ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
УХВАЛА
12 грудня 2013 року Справа № 915/2209/13
За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ім. К.Л.Петровського"
57440, Миколаївська область, Березанський район, с. Кімівка, вул. Центральна, 1
Про: стягнення боргу в сумі 31 683,70 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
Представники сторін не викликались.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач 10.12.13 р. звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом стягнути з відповідача на користь позивача 316 736,14 грн., в тому числі основного боргу 309 015,00 грн., суму пені за прострочення розрахунків - 6 273,43 грн. та суму трьох процентів річних - 1447,71 грн.
Крім того, позивач просить суд керуючись Законом України «Про виконавче провадження» та враховуючі скрутне матеріальне становище відповідача терміново накласти арешт на все майно відповідача включаючи поточні рахунки в фінансових установах, матеріальні активи тощо.
10.12.13 р. позивач скерував до господарського суду клопотання від 10.12.13 р. в якому просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу тому, що невжиття таких заходів може унеможливити виконання рішення господарського суду.
Мотивація зазначених вимог наступна: відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань вже кілька місяців, обіцяє розрахуватись «завтра», відключає свій мобільній телефон, скаржиться, що у нього немає грошей, бо їх не перераховує йому якийсь холдинг, що господарство ще з літа у скрутному матеріальному становищі, отже виникло обґрунтоване припущення, що майно і грошові кошти, які ще є у відповідача на момент подання позову, можуть зникнути або зменшитись значно за кількістю на момент виконання рішення господарського суду.
Відповідно до змісту ст. 66 та ст. 67 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Про забезпечення позову виноситься ухвала.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд дійшов висновку про відмову позивачу в задоволені заяви про забезпечення позову виходячи з наступного:
По-перше, вибір способу забезпечення повинен залежити від суті позовної вимоги. Так, в позові про стягнення грошей слід застосовувати накладання арешту на кошти в сумі заявленого позову. Арешт на майно в такому випадку застосовується лише тоді, коли кошти у боржника відсутні.
Доказів відсутності у відповідача коштів на розрахункових рахунках заявник суду не надав.
По-друге, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять, зокрема: - факти про наявність майна у боржника - відповідача.
Належних доказів, які свідчать, що грошові кошти у відповідача на момент подання позову, можуть зникнути або зменшитись значно за кількістю на момент виконання рішення господарського суду, позивач суду також не надав.
Додатково слід зазначити, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, в даному випадку - це розмір коштів заявлених до стягнення, з вартістю майна на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка надала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.
З вищенаведеного вбачається, що вимоги позивача не обґрунтовані у відповідності з правилами ст.ст. 66, 67 ГПК України, не доведені належними та допустимими доказами згідно зі ст. 34 ГПК України, тому задоволенню не підлягають.
Крім того, статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову сплачується 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Але, позивачем до клопотання від 10.12.13 р., всупереч наведеним нормам, взагалі не додано доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 33, 34, 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання від 10.12.13 р. про забезпечення позову по справі № 915/2209/13 позивачу відмовити.
Суддя О.Г.Смородінова
Судове рішення № 35971018, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 12.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 915/2209/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: