Ухвала суду № 35985440, 12.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 грудня 2013 року Справа № 904/3664/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.

суддів Грека Б.М., Палія В.В. (доповідач)

розглянувши матеріали

касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк

"Приватбанк"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2013

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

18.07.2013

у справі № 904/3664/13

за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Красному Лучі

Луганської області

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк

"Приватбанк"

про стягнення 4237,90грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.09.2013 первісну касаційну скаргу було повернуто скаржникові на підставі пункту 3 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.10.2013 повторно подану касаційну скаргу було повернуто скаржникові на підставі пункту 3 частини першої статті 1113 ГПК України.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" втретє звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою б/н від 04.11.2013, у якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 зі справи №904/3664/13 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових актів попередніх інстанцій.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення, з огляду на таке.

Відповідно до ст.110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Разом з тим, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо вона подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.

Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку унормовані процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку скаржник вказує на те, що пропуск такого строку зумовлений тим, що Вищим господарським судом України скаржнику неодноразово повертались скарги для усунення недоліків, які усувались останнім. Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не наведено.

Згідно матеріалів справи, касаційна скарга поверталась скаржникові двічі на підставі одного і того самого пункту 3 частини першої статті 1113 ГПК України.

Відповідно, недоліки первісно поданої касаційної скарги не були усунуті скаржником при повторному зверненні до суду із касаційною скаргою, про що скаржник не зазначає.

Отже, пропуск строку, встановленого для подання касаційної скарги, став наслідком порушення заявником норм процесуального права, дотримання яких є обов'язком всіх учасників судового процесу.

Скаржником не наведено обставин, що їх слід було б вважати непереборними і пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Оскільки можливість вчасного подання належно оформленої касаційної скарги на рішення та постанову у справі №904/3664/13 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, дотримання останнім вимог процесуального законодавства, тобто мала суб'єктивний характер, колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Питання про повернення судового збору у сумі 1204,35грн., сплаченого за платіжним дорученням № PROM7BA03P від 07.08.2013, вирішено ухвалою Вищого господарського суду України від 25.10.2013.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 5 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Приватбанк" у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2013 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 у справі №904/3664/13.

2. Касаційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2013 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 у справі №904/3664/13 повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Приватбанк".

Головуючий В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій