Рішення № 35971257, 10.12.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.13р. Справа № 904/8511/13За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Стюарт", м. Дніпропетровськ

про стягнення неустойки

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Циганок Р.О. - представник, довіреність від 01.01.2013;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Стюарт" про стягнення неустойки.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №20/08/2012 від 27.08.2012 року в частині поставки товару.

Представник відповідача направив до суду відзив на позов, в якому просить зменшити розмір штрафних санкцій до 5000 грн. та розглядати справу без їхньої участі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 10.12.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем" (далі-позивач, покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Стюарт" (далі-відповідач, постачальник) укладено договір поставки №20/08/2012 від 27.08.2012 року (далі-договір).

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити товар згідно специфікації №1, що є невід'ємною частиною цього договору, у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість на умовах даного договору.

Розрахунок проводиться у формі 100% передоплати за товар, що поставляється по узгодженим цінам, що вказані в специфікації, яка оформлюється, як додаток до договору та є його невід'ємною частиною (п.2.1. договору).

Ціна даного договору на момент його підписання становить 10 000 000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 20%-1 666 666,67 грн. (п.2.3. договору).

Згідно з п. 3.1. договору, постачальник зобов'язаний передати товар покупцю протягом 10 календарних днів з дати отримання оплати передбаченої в п. 2.5. договору.

На виконання умов договору позивач здійснив передоплату в розмірі 10 000 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №7874 від 31.08.2012 року та №7875 від 31.08.2012 року (а.с.13).

Відповідно до п. 4.2. договору, з урахуванням протоколу розбіжностей від 27.08.2012 року, за несвоєчасну поставку товару або його не поставку постачальником згідно умов договору, останній зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 0,1% від суми несвоєчасно поставленого товару.

Відповідач не здійснив своєчасну поставку товару. Передоплату здійснену позивачем повернув 03.09.2013 року, у зв'язку з чим позивачем нараховано штраф в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідач не надав до суду доказів виконання своїх зобов'язань по Договору належним чином.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В ст. 625 Цивільного кодексу України зазначено про те, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідач просив зменшити розмір штрафу, оскільки позивачем не доведено понесення збитків, у зв'язку з не поставкою товару.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені, штрафу).

Згідно з п. 3.17.4. постанови Пленуму ВГСУ №18 від 23.12.2011 року, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи відсутність заперечень з боку позивача, а також посилання відповідача в обґрунтування відзиву, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу до 5000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Стюарт" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 249, код ЄДРПОУ 32434106) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем" (49000, м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, 82-Г, код ЄДРПОУ 37150703) штраф в розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень) та судовий збір в розмірі 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.12.2013 року.

Суддя С.В. Мартинюк