Постанова № 35978005, 05.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2013 року Справа № 812/10030/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Агевича К.В.,

при секретарі судового засідання: Ліпко Т.М.,

за участю:

представника позивача: не прибув

представника відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервіс» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника в сумі 122980,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервіс» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника в сумі 122980,00 грн.

В обґрунтування подання заявником зазначено, що комунальне підприємство «Сєвєродонецьккомунсервіс», зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку як платник податків.

Заявник зазначив, що у зв'язку з несплатою боржником податкового зобов'язання з ПДВ по декларації №9073981081 від 18.11.2013 станом на 01.12.2013 виник податковий борг в сумі 122980,00 грн., який підлягає стягненню з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника на підставі п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

З метою стягнення податкового боргу ДПІ у м. Сєвєродонецьку було вжито наступні заходи: підприємству направлено першу податкову вимогу №1/42 від 23.10.2001 з повідомлення про податковий борг у сумі 8089,42 грн., яка була отримана відповідачем 09.11.2001 та другу податкову вимогу №2/248 від 11.12.2001 з повідомлення про податковий борг у сумі 14095,44 грн., яка була отримана відповідачем 18.01.2002 та у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 19.05.2011 внесено запис про реєстрацію податкової застави КП «Сєвєродонецьккомунсервіс» під номером 7646801 з терміном дії податкової застави до 19.05.2016. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

У зв'язку з чим, заявник просив суд стягнути кошти з комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервіс» за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника з податку на додану вартість у сумі 122980,00 грн.

Заявник у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. У поданні, просив розглянути справу без участі представника Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, був повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі. Заяви про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Судом було вирішено питання про можливість проведення судового засідання без участі представників сторін.

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 КАС України суд вирішує справу за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що комунальне підприємство «Сєвєродонецьккомунсервіс» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 03.11.1992, номер запису про заміну свідоцтва 1 383 105 0001 000184, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №048256 (а.с.7). Відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку з 20.07.1995 за №1432, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №86 від 28.05.2009 (а.с.9) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №16632147 від 09.03.2005 (а.с.10).

На виконання пункту 54.1 статті 54 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України відповідач подав до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року від 18.11.2013 № 9073981081, в якій визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 122980,00 грн. (а.с.11-12).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України комунальне підприємство «Сєвєродонецьккомунсервіс» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, тобто до 30.11.2013 включно, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Станом на 30.11.2013 податковий борг з податку на додану вартість у сумі 122980,00 грн. платником податків не сплачений, що підтверджується розрахунком суми податкового боргу (а.с.5) та зворотнім боком облікової картки (а.с.15).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

У відповідності до вимог п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податковим органом, на юридичну адресу направлено першу податкову вимогу від 23.10.2001 № 1/42 яка була отримана 09.11.2012; у зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги платнику податків направлено другу податкову вимогу від 11.12.2001 № 2/248, яка була отримана 18.01.2002 (а.с. 15).

Крім того, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 19.05.2011 внесено запис про реєстрацію податкової застави КП «Сєвєродонецьккомунсервіс» (а.с.14).

Таким чином, оскільки перша податкова вимога від 23.10.2001 № 1/42 та друга податкова вимога від 11.12.2001 № 2/248 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримано вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що Комунальне підприємство «Сєвєродонецьккомунсервіс» станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість у сумі 122980,00 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів у сумі 122980,00 грн. за податковим боргом з податку на додану вартість з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що слід задовольнити.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервіс» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника в сумі 122980,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервіс» (ідентифікаційний код 03327983) в дохід Державного бюджету України суму податкового з податку на додану вартість у розмірі 122980,00 грн. (сто двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят гривень 00 коп.).

Відповідно до ч. 8 ст. 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 10 грудня 2013 року.

Суддя К.В. Агевич