Ухвала суду № 35982740, 19.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р.Справа № 820/5914/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

за участю: позивачки - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2013р. по справі № 820/5914/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів, в якому з подальшими уточненнями просила: скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2013 р. №0000421710 про зменшення залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування, включається до складу податкового кредиту наступного періоду у сумі 67658 грн. (шістдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят вісім грн.), що винесене на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №3775/17-109/НОМЕР_1.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 р. позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 грудня 2012 року фахівцями податкового органу було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в уточнюючих розрахунках розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2011року № 9079000761 від 15 грудня 2012 року, та за жовтень 2012 року № 9079000761 від 15 грудня 2012 року, позивачки, в яких відображена сума залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування, включається до складу податкового кредиту наступного періоду у сумі 67658 грн. за жовтень 2012 року та 82135 грн. за квітень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №3775/17-109/НОМЕР_1 від 26 грудня 2012 р., висновками якого встановлено, що за результатами камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2011 р. №9079000761 від 15 грудня 2012 р. та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень 2012р. №9079000761 від 15 грудня 2012 р. позивачці встановлено порушення статті 257 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим, з урахуванням п. 200.4 ст. 200, п.п. 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України позивачем неправомірно завищено залишок від'ємного значення за квітень 2012 р. на суму 82135 грн, та, відповідно, за жовтень 2012 р. на 67658 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2013 року №0000421710 про зменшення залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування, включається до складу податкового кредиту наступного періоду у сумі 67658 грн. за жовтень 2012 року (а.с. 12).

Позивачкою зазначене податкове повідомлення - рішення оскаржене в адміністративному порядку, проте скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення необґрунтоване та прийняте з порушенням чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про неправомірність включення позивачкою до ряд. 24 уточнюючого розрахунку за жовтень 2012 року сум податку у розмірі 67658 грн., оскільки вищезазначеним актом перевірки встановлено, що при перевірці повноти формування податкового кредиту з ПДВ за січень 2008 року - грудень 2010 року встановлено його завищення на 88189 грн., а саме, безпідставне віднесення сум ПДВ у зв'язку з придбанням нерухомого майна, чим порушено п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі зазначеного та з урахуванням абз. п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковою інспекцією було зроблено висновок, що в порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України позивачем завищено залишок від'ємного значення за жовтень 2012 р. на 67658 грн.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 50.1. статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Аналогічні положення містяться в розділі ІV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 р. № 1492 (далі по тексту - Порядок № 1492).

Згідно розділу VІ Порядку № 1492 «Порядок заповнення уточнюючого розрахунку» у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23 (23.1 чи 23.2), уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. На значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку зменшується значення рядка 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок. У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Судовим розглядом встановлено, що 15 грудня 2012 р. позивач надав відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2011 року (вх. № 9079000761), в якому визначив наступні уточнені показники: сума податкових зобов'язань (рядок 9) складає 0 грн., сума податкового кредиту (рядок 17) складає 0 грн., значення рядка 24 декларації попереднього звітного періоду (рядок 21.2) в сумі 92526 грн., залишок від'ємного значення (рядок 24) у сумі 94585 грн. До уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2011р. №9079000761 від 15 грудня 2012 р.

ФО - П ОСОБА_1 надано Довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню де складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (додаток 2), якою визначається період виникнення суми залишку від'ємного значення, відповідно до якого залишок від'ємного значення в розмірі 94 585 грн. сформовано в наступних періодах: червень 2005 - 80336 грн., грудень 2008 - 1799 грн., червень 2010 - 1740 грн., вересень 2010 - 2046 грн., грудень 2010 - 6605 грн., березень 2011 - 2059 грн. (а.с. 43-44).

Крім того 15 грудня 2012 року позивач подав до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2012 року (вх. № 9079001038), в якому визначив наступні уточнені показники: сума податкових зобов'язань (рядок 9) складає 515 грн., сума податкового кредиту (рядок 17) складає 17065 грн., позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 18) складає 17580 грн., значення рядка 24 декларації попереднього звітного періоду (рядок 21.2) в сумі 97598 грн., залишок від'ємного значення (рядок 24) у сумі 80018 грн. До уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень 2012 року №9079001038 від 15 грудня 2012 р. ФОП ОСОБА_1надано Довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню де складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (додаток 2), відповідно до якої залишок від'ємного значення в розмірі 80018 грн. сформовано в наступних періодах: червень 2005 - 65769 грн., грудень 2008 - 1799 грн., червень 2010 - 1740 грн., вересень 2010 - 2046 грн., грудень 2010 - 6605 грн., березень 2011 - 2059 грн. (а.с. 45-46).

Вищезазначені уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість були заповнені та подані позивачем до податкового органу з дотриманням вимог Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що жодних порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з податку на додану вартість відповідачем в ході перевірки виявлено не було. У судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти обставин виникнення та фактичної наявності у платника спірної суми від'ємного значення з ПДВ за жовтень 2012 р. Заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або на їх відшкодування, у тому числі і заяв про бюджетне відшкодування, платник не надавав, що не заперечується відповідачем.

Подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування є правом, а не обов'язком платника. Жодними нормативними актами не передбачено відповідальність за невикористане право щодо подання зазначених заяв, а також не передбачено зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість і виключення їх з декларації.

Положення Податкового кодексу України не містять будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Таким чином, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Колегія суддів погоджуєтьсяз висновками суду першої інстанції ствоно того, що наявність у позивача права на включення до рядка 24 декларації з ПДВ за жовтень 2012 року залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі №2а-10194/12/2070 від 18 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року (а.с. 17-20), скасовано податкове повідомлення - рішення №0000411720 від 14 травня 2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 82760 грн., винесеного на підставі висновків акту планової документальної перевірки №3676/17-211/НОМЕР_1 від 07 грудня 2011 р., на підставі яких відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищення залишку від'ємного значення за жовтень 2012р. на 67658 грн.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, неправомірність визначення податковим органом зменшення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 82760 грн. підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що зменшення залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування, включається до складу податкового кредиту наступного періоду у сумі 67658 грн. за жовтень 2012 року за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням є необґрунтованим та безпідставним, а тому, вимоги позивача є правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2013р. по справі № 820/5914/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Бартош Н.С.

Повний текст ухвали виготовлений 25.11.2013 р.