Постанова № 35971669, 09.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 грудня 2013 року № 826/16850/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом приватного товариства «СНОРК» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці про визнання протиправними та скасування рішень, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору є необґрунтованим, а коригування відповідачем митної вартості товарів здійснено неправомірно з порушення норм чинного законодавства. Тому, рішення про коригування митної вартості є протиправними та прийняті з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб’єктів господарювання.

В позовній заяві просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці м/п «Київ-центральний» про коригування митної вартості товарів №100190000/2012/341624/2 від 30.11.2012р.; визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці м/п «Столичний» про коригування митної вартості товарів №100270000/2013/710128/2 від 15.02.2013р.; визнати заявлену позивачем митну вартість товару щодо товару, який імпортується.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що між ПП «Снорк» (Україна, покупець) та фірмою «Qingdao Samin Chemical Co., LTD.» (Китай, продавець) було укладено Контракт № 26/СНІ/2009 від 06.07.2009 року на поставку Товару, а саме Триполіфосфату натрію та Глюконо-Дельта-Лактон.

30.11.2012 року позивач подав до митного органу декларацію митної вартості №100190000/2012/475074 та вантажну митну декларацію N100190000/2012/784035, якими заявив до декларування та випуску у вільний обіг (режим ІМ-40) товару:

- триполіфосфат натрію ( STPP) вагою 1000 кг/нетго, вартістю у сумі 1266,47 доларів США (10122,91 грн. по офіційному курсу НБУ 7,993 грн./1 долар США), що складається з вартості товару 1190,00 доларів США (9511,67 грн.) та вартості морської доставки - 611,24 грн., тобто позивачем при визначенні митної вартості товару використано перший основний метод за ціною договору (вартістю операції), при цьому вартість 1 кг товару складає 1,27 доларів США та визначено обов'язкові платежі.

- Лактони: Глюко-Дельта-Лактон (GDL) вагою 1000 кг/нетго, вартістю у сумі 1726,47 доларів США (13799,69 грн. по офіційному курсу НБУ 7,993 грн./l долар США), що складається з вартості товару 1650,00 доларів США (13188,45 грн.) та вартості морської доставки - 611,24 грн., тобто позивачем при визначенні митної вартості товару використано перший основний метод за ціною договору (вартістю операції), при цьому вартість 1 кг товару складає 1,73 доларів США та визначено обов'язкові платежі.

До декларації митної вартості позивач додав оригінали та копії наступних документів: вантажну митну декларацію N 100190000/2012/784035; картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами; міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 3946 від 27.11.2012 p.; Коносамент MSCUE4844873 від 21.08.2012 p.; Специфікацію № 1 від 29.11.2012 p.; Довідку про транспортні витрати № 01-26/11/12 від 26.11.2012 p.; Рахунок-фактуру (інвойс) N SC12QD01247 від 01.08.2012 p.; Зовнішньоекономічний контракт N 26/СНІ/2009 від 06.07.2009 р. купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються - фірма «QINGDAO SAMIN CHEMICAL CO., LTD"; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту додаток № 2 від 14.01.2010 p.; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту додаток № 4 від 28.11.2011 p.; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту додаток № 2 від 14 01 2010 р.; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту додаток № 4 від 28.11.2011 p.; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту додаток № 9 від 05.06.2012 p.; Договір № 01-08/07/10 транспортної експедиції від 08.07.2010 p.; Довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 15.10.2012 p.; Інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 5038 від 26.12.2008 р. (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу); Інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару № 2761 від 21.08.2012 р. (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу «Екологічний контроль» ; Інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару № 2730 від 27.11.2012 р. (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу); Інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2761 від 21.08.2012 р. (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу); Сертифікат про походження товару загальної форми ССРІТ121422961 від 20.08.2012 p.; Копію митної декларації країни відправлення № 223120120812597118 від 16.08.2012 р.

Під час проведення перевірки правильності визначення митної вартості товару «Глюко-Дельта-Лактон» за МД від 30.11.2012р. № 100190000/2012/475074 встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості та містять розбіжності, а саме:

- додатком № 9 від 05.06.2012р. до Контракту від 06.07.2009р. передбачено, що за умовами оплати: 30% вартості товару (8244,00 дол.США) покупець сплачує протягом 15 днів після підписання даного доповнення, а 70% вартості (19236,00 дол.США) протягом 5 днів після одержання повідомлення про прибуття товару в Одеський морський порт. Відповідно до банківського платіжного доручення від 03.08.2012р. № 51, 30% вартості товару сплачено через 2 місяці після підписання 05.06.2012 року відповідного доповнення. Оплата 70% вартості товару здійснена банківськими платіжними дорученнями від 22.10.2012р. № 61, від 01.11.2012р. № 62. від 06.11.2012р. № 63 до прибуття 27.11.2012 року товару в Одеський морський порт;

- в пункті 2.2 Контракту передбачено, що загальна вартість товару виставлена на умовах поставки «FOB - морський порт Китаю» - FOB Qingdao або FOB Shenzhen. В пункті ж 4.1 цього ж Контракту вказано, що умовами поставки по сказаному Контракту є «CIF морський порт Одеса». В доповненні № 9 до Контракту умовами поставки є FOB Китай морський порт, однак не зазначено який саме пункт відправлення. Разом з тим, в інвойсі від 01.08.2012р. № SC12QD01247 зазначено умови поставки FOB Shamhai, а в перекладі иього ж інвойсу вказано умови CIF Одеса.

