Ухвала суду № 35982912, 05.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 р.Справа № 820/9522/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2013р. по справі № 820/9522/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

09.10.2013 року позивач, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова заборгованість по сплаті надмірно сплаченої соціальної пенсії в сумі 15654,19 грн.

До адміністративного позову позивачем подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду, в якому просив поновити строк на звернення до суду про стягнення з ОСОБА_1 надмірно сплаченої суми пенсійних виплат, що виникла через неповідомлення пенсіонером управління про працевлаштування.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 року у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо поновлення строку на звернення до суду відмовлено.

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що ухвалу винесено з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України дана справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо поновлення строку на звернення до суду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушені норми ст. 99, 100 КАС України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання щодо поновлення строку на звернення до суду

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримував соціальну пенсію призначену без трудового стажу як інваліду другої групи з 09.01.2003року. Про те що ОСОБА_1 працював з 01.06.2004 року - по серпень 2006, з 01.04.2008 по теперішній час Управлінню Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова стало відомо ще в 2009 році, однак до суду позивач звернувся лише 09.10.2013 року, тому що до цього часу надсилав на адресу відповідача письмові звернення з проханням прийти до управління для з'ясування обставин. Відповідач так і не з'явився до органів УПФУ у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в огляду на наступне.

У відповідності до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначені положення кореспондуються з нормами ст. 162 КАС України, які визначають повноваження суду при вирішенні справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Як вбачається з приписів частин 2, 3 ст. 99 КАС України строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач станом на 02.06.2010 року вже знав про існування обставин, на підставі яких міг би звернутися до суду, натомість позовна заява подана позивачем до Харківського окружного адміністративного суду лише 09.10.2013 року, тобто з пропуском передбаченого ч.2 ст. 99 КАС України шестимісячного строку, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Дані відомості спростовують усні пояснення представника позивача, які надані в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч.1 ст.102 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Однак позивачем до суду першої інстанції не було надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду з вищевказаним позовом.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення позивачеві строку для звернення до суду за захистом своїх прав.

На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем порушені норми ст. 99 КАС України та він не має право на поновлення строку на звернення до суду.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2013р. по справі № 820/9522/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.