Ухвала суду № 35982843, 21.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 р.Справа № 816/212/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів Шевцової Н.В.

Мінаєвої О.М.

за участю:

секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Пуніна Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2013р. по справі № 816/212/13-а

за позовом ОСОБА_4

до Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області

про визнання неправомірними та скасування наказу та актів,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 (позивач), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (відповідач), в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ УМВС України в Полтавській області про проведення додаткової службової перевірки обставин нещасного випадку, що стався 25.09.2001 року в період виконання службових обов'язків;

- визнати неправомірним та скасувати акт № 6 від 07.02.2011 року (Форма НТ*) про нещасний випадок невиробничого характеру, затверджений заступником начальника УМВС України в Полтавській області Донець О.І.;

- визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку, що стався 25.09.2001 року від 07.02.2011 року (Форма Н-5*).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 року адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання неправомірними та скасування наказу та актів - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано акт № 6 від 07 лютого 2011 року (форма НТ*) про нещасний випадок невиробничого характеру.

Визнано протиправним та скасовано акт від 07 лютого 2011 року (форма Н-5*) розслідування нещасного випадку, що стався 25 вересня 2001 року.

В інший частині позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 року, провадження у справі закрити або залишити адміністративний позов без задоволення.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції-без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що особовий склад спеціального окремого взводу супроводження та ескортування з 8.00 до 12.00 проходив чергове тестування. ОСОБА_4 також був проатестований атестаційною комісією та признаний відповідаючим займаній посаді. По закінченні атестації весь особовий склад по розпорядженню командира взводу, згідно розпорядження начальника УМВС України в Полтавській області від 12.09.2001 року №621/Пр "Про переведення всього особового складу ОВС області на посилений варіант несення служби", після інструктажу та отримання табельної зброї, був направлений на відповідні маршрути несення служби. Екіпаж в складі ОСОБА_4 та прапорщика міліції ОСОБА_6 ніс службу у місті Полтава. Рухаючись на службовому автомобілі ВАЗ-2109, д.н. НОМЕР_1 по вулиці Київське Шосе о 13 годині 30 хвилин екіпаж отримав орієнтування, що на вул. Серьогіна в гаражному кооперативі скоєно крадіжку автомобіля і відразу ж направився туди. Прибувши на місце події та опитавши власників гаражів останні встановили, що факт крадіжки не підтвердився, а тому позивач з напарником ОСОБА_6 вирішили повернутися на маршрут несення служби згідно постової відомості. Коли автомобіль розвертався ОСОБА_4 та ОСОБА_6 почули скрежет металу по кузову автомобіля. Вони зупинилися та оглянули автомобіль і виявили, що сталева проволока із привареними металевими кульками по краям зачепилася за пружину заднього лівого колеса та заважала руху автомобіля. Спочатку ОСОБА_6 намагався витягти цю проволоку, але йому це не вдалося. Тоді ОСОБА_4 взявши монтіровку намагався нею виважити сталеву проволоку із пружини автомобіля і в цей час вона несподівано лопнула, а її частина вилетіла та влучила йому в ліве око, поранивши його.

Після цього прапорщик ОСОБА_6 відразу ж доставив позивача в прийомне відділення обласної лікарні, де йому була надана невідкладна медична допомога з послідуючою госпіталізацією в очне відділення лікарні.

В результаті медичного опосвідчення травми отриманої ОСОБА_4, йому був поставлений діагноз: проникаюче спіральне поранення з випаданням внутрішніх оболонок та сечовідного тіла, рвана рана верхньої частини лівого ока, дана травма відноситься до ряду тяжких виробничих травм.

25 жовтня 2001 року відповідачем був складений висновок про нещасний випадок службового розслідування по факту отримання травми старшим інспектором ДПС окремого спеціального взводу супроводження та ескортування УДАЇ УМВС ст. лейтенантом ОСОБА_4, згідно якого позивач отримав травму в період проходження служби при виконанні службових обов'язків та був складений акт про нещасний випадок № 22 (форма Н-1) від 25.10.2001 року (а.с. 15-16)

Відповідачем за результатами розгляду рапорту позивача від 14 грудня 2010 року були складені висновок від 07.02.2011 року, відповідного до якого висновок службового розслідування та акт форми Р-1 від 10.11.2001 року скасовані та прийняті акти (форми НТ та форми Н-5) від 07.02.2011 року, відповідно до яких нещасний випадок стався з ОСОБА_4 в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування акту № 6 від 07 лютого 2011 року (форма НТ*) про нещасний випадок невиробничого характеру та акту від 07 лютого 2011 року (форма Н-5*) розслідування нещасного випадку, що стався 25 вересня 2001 року, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для їх скасування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2001 року під час несення служби та виконанні службових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок, який виразився у травмуванні ока.

З метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 р. №1346 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до п. 2.1 Порядку розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Згідно з п. 3.5. Порядку керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

Відповідно до пункту 3.8. Порядку комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:

- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю;

- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

Відповідно до п. 3.9. Порядку комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби під час:

- перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - роботи) протягом робочого часу або, за дорученням керівника, в неробочий час;

- приведення в порядок знарядь праці, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання правил особистої гігієни;

- проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час;

- використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за дорученням керівника;

- подання підрозділом шефської допомоги;

- провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий;

- перебування в транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку (у тому числі поранення) пов'язана з виконанням потерпілим службових (трудових) обов'язків або з дією на нього небезпечного чи шкідливого фактора чи середовища;

- прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням керівника;

- прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

Пункт 3.11. Порядку визначає, що комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю", якщо він трапився в період проходження служби:

- унаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо);

- при ліквідації аварій, пожеж, стихійних явищ або їх наслідків;

- при виконанні службового або громадського обов'язку з рятування людського життя, охорони державного, громадського або особистого майна громадян, захисту їх честі та гідності;

- в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та нормативно-правовими актами МВС України.

