Ухвала суду № 35975750, 07.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 р.Справа № 816/4228/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Підприємство Божковської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області ( №16) на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2013р. по справі № 816/4228/13-а

за позовом Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Державного підприємства "Підприємство Божковської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області ( №16)

про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

ВСТАНОВИЛА:

Полтавська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Підприємство Божковської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 16)" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 р. вищезазначений позов задоволено: стягнуто з Державного підприємства "Підприємство Божковської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 16)" кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, на погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 5110,52 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з невірним застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 р. та прийняте нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що за ДП "Підприємство Божковської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 16)" обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 5110,52 грн.

Вказаний борг виник з урахуванням того, що відповідачем 13 лютого 2013 року подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість № 9014374814, відповідно до якої сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету становить 4750,00 грн.

19 березня 2013 року відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9014437033, відповідно до якої сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету становить 411,00 грн., а 18 червня 2013 року - податкову декларацію з податку на додану вартість № 9035980491, відповідно до якої сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету становить 42,00 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 р. замінено неналежного відповідача Полтавську міжрайонну державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби належним відповідачем правонаступником Полтавською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в даній справі наявними є підстави для стягнення з відповідача коштів за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно вимог пункту 54.1 статі 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

В даній справі, відповідно статті 59 Податкового кодексу України, податковим органом було виставлено податкову вимогу № 75-19 від 09 квітня 2013 року, яка вручена відповідачу 16 квітня 2013 року.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно підпунктів 20.1.18 та 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частин; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється для виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що, з урахуванням переплати, за відповідачем значиться податковий борг в розмірі 5110,52 грн., наявність якого підтверджується витягом з облікової картки платника податків.

З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення податкового боргу відповідача в розмірі 5110,52 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, є правомірним.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Підприємство Божковської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області ( №16) залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2013р. по справі № 816/4228/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.