- додатково було виявлено неподання всіх необхідних документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Довідка про транспортні витрати надана експедитором ТОВ «Дао Лоджістікс». Разом з тим, відповідно до статті 9 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність» - підтвердженням витрат експедитора є документи, рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучались до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади;

- не надано заявок на перевезення, рахунків та актів виконаних робіт що передбачались договором про надання транспортно- експедиційних послуг від 08.07.2012р. № 01-08/07/10.

На підставі зазначених документів Митний пост «Київ-центральний» Київської регіональної митниці 30.11.2012р. оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100190000/2012/81831, та виніс Рішення про коригування заявленої митної вартості 100190000/2012/341624/2 від 30.11.2012 р.

Рішенням Митного посту «Київ-центральний» Київської регіональної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів N 100190000/2012/341624/2 від 30.11.2012 p., прийнятого із застосуванням шостого резервного методу, встановлена митна вартість заявленої до митного оформлення партії триполіфосфат натрію ( STPP) у розмірі 1,31 доларів СІЛА за 1 кг товару та партії Лактони: Глюко-Дельта-Лактон (GDL) у розмірі 3,1800 доларів США за 1 кг товару.

Разом з тим, відповідач у зв’язку з наявністю обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості імпортованих товарів, запропонував декларанту надати додаткові документи, а саме: документи що містять відомості про вартість перевезення; платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформацію про вартість сировини для виробництва товару; якщо здійснювалось страхування - страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування.

З матеріалів справи встановлено, що з даною вимогою декларанта було ознайомлено 30.11.2012 року, про що зроблено відповідний запис на звороті декларації митної вартості, також декларант повідомив письмово, що додаткові документи надати немає можливості. Процедуру консультацій податковим органом проведено.

Позивач, не погоджуючись із встановленою митним органом митною вартістю на Лактони: Глюко-Дельта-Лактон (GDL), оскільки ця ціна не була відповідачем обгрунтована, а позивач не сплачував згідно договору такої суми, повторно надав відповідачу митну декларацію форми їм 40 № 100270000/2013/284723 від 05.02.2013 р. із зазначенням товару Лактони: Глюко-Дельта-Лактон (GDL) і визначенням його митної вартості за першим основним методом за ціною договору (вартістю операції) у 1,73 доларів США за 1 кг, та надав додаткові документи, а саме: копію специфікації № 4 від 05.02.2013 p., копії платіжних доручень № 51 від 03.08.2012 р. № 61 від 22.10.2012 p., №62 від 01.11.2012 p., №63 від 06.11.2012 p., копії виписок із банківського рахунку, копію платіжного доручення щодо сплати вартості перевезень № 616 від 22.11.2012 p., копію експертного висновку № ЧЦ-21 від 01.02.2013 p., цінову калькуляцію виробника на Лактони: Глюко-Дельта-Лактон від 30.11.2012p., копії доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 1 від 13.08.2009 p., і № 5 від 07.12.2012 p., копію листа постачальника від 30.07.2012 p., копію довідки про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами № 26088831 від 10.01.2013 p., копію довідки про транспортні витрати № 01-26/11/12 від 26.11.2012 p., копію протокола № Ц-64 від 29.11.2012 р. стосовно транспортних послуг, копію заявки № 9 від 05.08.2012 р. щодо транспортно-експедиційного обслуговування, копію рахунку № 420 від 14.11.2012 р. стосовно транспортних послуг, копію акту надання послуг № 11-63 від 29.11.2012 р. стосовно транспортних послуг, копію прайс-листа до інвойсу № SC12QD01247, копію пакувального листа, копію листа банку № 31-В 15/52/2/230 від 08.02.2013 p., копії документів стосовно розмитнення у червні 2012 р. товару Лактони: Глюко-Дельта-Лактон (GDL) за ціною 1,93 грн. за кг від того ж виробника.

На підставі зазначених документів, відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 10270000/2013/30137 від 05.02.2013 р. та виніс Рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/710128/2 із застосуванням шостого резервного методу, яким встановлена митна вартість заявленої до митного оформлення партії Лактони: Глюко-Дельта-Лактон (GDL) у розмірі 3,18 доларів США за 1 кг товару.

