Ухвала суду № 35982864, 06.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 р.Справа № 820/4678/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів Шевцової Н.В.

Мінаєвої О.М.

за участю:

секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Євсюкової Ю.Б.

представника відповідача Оніщенка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. по справі № 820/4678/13-а

за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство завод "Електроважмаш" (позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів ( відповідач), в якому просив суд:

- скасувати винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби податкове повідомлення-рішення від 28.05.2013 року № 0000214000 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 341118,0грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2013 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС №0000214000 від 28.05.2013 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.1, 198.6 ст. 198, пп. 200.1, 200.3 ст. 200, п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

СДПІ з ОВП у м. Харкові зазначає, що платник податків не має права на включення до податкового кредиту суми ПДВ, визначені в податкових накладних, які не зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.05.2013 року відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2013 року ДП завод "Електроважмаш".

За результатами перевірки 08.05.2013 року відповідачем складено акт № 264/40.0-14/00213121, яким зафіксовано порушення позивача п. 198.1, 198.6 ст. 198, пп. 200.1, 200.3 ст. 200, п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. а саме завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за березень 2013 року на 341118,28грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 28.05.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000214000 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 341118,0грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності включення ДП завод "Електроважмаш" сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту в податкових деклараціях із врахуванням поданих заяв із скаргами на постачальників за березень 2013 року, на підставі податкових накладних, виписаних постачальниками в попередніх звітних періодах, а отриманих позивачем у звітному.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зменшення позивачу суми від'ємного значення податку на додану вартість слугували встановлені за наслідками перевірки висновки податкового органу про неправомірне включенням підприємством до складу податкового кредиту податкових накладних, які надійшли в іншому податковому періоді та не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також не надання ДП завод "Електроважмаш" документів, що підтверджують наявність взаємовідносин за такими накладними.

Так, ДП завод "Електроважмаш" до СДПІ з ОВП у м. Харкові 22.04.2013 року за вх. №9022791786 було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Також, до вказаної декларації позивачем додано заяву за вх. № 9022791378 про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Додаток 8), у якій зазначив про відсутність реєстрації виписаних ТОВ "Промтехнології ЛТД" податкових накладних № 9 від 05.03.2013 року, № 10 від 13.03.2013 року, № 11, 12 від 20.03.2013 року, № 13 від 28.03.2013 року; ТОВ "Укрпромторг" податкової накладної № 37 від 19.03.2013 року, ТОВ "Інекс-Пульт" податкової накладної № 6 від 06.02.2013 року, ТОВ НВФ "Ультракон" податкової накладної № 20 від 14.12.2012 року, у Єдиному реєстрі податкових накладних та надав документи, що підтверджують наявність взаємовідносин за такими податковими накладними.

За приписами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.6, 201.7 ст. 201 вказаного Кодексу).

Відповідно п. 201.10 ст. 200 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З огляду на зазначене, підставою для формування податкового кредиту ПДВ покупця товару є податкова накладна, виписана продавцем. У разі порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних, виписаних постачальниками в попередніх звітних періодах, проте отриманих позивачем у звітному та з огляду на подання разом із податковою звітністю за березень 2013 року заяви із скаргами на постачальників.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт порушення ДП завод "Електроважмаш" вимог чинного податкового законодавства та правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 28.05.2013 року № 0000214000.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. по справі № 820/4678/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Старостін В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 11.11.2013 р.