Рішення № 3597867, 16.04.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2009 р. Справа № 10/923

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю представників сторін:

позивача –Коваленка С.В. –за довіреністю,

відповідача –відсутній,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Приватного підприємства "Глобус-Альфа"

до Корсунь-Шевченківського районного споживчого товариства Черкаської облспоживспілки

про стягнення 24 163,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 24 163,94 грн. боргу, з яких 12 882,80 грн. основного боргу, що виник внаслідок невиконання умов договору поставки товару, 3 256,86 грн. боргу, що виник внаслідок інфляції, 2 843,57 грн. пені, 2 680,71 грн. штрафу та 2500,00 грн. витрат на правову допомогу.

Позивач подав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій повідомив суд про повну сплату відповідачем основного боргу, який є предметом цього позову, та просить суд стягнути з відповідача 3 423,22 грн. боргу, що виник внаслідок інфляції, 3 008,42 грн. пені, 2 680,71 грн. штрафу та 2500,00 грн. витрат на правову допомогу.

Представник позивача позов підтримав в уточненій сумі позовних вимог.

Відповідач належно повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позов не подав, участь свого представника в судовому засіданні не забезпечив.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно з ст. 75 ГПК України.

Встановивши на підставі поданих суду доказів обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з таких мотивів.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач довів, що 13.03.2008 р. ним та відповідачем укладено договір № б/н поставки товару, згідно з яким позивач зобов’язаний передати, а відповідач прийняти та оплатити поставлений товар. Згідно з п. 5.1. договору сторін оплата поставленого позивачем товару здійснюється відповідачем протягом 21 дня з дати отримання товару. Позивач виконав свої обов’язки належним чином, а відповідач взяті на себе обов’язки у повному обсязі не виконав.

Так на день подачі позову борг становив 12 882,80 грн. Це підтверджено поданими суду доказами –копіями вказаного договору, актом звірки розрахунків, складених та засвідчених сторонами, розрахунком вартості заборгованості, іншими матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Позивач повідомив суд про повну сплату відповідачем основного боргу, який є предметом цього позову. Таким чином провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню судом згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору на день вирішення спору судом.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з цією нормою законодавства позивачем нараховані та підлягають стягненню з відповідача 3 423,22 грн. боргу, що виник внаслідок інфляції за час прострочення відповідачем виконання відповідачем грошових зобов’язань.

Згідно з п. п. 7.4.1 п. 7 договору сторін, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96 р. нарахована та підлягає стягненню пеня в розмірі 3 008,42 грн.

Позов в частині стягнення 2 680,71 грн. штрафу задоволенню не підлягає, оскільки згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України штраф і пеня є різновидами неустойки, а тому одночасне стягнення пені і штрафу суперечить чинному законодавству.

Згідно з позовною заявою витрати позивача на правову допомогу, в розмірі 2500,00 грн. позивач розцінює як збитки, які він не поніс би в разі добросовісного виконання відповідачем умов договору. Віднесення цих витрат до складу збитків суперечить чинному законодавству зокрема ст. 22 ЦК України, оскільки такі витрати не мають обов’язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв’язку з предметом та сумою позову.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Вищого господарського суду України від 21.01.2004 р. по справі № 35/247.

За викладених обставин позов у частині стягнення витрат на правову допомогу задоволенню судом не підлягає.

Спір виник з вини відповідача, тому судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України покладаються судом на нього.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Корсунь-Шевченківського районного споживчого товариства Черкаської облспоживспілки, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Леніна, 27, код 01774005, на користь Приватного підприємства "Глобус-Альфа", м. Черкаси, вул. Автомобілістів, 6, код 14204634, 3 423,22 грн. боргу, що виник внаслідок інфляції, 3 008,42 грн. пені, 241,64 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Провадження у справі в частині стягнення 12 882,80 грн. боргу припинити.

В позові в частині стягнення 2 680,71 грн. штрафу та 2500,00 грн. витрат на правову допомогу відмовити.

Суддя В.В. Шумко

Повний текст рішення виготовлений

та підписаний 21.04.2009 р.