Постанова № 35985053, 23.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 р. Справа № 820/7242/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2013р. по справі № 820/7242/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грань"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грань", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Основ'янської об'єднаної ДПІ м. Харкова Головного управління Міністерства доходів у Харківської області щодо складання Акту про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Грань» від 01.02.2013 року № 110/22.2-08/23762505 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 р. по 31.07.2012 р., з 01.09.2012 р. по 30.09.2012 р.;

- визнати протиправними дії Основ'янської об'єднаної ДПІ м. Харкова Головного управління Міністерства доходів у Харківської області щодо складання висновку щодо відсутності можливості реального здійснення господарських операції ТОВ «Грань».

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що оскаржувані дії відповідача вчинені без дотримання вимог податкового законодавства, а тому порушують його права та інтереси, що потребує судового захисту.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.13 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНЬ" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними задоволено.

Визнано протиправними дії Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНЬ" від 01.02.2013 року № 110/22.2-08/23762505 на підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 р. по 31.07.2012 р., з 01.09.2012 р. по 30.09.2012 р. та щодо викладених в ньому висновків стосовно відсутності можливості реального здійснення господарських операцій товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНЬ".

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає за можливе, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Основ'янською МДПІ м. Харкова було складено акт про неможливість проведення зустрічної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНЬ" від 01.02.2013 року № 110/22.2-08/23762505 на підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 р. по 31.07.2012 р., з 01.09.2012 р. по 30.09.2012 р., в якому викладені висновки стосовно відсутності можливості реального здійснення ним господарських операцій.

Підставами таких висновків стало не встановлення реального місцезнаходження підприємства за юридичною адресою.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не дотримав вимог закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані дії є неправомірними.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки зафіксовано факт проведення перевірки та відповідні результати щодо висновків посадової особи податкового органу про наявність чи відсутність порушень податкового законодавства.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції, а висновки, викладені в акті не впливають безпосередньо на права та обов'язки платника.

Акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжують правовідносини, що можуть бути предметом спору.

Суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з викладеного, відсутність правовідносин виключає право звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання та сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово - господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт перевірки є засобом документування дій контролюючого органу і не встановлює відповідальності для особи, яка допустила недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки не тягне відповідних юридичних наслідків.

Так, за визначенням, наведеним у п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно - правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їx реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно - правових відносин.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то вимога про визнання протиправними висновків відповідача зроблених в акті, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову про визнання протиправними дій відповідача щодо неможливості проведення зустрічної звірки.

Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права, оскарження висновків викладених в акті, не відповідає його змісту.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм процесуального та матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2013р. по справі № 820/7242/13-а скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНЬ" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними відмовити .

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.