Рішення № 35983165, 11.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р.Справа № 922/3904/13

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Доленчук Д.О.

судді: Бринцев О.В. , Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії", м. Київ до 1. ФОП ОСОБА_2, м. Харків , 2. Українська Універсальна Біржа, м. Полтава, 1-а 3-я особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - арбітражний керуючий Фомін Г.В., м. Харків 2-а 3-я особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, м. Харків про визнання недійсним аукціону та протоколу проведення аукціону за участю представників:

позивача - Гур'єв М.В. за довіреністю № 1679 від 27.11.2013 р.

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

1-а 3-я особа на стороні відповідачів - Вараксіна Н.С. за довіреністю № б/н від 02.12.2013 р.

2-а 3-я особа на стороні відповідачів - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та 2. Української Універсальної Біржі (відповідачі) згідно якого просить суд:

- визнати недійсним аукціон проведений Українською Універсальною Біржею 30.03.2012 р. з реалізації автомобілю NISSAN, моделі ТЕАNА, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова НОМЕР_1, днз НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_2;

- визнати недійсним протокол № 1 від 30.03.2012 р. проведення Українською Універсальною Біржею аукціону з реалізації автомобілю NISSAN, моделі ТЕАNА, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова НОМЕР_1, днз НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_2.

2-й відповідач надав відзив на позовну заяву, який судом долучений до матеріалів справи. Згідно відзиву 2-й відповідач вказував, що у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі, оскільки відкрити торги (аукціон) з продажу майна фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 були проведені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду по справі від 26.11.2013 р. розгляд справи було відкладено на 11.12.2013 р. о 10:00.

Представники позивача та 1-ї 3-ї особи на стороні відповідачів до початку судового засідання призначеного на 11.12.2013 р., через канцелярію господарського суду 11.12.2013 р., надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яка судом була задоволена.

Представники відповідачів та 2-ї 3-ї особи на стороні відповідачів в призначене судове засідання не з'явилися.

Представник 1-ї 3-ї особи на стороні відповідачів, через канцелярію суду 11.12.2013 р. за вх.№ 46673, надав документи, які судом долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник 1-ї 3-ї особи на стороні відповідачів заперечував проти задоволення позову у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та 1-ї 3-ї особи на стороні відповідачів, встановив наступне.

15 липня 2008 р. між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 113-В/08/12/ФО/А (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 40630,00 доларів США для придбання автомобілю.

В забезпечення кредитного договору між банком та ОСОБА_2 15.07.2008 р. був укладений договір застави, посвідчений, ОСОБА_7, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 15.07.2008 р., за реєстровим № 1723, згідно умов якого в заставу банку був переданий автомобіль NISSAN, моделі ТЕАNА, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова (шасі) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3, виданого ВРЕР №3 ГУМВСУ м. Харків 15.07.2008 р.

01 березня 2012 року господарським судом Харківської області була прийнята постанова у справі № 5023/122/12 про визнання банкрутом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.

02 березня 2012 р. між Українською Універсальною Біржею та ФОП ОСОБА_2 була укладена угода № б/н на організацію та проведення відкритих торгів (аукціону).

Пунктом 2.1.1. угоди № б/н на організацію та проведення відкритих торгів (аукціону) було передбачено, що ФОП ОСОБА_2 замовляє проведення 30.03.2012 р. о 15:00 год. в торгово-операційній залі УУБ (м. Харків, вул. Лермонтовська, 20) відкритих торгів аукціону по продажу майна ФОП ОСОБА_2, а саме автомобіля NISSAN ТЕАNА, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

30.03.2012 р. був складений протокол №1 проведення вищезазначеного аукціону, переможцем став ОСОБА_4, який придбав автомобіль NISSAN ТЕАNА, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 за ціною 32400,00 грн. без ПДВ.

Згідно позову позивач вказував, що 16 березня 2012 р. він звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову про визнання банкрутом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду у справі від 23 травня 2012 р. апеляційна скарга була задоволена, постанова господарського суду Харківської області від 01.03.2012 р. у справі № 5023/122/12 скасована, провадження у справі припинено.

12.08.2013 р. позивачу з постанови старшого державного виконавця Червонозаводського ВДВС ХМУЮ Нерівного А.О. про зупинення виконавчого провадження від 01.08.2013 р., стало відомо, що 31.07.2013 р. до Червонозаводського ВДВС ХМУЮ надійшла Ухвала № 640/11511/13-ц від 29.06.2013 р., видана Київським районним судом м. Харкова про зупинення продажу у будь-який спосіб автомобіля марки NISSAN, моделі ТЕАNА, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова (шасі) НОМЕР_1, днз НОМЕР_2.

Крім того, позивач вказував, що в рамках процедури банкрутства ФОП ОСОБА_2 30.03.2012 року Українською Універсальною Біржею був проведений аукціон, на якому заставний автомобіль марки NISSAN, моделі ТЕАNА, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова (шасі) НОМЕР_1, днз НОМЕР_2 було реалізовано. Відповідно до протоколу №1 проведення вищезазначеного аукціону, переможцем став ОСОБА_4, який придбав лот за ціною 32400,00 грн. без ПДВ.

При цьому в обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 в особі арбітражного керуючого Фоміна Г.В. не мав права передавати на реалізацію автомобіль NISSAN, моделі ТЕАNА, 2008 року випуску, колір - сірий, номер кузова НОМЕР_1, днз НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2, тому що постанова про визнання банкрутом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 була оскаржена банком до апеляційного суду з дотриманням вимог встановлених діючим законодавством України, отже постанова про визнання банкрутом від 01.03.2012 р. не набрала законної сили.

Отже, за таких обставин позивач просив суд задовольнити позовні вимоги по справі.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

- визнання права;

- визнання правочину недійсним;

- припинення дії, яка порушує право;

- відновлення становища, яке існувало до порушення;

- примусове виконання обов'язку в натурі;

- зміна правовідношення;

- припинення правовідношення;

- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

- визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України визначені основні способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів;

- визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин тощо;

- іншими способами, передбаченими законом.

З огляду на наведене господарський суд приходить до висновку, що спосіб захисту порушеного права має відповідати наявному порушенню та сприяти його усуненню. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України викладеною у оглядовому листі № 01-8/24 від 22.01.2007р.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), у тому числі договорів купівлі-продажу і оренди землі, а так само визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону).

Враховуючи вищевикладене та те, що згідно позову позивач просить суд визнати недійсним саму процедуру проведення торгів, тобто аукціон, а не відповідний договір укладений за його результатами, та недійсним протокол проведення аукціону, якій не є актом в розумінні статті 12 ГПК України, про що було зазначено Верховним Судом України у постанові від 17.03.2009 р. у справі № 11/95/н, господарський суд прийшов до висновку, що обрані позивачем способи захисту не відповідають визначеним чинним законодавством способам захисту права.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

За таких обставин позовні вимоги позивача не підлягають задоволенні, а в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 12.12.2013 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Доленчук Д.О. Бринцев О.В. Присяжнюк О.О.