Ухвала суду № 35972023, 17.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 р.Справа № 820/4864/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2013р. по справі № 820/4864/13-а

за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля"

до Харківської митниці Міндоходів

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Торговий Дім "Золота миля" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської обласної митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/00552 від 04 червня 2013 року, визнання протиправним та скасування рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/000933/2 від 04 червня 2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року адміністративний позову задоволено у повному обсязі: визнано протиправною та скасовано картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/00552 від 04 червня 2013 року, а також визнано протиправним та скасовано рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/000933/2 від 04 червня 2013 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Митного кодексу України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 р. неналежного відповідача Харківську обласну митницю замінено належним відповідачем правонаступником Харківською митницею Міндоходів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі контракту від 22 квітня 2013 р. №ВО-1-220413, укладеного ним з компанією Yasaroglu Tarim Urunleri San.Tic.ve Paz. Ltd.Sti (Туреччина), позивач ввіз на територію України товар (родзинки світлі) та надав відповідачеві митну декларацію, в якій зазначив митну вартість, що дорівнює ціні товару за контрактом. Відповідач не прийняв до митного оформлення зазначений товар за ціною договору, про що ним прийнято Рішення від 04 червня 2013 р. про коригування митної вартості товару, яким митну вартість відповідно скориговано та збільшено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, оскаржувана картка відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/00552 від 04 червня 2013 року, а також рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/000933/2 від 04 червня 2013 року є незаконними та необґрунтованими, оскільки відповідачем не надано доказів того, що надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності або ознаки підробки, а декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, записав до декларації недостовірні або неточні відомості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при апеляційному перегляді справи, що 22 квітня 2013 р. між приватним підприємством "Торговий Дім "Золота миля" та компанією Yasaroglu Tarim Urunleri San.Tic.ve Paz. Ltd.Sti (Туреччина) укладено Контракт №ВО-1-220413, відповідно до умов якого продавець - компанія Yasaroglu Tarim Urunleri San.Tic.ve Paz. Ltd.Sti зобов'язався поставити товар згідно специфікацій до контракту, а покупець - ПП "ТД "Золота миля" зобов'язався прийняти та здійснити оплату за товар на умовах контракту .

Згідно п.2.1. контракту товар поставляється партіями в асортименті за замовленням покупця та у строки, зазначені у специфікаціях до даного контракту.

Відповідно до п.3.1. контракту загальна кількість товару у партії визначається згідно специфікації.

Згідно п.4.1. контракту ціна на товар встановлюється в американських доларах та зафіксована у специфікаціях до контракту.

Пункт 5.1. контракту закріплює, що умови поставки товару - FOB м. Мерсін, Туреччина, згідно Інкотермс 2010, якщо інші умови поставки не визначені у специфікації.

Відповідно до п.7.1. для оплати товару покупець виставляє на користь продавця акредитив або проводить оплату на інших умовах, зазначених у специфікаціях.

22 квітня 2013 року сторонами вищевказаного підписано Специфікацію №1 до контракту, відповідно до якої товаром, що підлягає постачанню, є абрикос сушений, цілий, без кісточок, сорт "індустріальний" (для промислового використання), кількість нетто - 20 000 кг., кількість брутто - 20 800 кг., ціна за 1 кг на умовах поставки FOB - 1,20 доларів США, загальна сума поставки - 24 000,00 доларів США. Умови поставки - FOB м. Мерсін, Туреччина, згідно Інкотермс 2010. Умови оплати - безвідкличний акредитив, який підлягає оплаті 100% проти документів.

Продавцем було надано на адресу покупця товар згідно Контракту на загальну суму 24 000,00 доларів США із супровідними документами, а покупцем здійснено оплату шляхом розкриття акредитиву №1 від 26 квітня 2013 р. у сумі 24 000 доларів США (191 832,00 гривень), що підтверджується меморіальним ордером №1 від 23 травня .2013 р. ( а.с.47).

