ПАТ "Київенерго" як покупцем укладено договір №134-12-БО про закупівлю природного газу, згідно з яким продавець зобов'язався передати відповідачу протягом 2012 року імпортований природний газ, а останній - прийняти та оплатити вартість одержаного газу та послуг з його транспортування.
Згідно п.4.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа наступного за місяцем поставки.
Судами з'ясовано, що оплата отриманого природного газу здійснювалася ПАТ "Київенерго" із порушенням строків, встановлених договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Посилаючись на норми ст.625 ЦК України суди обгрунтовано стягнули з відповідача 3% річних.
Також суди дійшли висновку про відсутність підстав для стягнення інфляційних втрат за заявлений позивачем період, що не оскаржується сторонами.
Пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що у разі порушення покупцем умов п.4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
За п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Таке ж право надається суду положеннями ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України.
Суди врахували норми ч.7 ст.20 Закону України "Про теплопостачання", за якою збитки теплоенергогенеруючих та теплопостачальних організацій внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію окремим категоріям споживачів повністю відшкодовуються за рахунок джерел фінансування, визначених законами України, які передбачають відповідні пільги.
Встановивши, що своєчасність проведення розрахунків за договором купівлі-продажу природного газу напряму залежить від своєчасності та повноти виділення з державного бюджету субвенцій на погашення різниці в тарифах на теплову енергію, внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії, що затверджені НКРЕ, попередні судові інстанції зменшили розмір пені.
Доводи ПАТ "Київенерго" про не врахування судами положень Закону України "Про теплопостачання" не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.
Зазначені в касаційній скарзі ПАТ "Київенерго" обставини не впливають на чинність умов укладеного сторонами договору та не звільняють відповідача від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань.
За частиною другою статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Зважаючи на наведене, колегія суддів касаційної інстанції вважає касаційні скарги безпідставними та не вбачає підстав для скасування законних та обґрунтованих судових рішень.
Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Київенерго" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 у справі №910/3056/13 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: Н. Кочерова
С. Самусенко
Судове рішення № 35985455, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 10.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/3056/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: