Ухвала суду № 35973604, 07.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 р.Справа № 816/3460/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2013р. по справі № 816/3460/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області. У якому просила: визнати протиправним і скасувати податкового повідомлення - рішення від 21 лютого 2013 р. №0000021702/176, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 28 387,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 14 193,66 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 р. задоволено позов у повному обсязі.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець та перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ (Комсомольське відділення) з 20 січня 2004 р. та є, зокрема, платником податку на додану вартість відповідно, що підтверджується копіями свідоцтв, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АВ № 468666 станом на 17 липня 2013 основним видом економічної діяльності позивача є: 38.32 - відновлення відсортованих відходів. (а.с. 58 том 2).

Відповідачем у період з 29 січня 2013 р. по 04 лютого 2013 р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Лігран" (код 34656476) за період з 01 березня 2012 р. по 30 квітня 2012 р.

Згідно акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ від 28 грудня 2012 Р.№7250/224/34656476 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Лігран" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з контрагентами ТОВ "Інфотерм" за червень 2011 року, ТОВ "Олімп" за вересень 2011 року, ПП "СВ Гермес" за березень 2011 року, ПВП "Форест" за червень 2011 року, ТОВ "Кафепродакшн" за січень 2011 року, ТОВ "Пасіфік" за вересень 2011 року, БПП "Сура" за вересень 2011 року, ТОВ "Хімагросервіс" за листопад 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, встановлено порушення ст.185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями.

30 січня 2013 р. за результатами проведеної перевірки складений акт №743/17-311/НОМЕР_1, висновками якого встановлені порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, за висновками якого ФОП ОСОБА_3 до складу податкового кредиту було не правомірно віднесено суму ПДВ в розмірі 28387,32 грн., а саме: за березень 2012 року - 14118,41 грн., за квітень 2012 року - 14268,91 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 21 лютого 2013 р. № 0000021702/176, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 28 387,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 14 193,66 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржене позивачем у адміністративному порядку до податкових органів та скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення необґрунтоване та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14 березня 2012 р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Лігран" (постачальник) укладений договір поставки №23, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця вторинну сировину, а покупець прийняти й оплатити її в порядку та на умовах, визначених цим Договором, умовами якого визначено те, що ціна за товар обумовлюється на кожну партію поставки окремо і визначається у видаткових накладних; постачальник зобов'язаний виписувати зведені податкові накладні на кожні 3-4 поставки товару, але не пізніше останнього дня місяця; відвантаження товару відбувається у автотранспорт покупця або постачальника за домовленістю сторін (том І а.с. 134).

На виконання зазначеного договору позивачем у березні-квітні 2012 року придбано у ТОВ "Лігран" товар (ПЕТ - пляшка прозова, ПЕТ - пляшка блакитна, ПЕТ - пляшка зелена, ПЕТ - пляшка коричнева) на загальну суму 163214,62 грн., в тому числі ПДВ 28387,32 грн.

Виконання зазначеного договору підтверджується наступними бухгалтерськими документами: - рахунками-фактурами (том І а.с. 140, 150, 158, 168, 176, 182, 192); видатковими накладними (том І а.с. 142, 144, 146, 148, 152, 154, 156, 159, 161, 163, 165, 169, 171, 173, 177, 183, 185, 187, 189, 194, 196); податковими накладними (том І а.с. 139, 149, 157, 167, 175, 181, 191), які складені на підставі діючого законодавства.

Судовим розглядом встановлено, що податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою ТОВ "Лігран" та включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за березень-квітень 2012 року, що сторонами у справі не заперечується.

На підставі вищезазначених податкових накладних, позивачем було включено до складу податкового кредиту за березень 2012 року суму 14118,41 грн., за квітень 2012 року суму 14268,91 грн.

Оплата зазначеного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Лігран", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень та банківськими виписками (том 1 а.с. 120-133).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач в повному обсязі розрахувався з ТОВ "Лігран" за придбаний товар.

Перевезення зазначеного товару здійснювалося за рахунок позивача, за допомогою автомобіля HYUNDAI номер НОМЕР_2 який належить позивачу, що підтверджується копіями товарно - транспортними накладними, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ( т. 2 а.с. 10).

Придбаний у березні - квітні 2012 року товар в ТОВ "Лігран" доставлявся на склад, що розташований за адресою: ВУЛ. Молодогвардійців, 30, м. Кременчук, Полтавська область. , який належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2010 р., витягом з державного реєстру правочинів №9467446 від 29 грудня 2010 р., витягом про державну реєстрацію прав №28740760 від 21 січня 2011 р., технічним паспортом на виробничий будинок (а.с. 223-229 том І).

Товар в повному обсязі був оприбуткований на складі позивача, що підтверджується прибутковими накладними (а.с. 197-222 том І).

Придбані у ТОВ "Лігран" ПЕТ-пляшки позивачем були спресовані та у подальшому поставлялися у м. Харків на замовлення ПП "Харківвторсировина" на виконання умов договору поставки від 04 липня 2011 р. № 27 із підтвердженням податковими, видатковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, договорами перевезення вантажу (том 1 а.с. 230-250, том 2 а.с. 1-9, 11-13).

У І півріччі 2012 року позивач мав господарські взаємовідносини за договорами купівлі-продажу з ТОВ "Дніпровторма", ФО - П ОСОБА_2, ФО - П ОСОБА_3, ТОВ "Петрахім", ПАТ "Черкасивторресурси", ТОВ "Компанія "Кремвторсировина", Підприємством "Ріка" у формі ТОВ, що підтверджується довідкою № 30 від 18 липня2013 р., додатками № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за січень-червень 2012 року.

Згідно довідки вих. №28 від 01 липня 2013 р. по взаємовідносинах, зокрема, з ПП "Харківвторсировина", згідно якої позивачем економічна вигода була отримана за рахунок різниці у ціні між покупкою ПЕТ - пляшок у ТОВ "Лігран" та продажем ПП "Харківвторсировина", у результаті чого у 2012 році позивачем отримано чистий прибуток у сумі 16 451,70 грн. та сплачено податку на прибуток у сумі 2 467,76 грн.

Колегія суддів зазначає, що висновки відповідача стосовно того, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту у зв'язку з господарськими відносинами з ТОВ «Лігран» ґрунтуються на акті невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Лігран" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з контрагентами ТОВ "Інфотерм" за червень 2011 року, ТОВ "Олімп" за вересень 2011 року, ПП "СВ Гермес" за березень 2011 року, ПВП "Форест" за червень 2011 року, ТОВ "Кафепродакшн" за січень 2011 року, ТОВ "Пасіфік" за вересень 2011 року, БПП "Сура" за вересень 2011 року, ТОВ "Хімагросервіс" за листопад 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку №7250/224/34656476 складений 21 грудня 2012 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ.

Судовим розглядом встановлено, що під час проведення перевірки позивача первинні документи, що підтверджують діяльність підприємства не досліджувалися, оцінка їх відповідності податковому обліку не надавалась. Перевірка проводилася згідно бази даних Кременчуцької ОДПІ.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Така відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 17 липня 2013 р. №16839008 запис про внесення судового рішення про визнання ТОВ "Лігран" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури було внесено до ЄДР 07 листопада 2012 р., тобто на момент вчинення правочинів із позивачем в березні-квітні 2012 року ТОВ "Лігран" мало необхідний обсяг правоздатності та дієздатності (а.с.55-57 том 2).

Згідно вищевказаного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державним реєстратором 02 квітня 2013 р. внесено запис №11031180019032752 про судове рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ТОВ "Лігран" не був виробником поставлених позивачу товарів, а виступав посередником, такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка повинна містити обов'язкові реквізити, визначені цією ж нормою.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, необхідною умовою для виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, за наявності належно оформлених податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що позивачем були фактично здійснені господарські операції та належним чином складенні первинні документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2013р. по справі № 816/3460/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.