Відповідно до Рішення, обставинами, за яких відповідач встановив зазначену вартість, є наступне: митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, оскільки документи містять розбіжності в інвойсі та його перекладі стосовно умов поставки; в контракті стосовно умов поставки; в банківських платіжних документах стосовно строків оплати, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи те, що ті ж самі документи, які містили розбіжності, вже надавались декларантом за декларацією від 30.11.2012р. № 100190000/2012/475074 та те, що додаткові документи ПП «Снорк» не надавались, відповідачем декларанту було запропоновано відповідно до статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи, а саме:банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджуються вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;прайс-листи виробника товару;транспортні (перевізні) документи а також документи, що містять відомості про вартість перевезення (додатки до договору, заявки, рахунки, акти виконаних робіт, відповідно до умов договору про надання транспортно-експедиційних послуг);страхові документи;виписку з бухгалтерської документації;висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформацію про вартість сировини для виробництва товару.

З оскаржуваного рішення вбачається, що декларантом на вимогу органу доходів і зборів не надано додатково витребовувані документи у повному обсязі, а після дослідження наданих додаткових документів встановлено митним органом наступне. прайс-лист виробника посилається на номер інвойсу № SC12QD01247, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції для необмеженого кола покупців; рахунок від 14.11.2012р. № 420 містить відомості щодо кількох статей витрат на транспортування товару: фрахт за маршрутом Шанхай (Китай) - Одеса (Україна). додаткові витрати по конвертації на користь лінії перевізника, транспортно-експедииійне обслуговування, оформлення документів, демередж на користь лінії. послуги зберігання в порту, організація навантажувально-розвантажувальних робіт в ОМТП. Але до митної вартості включена лише вартість фрахту за маршрутом Шанхай (Китай) - Одеса (Україна), що не відповідає сумі оплати за транспортування, згідно з платіжним дорученням від 22.11.12р. № 616; в акті надання послуг від 29.11.12р. № 11-63 відсутні відомості про вартість транспортно-експедиційних послуг до місця ввезення на митну територію України; в експертному висновку вказано, що вартість визначена на основі наданих ПП «Снорк» документів без огляду та ідентифікації продукції.

Враховуючи всі виявлені органом доходів і зборів розбіжності, неповне подання додаткових документів та розбіжності у додатково поданих документах, відповідачем митну вартість товарів було відкориговано за резервним методом, згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу України та ґрунтується на раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішення відповідача щодо коригування митної вартості товару, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно ч. 6 ст. 264 Митного кодексу України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного Кодексу, визначено, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно 2.ст.52 Митного кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За приписами ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Відповідно до п.5.ст.54 Митного кодексу, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Суд звертає увагу, що митний орган може вимагати, а декларант має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Дана правова позиція підтверджується постановою Верховного суду України від 10.04.2012 року у справі №К-20026/10 якою визначено, що «надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог Митниці щодо підтвердження митної вартості товарів».

За таких обставин є підстави для висновку, що митні органи дійсно мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, зокрема, при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості товару та наявності впливу на його ціну факту пов’язаності продавця і покупця, а також, як наслідок, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та запитувати додаткові документи та відомості.

Перелік документів, які подаються декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження заявленої митної вартості товару, визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У випадках, встановлених Кодексом, митний орган має право запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи, визначені частинами третьою - четвертою ст. 53 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ст.53 Митного кодексу, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації;5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв’язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно змісту графи 33 оскаржуваного рішення митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): документи, зазначені у частині 2 ст. 53 МКУ не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст.53 МКУ); невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 цього Кодексу, у митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

В ході судового розгляду судом встановлено, що відповідачем під час контролю за правильністю визначення митної вартості була проаналізована інформація, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення, цінова інформація на подібні/ідентичні товари, що ввозились на митну територію України, після аналізу яких виникли сумніви стосовно заявленої декларантом митної вартості.

Судом встановлено, що відповідач запропонував декларанту надати письмові документи для підтвердження митної вартості. Разом з тим, відповідачем проведено процедуру консультації з декларантом, з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару на підставі інформації, яка наявна у декларанта та у митного органу.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. (п.8 ст.55 Митного кодексу).

Підсумовуючи вищевикладене, беручи до уваги виключну компетенцію митних органів в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, відповідач мав право вимагати надання позивачем додаткових документів.

Однак, з’ясовуючи питання щодо достатності наданих декларантом додаткових документів, обов’язковому врахуванню підлягає те, що митниця може вимагати, а суб’єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатись виконанням вимог митного органу щодо підтвердження митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1. ст.57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);2) другорядні:а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості;г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);ґ) резервний.б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;в) на основі віднімання вартості;г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);ґ) резервний.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. (п.2 ст.58 Митного кодексу).

Згідно п.2. ст.59 Митного кодексу, при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1)фізичні характеристики;2)якість та репутація на ринку; 3)країна виробництва; 4) виробник.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про правомірність дій Відповідача, а тому підстав для скасування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов’язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийнятих рішень.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем правомірності прийняття спірного рішення та про необґрунтованість позовних вимог, у зв’язку з чим, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог приватного товариства «СНОРК» - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов