Ухвала суду № 35984848, 23.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 р.Справа № 820/7091/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини А1314 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2013р. по справі № 820/7091/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А1314

про скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А1314 від 27.05.13 № 538 про накладення на начальника штабу - першого заступника командира військової частини А0501 полковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що його неправомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за звернення до командира військової частини А1314 із заявою.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2013 р. замінено відповідача по справі Командира військової частини А1314 на належного відповідача - військову частину А1314 .

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.13 року позов ОСОБА_1 до Військової частини А 1314 про скасування наказу задоволено.

Скасовано наказ командира військової частини А1314 від 27.05.13 № 538 про накладення на начальника штабу - першого заступника командира військової частини А0501 полковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає за можливе, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач проходить військову службу у Військовій частині А 0501 на посаді начальника штабу - першого заступника командира військової частини з листопада 2008 року по теперішній час, у військовому званні -полковник, що підтверджується копією послужного списку позивача.

Командиром військової частини А1314 Хомчак Р.Б. подано рапорт Командувачу Сухопутних військ Збройних Сил України Вх.№8283 від 29.04.2013 р. з пропозицією накласти дисциплінарне стягнення "пониження в посаді" на полковника ОСОБА_1

04 травня 2013 року позивач надіслав звернення на ім'я командира військової частини А1314, в якому повідомив , що не згоден з рішенням командира військової частини А1314 щодо клопотання про пониження його в посаді та повідомив про залишення за собою права звертатись до наступного прямого начальника.

Зазначений лист отримано командиром військової частини А1314 07.05.2013 року, але вхідний штамп проставлено 08.05.2013 року за №758. Командиром військової частини А1314 на вказаному зверненні зазначено резолюцію : "призначити службове розслідування щодо виконань вимог статуту".

За цим фактом, на підставі наказу №475 від 08.05.13 р., у військовій частині А1314 було проведено службове розслідування, за результатами якого складено акт службового розслідування від 20.05.2013р., який затверджено Командиром військової частини А1314. Розслідуванням встановлено, що полковник ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини А1314 без дозволу свого безпосереднього командира. Цей факт підтверджується наданими поясненнями полковника Козака В.С. - командира військової частини А0501 , що є порушенням положень статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

З розслідуванням позивач був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис від 27.05.2013 р.(а.с.28).

З аркушу бесіди від 17.05.2013 року вбачається, що позивач повідомив про те, що він звертався до свого безпосереднього начальника - 07.05.2013 року.

З пояснювальної записки безпосереднього начальника ОСОБА_1 полковника Козака В.С. - командира військової частини А0501 від 08.05.2013 року вбачається, що позивач 07.05.2013 року звернувся до командира військової частини А1314, оскільки не згоден з пропозицією про накладення на нього дисциплінарного стягнення - пониження в посаді.

Звернення від 04 травня 2013 року отримано командиром військової частини А1314 07.05.2013 року, але вхідний штамп проставлено 08.05.2013 року за №758.

За результатами службового розслідування наказом командира військової частини А1314 від 27.05.13 №538 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності , а саме: позивачу зроблено зауваження.

Командиром військової частини А1314 складено лист від 03.06.13р. № 239, з якого вбачається, що позивачу повідомляється , що за фактом порушення позивачем вимог Статуту внутрішньої служби Збройних сил України було проведено службове розслідування та за результатами виданий наказ командира про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, підставою для прийняття спірного наказу було те, що спочатку позивач обов'язково повинен був звернутись до свого безпосереднього начальника - командира військової частини А0501.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача під час звернення до посадової особи вищого органу військового управління відсутні порушення Дисциплінарного статуту Збройних сил України, а тому оскаржуваний наказ про накладення дисциплінарного стягнення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Ст. 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, закріплює, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Позивач звернувся зі зверненням від 04 травня 2013 року до командира військової частини А 1314, який є командиром корпусу і безпосереднім вищестоящим начальником командира військової частини А 0501, в свою чергу, командир військової частини А 0501 є безпосереднім начальником позивача. Колегія суддів зазначає, що у зверненні позивач повідомив про незгоду з клопотанням, яке прийнято Командиром військової частини А 1314 перед Командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді пониження в посаді. Отже, безпосереднім начальником позивача не може бути вирішено питання щодо клопотання вищестоящого начальника відносно притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді пониження в посаді.

Також колегія суддів зазначає, що ст. 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України не закріплено обов'язок військовослужбовця отримати дозвіл у свого безпосереднього командира для звернення до вищестоящого командира, через що колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на обов'язок позивача отримати зазначений дозвіл до звернення.

Дисциплінарний статут Збройних сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Згідно ст. 110 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, усі військовослужбовці мають право надсилати письмові звернення або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі:

- незаконних рішень, дій (бездіяльності) щодо них командирів чи інших військовослужбовців, порушення їх прав, законних інтересів та свобод;

- незаконного покладення на них обов'язків або незаконного притягнення до відповідальності.

Відповідно до ст. 112 Дисциплінарного статуту Збройних сил України військовослужбовці, які подали заяву чи скаргу, мають право:

- особисто викласти свої аргументи особі, яка перевіряє заяву чи скаргу, звернутися за допомогою до свідків;

- подати додаткові матеріали, що стосуються справи, чи клопотати, щоб їх вимагав командир або орган, який розглядає заяву або скаргу;

- бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги;

- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

- ознайомитися з матеріалами перевірки заяви чи скарги;

- оскаржити прийняте за їхньою заявою чи скаргою рішення в суді;

- вимагати відшкодування збитків у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 117 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, пропозиція, заява чи скарга, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Частиною 1 ст. 113 Дисциплінарного статуту Збройних сил України закріплено, що ніхто не може бути скривджений на службі чи покараний за те, що він подає пропозицію, заяву чи скаргу.

Статтею 40 Конституції України закріплено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Таким чином, колегією суддів не виявлено порушень в діях позивача під час звернення до посадової особи вищого органу військового управління .

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в діях позивача під час звернення до посадової особи вищого органу військового управління відсутні порушення Дисциплінарного статуту Збройних сил України, а тому оскаржуваний наказ про накладення дисциплінарного стягнення підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 04.09.13 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини А1314 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2013р. по справі № 820/7091/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.