Рішення № 35970952, 12.12.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.13р. Справа № 904/9019/13За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ

про стягнення 15 216 грн. 60 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Миколайчук С.В., дов. б/н від 09.09.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 15 216 грн. 60 коп. в порядку регресу, на підставі полісу № АВ/2337231.

Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів".

27.11.13р. на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив суму позову на 1000 грн. 00 коп. розміру франшизи, передбаченої страховим полісом № АВ/2337231 та просив суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 14 216 грн. 60 коп. в порядку регресу.

Відповідач витребувані судом документи не надав. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що проти задоволення позовних вимог заперечує.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, долучене до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.12р. по дорозі на Зазим?я між пр.-т. Броварський- с. Зазим?я в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля марки „Део Ланос" реєстраційний номер АА 6793 СО під керуванням Сливи Михайла Івановича та автомобіля марки „Субару" реєстраційний номер АА 8384 КР, під керуванням Крікщюнас Ромаса Йосиповича.

Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 24.10.12р. (а.с. 8), ДТП сталась з вини Сливи Михайла Івановича, який не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем „Субару" реєстраційний номер АА 8384 КР, під керуванням Крікщюнас Р.Й., що призвело до механічних пошкоджень обох автомобілів, чим порушив вимоги п.п 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 24.10.12р. (а.с. 8) Сливу Михайла Івановича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення й застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 540-50-5801235 від 17.07.12р., цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану пошкодженням, знищенням або втратою автомобіля „Субару" реєстраційний номер АА 8384 КР застраховано у товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія" Провіта".

Таким чином, у Крікщюнас Ромаса Йосиповича, як у власника пошкодженого автомобіля, виникло право вимоги до позивача про страхове відшкодування.

Згідно звіту № 737 від 24.09.12р. про оцінку майна, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля „Субару", внаслідок пошкодження при ДТП, складає 16 999 грн. 92 коп., що підтверджується також ремонтною калькуляцією № 0017 від 09.10.12р.

На підставі заяви Крікщюнас Р.Й. № 1-2/23864 від 20.09.12р. про виплату страхового відшкодування, страхового акту № 50-11320/1, наказу про виплату (перерахування) страхового відшкодування № 50-11320/1/1 від 18.03.13р., позивач на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 540-50-5801235 від 17.07.12р. здійснив страхове відшкодування в розмірі 15 216 грн. 60 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 60017 від 18.03.13р.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи - Слива Михайло Іванович, застрахована у відповідача, що підтверджується полісом ОСЦПВВННТЗ № АВ/2337231.

Позивач, керуючись ст. ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 14 216 грн. 60 коп.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтями 1166 та 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, особою, винною у скоєні ДТП, наслідком якого стало пошкодження майна застрахованої позивачем особи, а, отже, і особою, винною у завданні збитків є Слива М.І. цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача.

Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що позивач після виплати застрахованій ним особі страхового відшкодування, може звернутися з відповідною вимогою стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу саме до страховика за наявності певних підстав.

Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Порядок виплати страхового відшкодування визначений ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, у п. 37.4 якої встановлено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.

Проте, відповідач, який є страховиком винної у скоєні ДТП та нанесені збитків особи Слива М.І., відповідальність якої ним застрахована, не здійснював виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому, який отримав таке страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 540-50-5801235 від 17.07.12р. від позивача.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено підстави для подачі регресного позову.

Приписами вказаної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.. 33.1.2 п.33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Тобто зазначена стаття передбачає наявність у страховика права не пред'явлення регресного позову, а не відсутність цього права.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються відповідача.

В зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, у відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 113 грн. 07 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, офіс 307, код ЄДРПОУ 21870998) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (02100, м. Київ, вул. Дубового, 18, код ЄДРПОУ 31704186) 14 216 грн. 60 коп. (чотирнадцять тисяч двісті шістнадцять грн. 60 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1 607 грн. 43 коп. (одну тисячу шістсот сім грн. 43 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (02100, м. Київ, вул. Дубового, 18, код ЄДРПОУ 31704186) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 113 грн. 07 коп. (сто тринадцять грн. 07 коп.), перерахований згідно платіжного доручення № 1788) від 05.11.13р., яке знаходиться в матеріалах справи № 904/9019/13.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено - 13.12.13р.