30 травня 2013 р. позивачем надано митному органу митну декларацію за №907100000/2013/024616, до якої надано декларацію митної вартості №807100001/2013/024616 від 30 травня 2013 року із зазначенням ціни товару, визначеної відповідно до основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, у сумі 198027,00 грн., з урахуванням витрат на транспортування товару в Україну, проте відповідачем у митному оформленні товару за ціною контракту відмовлено, про що було зроблено відповідний запис у декларації митної вартості №807100001/2013/024616 від 30 травня 2013 р., а також прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/00552 від 04 червня 2013 р. та рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/000933/2 від 04 червня 2013 року (а.с.19).

Зокрема, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/000933/2 та визначення її за одиницю товару - у розмірі 4,4800 доларів США та, відповідно, за 20 000 кг. в розмірі 89 600,00 доларів США.

Вказане рішення прийняте відповідачем з посиланням на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом - резервним. При цьому використано наявну у митного органу інформацію про вартість товарів, митне оформлення яких вже здійснено: МД №110070000/2013/308463, Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків про здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 13.07.2012 р. №362.

06 червня 2013 р. позивачем подано митну декларацію №807100000/2013/025905, у якій розраховано ПДВ у розмірі 39 605,40 грн., що становить 20% від задекларованої ПП "ТД "Золота миля" вартості товару у розмірі 198027,00 грн. (еквівалент 24 000 доларів США вартості товару + 6195,00 грн. витрат на транспортування товару в Україну), а також додатково ПДВ у розмірі 103629,16 грн. від суми, визначеної митницею у рішенні про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/000933/2 від 04 червня 2013 р.

Колегія суддів зауважує, що згідно приписів відповідно до ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені у ч.3 ст. 53 Митного кодексу України.

Пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення також визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362.

Згідно з приписами пункту 6 розділу 2 Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (у частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (у частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Судовим розглядом в суді першої інстанції встановлено та підтверджено при апеляційному перегляді справи, що при здійсненні митного оформлення, позивачем було надано усі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для митного оформлення товару за ціною договору, а саме: митну декларацію №807100000/2013/024616 від 30 травня 2013 р., декларацію митної вартості №807100001/2013/024616 від 30 травня 2013 р., Контракт № ВО-1-220413 від 22 квітня 2013 р., Специфікацію №1 від 22 квітня 2013 р., проформу 2011/28 від 22 квітня 2013 р., комерційний рахунок-фактуру (інвойс) №13008 від 03 травня 2013 р., картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №807/2012/0000833 від 13 листопада 2012 р., пакувальний лист від 03 травня 2013 р., довідку ДПІ у Київському районі м. Харкова №346 від 03 квітня 2013 р., сертифікат якості від 03 травня 2013 р., Коносамент №594300048751 з відміткою про проходження радіологічного контролю, калькуляцію ціни від 22 квітня 2013 р., прайс-лист виробника товару від 10 квітня 2013 р., рахунок №2649/2013 від 20 травня 2013 р. на оплату послуг перевезення вантажу, меморіальний валютний ордер №1 від 23 травня 2013 р. за покриття акредитиву №1 від 26 квітня 2013 р. в сумі 24 000 доларів США (еквівалент 191 832,00 грн.), залізничну накладну №40989469 про перевезення товару з м. Одеса до м. Харків з відмітками про проходження санітарно-епідеміологічного та фіто санітарного контролю, Сертифікат про походження товару форми А №В 0514756 від 03.05.2013 р., Сертифікат якості від 03 травня 2013 року.

Таким чином, позивачем для підтвердження митної вартості товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 53 МК України.

Таким чином, вимога відповідача щодо надання додаткових документів (у тому числі, загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару) без зазначення законодавчо визначених підстав для цього, суперечить приписам ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Судовим розглядом було встановлено, що під час митного оформлення товару митний орган не вимагав від позивача подання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту), передбачені п. 3 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність прийняття відповідачем картки відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2013/00552 від 04 червня 2013 року, визнання протиправним та скасування рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів №807000003/2013/000933/2 від 04 червня 2013 року.

Переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2013р. по справі № 820/4864/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 23.09.2013 р.