Комісія визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:

- за обставин, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10, 3.11;

- унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;

- під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

- у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього Порядку, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури;

- унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни. Як вбачається з матеріалів справи, по факту нещасного випадку у вигляді поранення ока, що стався з позивачем 25.09.2001 року відповідачем було проведено службове розслідування, за результатами якого було складено висновок, який затверджений 10.11.2001 року заступником начальника УМВС У в Полтавській області полковником міліції О.М.Кобізьким.

З висновків вказаного службового розслідування вбачається, що ОСОБА_4 отримав травму в період проходження служби при виконанні службових обов'язків. Про нещасний випадок, що стався з позивачем комісією з проведення службового розслідування було складено акт № 22, який затверджений 10.11.2001 року заступником начальника УМВС У в Полтавській області полковником міліції О.М.Кобізьким.

З акту № 22 про нещасний випадок вбачається, що нещасний випадок з позивачем стався під час несення служби при виконанні службових обов'язків у зв'язку з пораненням ока стальною проволокою під час її виваження з агрегату службового автомобіля.

Згідно висновку Полтавської обласної клінічної лікарні від 19.10.2001 року № 1930/013 встановлений діагноз ОСОБА_4 проникаюче спіральне поранення з випаданням внутрішніх оболонок та сечовідного тіла, рвана рана верхньої частини лівого ока, дана травма відноситься до ряду тяжких виробничих травм (а.с.29).

Отже, факт настання нещасного випадку, що мав місце 25.09.2001 року, під час несення позивачем служби та при виконанні ним службових обов'язків підтверджено висновком про нещасний випадок службового розслідування по факту отримання травми старшим інспектором ДПС окремого спеціального взводу супроводження та ескортування УДАЇ УМВС ст. лейтенантом ОСОБА_4, актом про нещасний випадок № 22 (форма Н-1).

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням заступника начальника УМВС України в Полтавській області від 16.12.2010 року № 614 створено комісію щодо повторного розслідування нещасного випадку з працівником дорожньо-патрульної служби ОСОБА_4

За результатами службового розслідування комісією складено висновок службового розслідування нещасного випадку зі старшим інспектором ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження, підпорядкування УМВС України в Полтавській області ст. лейтенантом міліції ОСОБА_4, який затверджено 07.02.2011 року заступником начальника УМВС України в Полтавській області Донець О.І.

З вказаного висновку службового розслідування вбачається, що нещасний випадок з позивачем трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, висновок службового розслідування та акт форми Н-1 від 10.11.2001 року були скасовані, оскільки факт про отримання позивачем травми під час проходження служби та при виконанні службових обов'язків повторно комісією встановлено не було.

За результатами вказаного службового розслідування 07.02.2011 року були складені акти форми Н-5 та НТ, відповідно до яких нещасний випадок з позивачем стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

У висновку службового розслідування, затвердженого 07.02.2011 року заступником начальника УМВС України в Полтавській області Донець О.І., є посилання на свідчення колишнього працівника УДАІ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_8, який був відповідальний за охорону праці в підрозділі УДАІ, що він чув від колег по роботі, яких не пам'ятає, що позивач отримав кульове поранення в ліве око в результаті неправильного поводження з пристроєм для стрільби резиновими кулями "Корнет"

Між тим, станом на 25 вересня 2001 року у ОСОБА_4 не було пристроїв для відстрілу набоїв споряджених гумовими кулями, що підтверджується листом УГБ УМВС України в Полтавській області від 26.01.2011 року за №12/206 на запит комісії по розслідуванню отриманої ОСОБА_4 травми 25.09.2001 року, а такого пристрою травматичної дії як "Корнет" у позивача не було і на даний час немає. Пристрій травматичної дії "Ринг" останній придбав в травні 2002 року на який має відповідний дозвіл як і на інші придбані пізніше.

Отже, посилання на те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_4, отриманий останнім в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, спростовано матеріалами справи, а тому колегія суддів приходить до висновку про безпідставність складання відповідачем оскаржуваних актів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів доходить висновку, що приймаючи оскаржувані акти відповідач діяв не на підставі, в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому рішенням є нормативно-правові акти чи правові акти індивідуальної дії, що впливають на права та обов'язки осіб, щодо яких вони прийняті та породжують правові наслідки.

Як зазначає позивач, винесення оскаржуваних актів призвело до видання військово-лікарською комісією УМВС України в Полтавській області свідоцтва про хворобу № 116-с, де зазначено, що отримана травма не пов'язана з виконанням службових обов'язків, що в подальшому призведе до невиплати позивачу відповідних страхових сум.

Отже, оскаржувані акти породжують правові наслідки для позивача, а тому вимоги щодо визнання неправомірними оскаржуваних актів та їх скасування підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування акту № 6 від 07 лютого 2011 року (форма НТ*) про нещасний випадок невиробничого характеру та акту від 07 лютого 2011 року (форма Н-5*) розслідування нещасного випадку, що стався 25 вересня 2001 року.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2013р. по справі № 816/212/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Старостін В.В.Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Старостін В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 26.11.2013 р.