Постанова № 35970912, 27.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р. Справа№ 910/299/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Зеленіна В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Тордія Г.Д. - керівник, довідка з ЄДРПОУ серії АА № 784508

від відповідача: Кузнєцов В.Є. - дов. б/н від 22.01.2013р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХСС» на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2013р. (повний тескт підписано 24.04.2013р.)

у справі № 910/299/13 (головуючий - суддя Котков О.В.,

судді - Курдельчук І.Д., Цюкало Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХСС»

до Державного підприємства «Державний науково-дослідний і

проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій

в енергетиці та енергозбереженні»

про визнання договору недійсним

В судовому засіданні 27.11.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ХСС» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» про визнання договору недійсним.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що при укладенні договору № 28/10-10 від 28.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХСС» та Дослідним виробничим і випробним комплексом Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» останнім було введено позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме не було повідомлено про припинення діяльності та виключення Дослідного виробничого і випробного комплексу (код 20579120) з ЄДРПОУ, що відповідно до ст. 229, 230 Цивільного кодексу України є підставою для визнання даного договору недійсним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2013р. у справі № 910/299/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, судом першої інстанції не з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного та повного розгляду справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХСС» передано на розгляд судді Скрипці І.М.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013р. для розгляду справи № 910/299/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Мальченко А.О.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 20.06.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р. у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 11.07.2013р., а в судовому засіданні апеляційної інстанції 11.07.2013р. по справі оголошено перерву до 25.07.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2013р. у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 15.08.2013р., продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

У відзиві на апеляційну скаргу та поясненнях представник відповідача заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ухвал Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р. від 25.07.2013р. до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації надіслано судові запити № 09-11/2581 від 20.06.2013р. та № 09-11/3072 від 25.07.2013р. відповідно щодо направлення на адресу суду належним чином завіреної копії реєстраційної справи Дослідно-виробничого і випробного комплексу ДП «ДНДІІТЕЕ», код ЄДРПОУ 20579120.

Листом № 2415 від 27.06.2013р. Подільська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила про не перебування вказаного підприємства (код 20579120) у неї на обліку та про неможливість у зв'язку з цим надати матеріали реєстраційної справи.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2013р., у зв'язку з перебуванням суддів Скрипки І.М., Остапенка О.М. та Мальченко А.М. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді - Баранець О.М., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2013р. розгляд справи відкладено у відповідності до ст. 77 ГПК України на 26.09.2013р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2013р., у зв'язку з перебуванням суддів Сітайло Л.Г., Пашкіної С.А. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Баранець О.М., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2013р. колегією суддів в зазначеному складі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХСС» прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2013р. у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 14.10.2013р., а в судовому засіданні 14.10.2013р. по справі оголошено перерву до 31.10.2013р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2013р., у зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Мальченко А.О., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2013р. колегією суддів в зазначеному складі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХСС» прийнято до провадження.

В судовому засіданні 31.10.2013р. по справі оголошено перерву до 27.11.2013р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013р., у зв'язку з участю судді Руденко М.А. у розгляді інших справ, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Зеленін В.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013р. колегією суддів в зазначеному складі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХСС» прийнято до провадження.

Позивач в особі керівника в судовому засіданні апеляційної інстанції 27.11.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 27.11.2013р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 28.10.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХСС» в особі директора Селютіна К.С. (позивач, замовник за договором) та Дослідно-виробничим і випробним комплексом ДП «ДНДІ ІТЕЕ» в особі керівника ДВВК Мачинського О.С. на підставі положення (виконавець за договором) укладено договір № 28/10-10, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати власними силами, а також матеріально-технічними засобами роботи по реконструкції (модернізація) комірки № 12 КРУН-6кВ на підстанції «Полігона».

Відповідно до п. 1.2. договору перелік виконаних робіт оформлюється замовником у специфікації робіт, що є невід'ємною частиною даного договору.

Строк виконання виконавцем робіт складає 60 календарних днів з дати початку робіт (п. 2.1. договору).

Згідно п. п. 3.1., 3.2. договору вартість виконаних робіт замовником по даному договору визначається сторонами шляхом оформлення протоколу договірної ціни, що є невід'ємною частиною даного договору. В ціну договору включається вартість матеріалів, конструкцій, обладнання, придбаних виконавцем для виконання робіт.

Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що оплата робіт, що виконується виконавцем, проводиться у наступному порядку: 50% від ціни договору - в якості передплати (п.п. 3.1.1.); 50% від ціни договору - протягом 5 банківських днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт та усунення за рахунок виконавця виявлених під час приймання недоліків (п.п. 3.1.2.).

Цей договір, згідно п. 9.1., набуває чинності з моменту його підписання та додатків до нього сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем перераховано ДВВК ДП «ДНДІІТЕЕ» 235 000, 00 грн., а саме 03.12.2010р. перераховано 150 000, 00 грн. з призначенням платежу «предоплата за договором № 28/10-10 від 28.10.2010р.», 13.12.2010р. - 35 000, 00 грн. з призначенням платежу «оплата за договором № 28/10-10 від 28.10.2010р.», 18.03.2011р. - 50, 00 грн. та 22.03.2011р. - 49 950, 00 грн. з призначенням платежу «доплата за комірки згідно договору № 28/10-10 від 28.10.2010р.», що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просив суд визнати недійсним договір № 28/10-10 від 28.10.2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХСС» та Дослідно-виробничим і випробним комплексом ДП «ДНДІ ІТЕЕ», оскільки при його укладенні позивача було введено в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме не було повідомлено про припинення діяльності та виключення ДВВК з ЄДРПОУ, що відповідно до ст. 229, 230 Цивільного кодексу України є підставою для визнання даного договору недійсним.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у позові, виходив з того, що відповідно до положень ст.ст. 627, 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42, 180 Господарського кодексу України, з яких випливає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства, а підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, зважаючи на те, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі про юридичну особу, є відкритими і загальнодоступними.

З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2013р. у даній справі, прийняте колегією суддів у складі: головуючий суддя - Котков О.В., судді - Курдельчук І.Д., Цюкало Ю.В., не підписано одним із суддів колегії - суддею Курдельчуком І.Д.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення прийнято з таким порушенням норм процесуального права, що у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 104 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

У зв'язку з викладеним, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові з наступних підстав.

З преамбули договору № 28/10-10 від 28.10.2010р. (належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи (а. с. 12-13) вбачається, що його було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХСС», в особі директора Селютіна Костянтина Сергійовича, який діяв на підставі статуту, та Дослідно-виробничим і випробним комплексом ДП «ДНДІ ІТЕЕ», в особі начальника ДВВК Мачинського Олександра Сергійовича, що діяв на підставі положення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що зазначена в преамбулі назва виконавця (Дослідно-виробничий і випробний комплекс ДП «ДНДІ ІТЕЕ») не співпадає з його назвою (Дослідний виробничий і випробний комплекс) вказаною на печатці, якою скріплений спірний договір.

Позивач, як під час укладення договору, так і перед початком перерахування коштів на виконання договору № 28/10-10 від 28.10.2010р. протягом тривалого періоду з грудня 2010р. по 22.03.2011р., мав змогу виявити дані невідповідності, вчинити дії на встановлення відомостей щодо дійсної назви іншої сторони за договором, її статусу, при невиконанні робіт, передбачених договором, в подальшому не вчиняти дій щодо перерахування коштів.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, колегія суддів зазначає, що зміст оскаржуваного договору не містить ціни, вартість робіт не досягнута шляхом підписання протоколу договірної ціни, як це передбачено п. 3.1. договору, принаймні матеріали справи таких доказів не містять.

Не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких, зокрема, відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами), сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його неукладення, а не про недійсність (якщо інше прямо не передбачено законом, як-от частиною другою статті 15 Закону України «Про оренду землі») (п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними).

Крім цього в постанові зазначено, що вимоги про визнання правочину неукладеним не відповідають передбаченим законом способам захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів, і тому в задоволенні відповідних вимог має бути відмовлено; в такому разі можуть заявлятись вимоги, передбачені главою 83 ЦК України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави).

З пояснень позивача вбачається, що роботи, передбачені спірним договором, ДВВК (код ЄДРПОУ 20579120) виконані не були.

З витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 22) вбачається, що з 30.03.2009р. (дата запису про проведення державної реєстрації припинення) суб'єкт з назвою «Дослідний виробничий і випробний комплекс Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» в ЄДРПОУ не значиться.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції, чинній станом на дату укладення спірного договору) відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, в тому числі, щодо дати та номеру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення (ч. 2 ст. 17 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно, відомостей, передбачених абзацом сороковим частини другої статті 17 цього Закону.

Враховуючи те, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, позивач не був обмежений у використанні наданого йому законом права щодо встановлення обставин перевірки відомостей про юридичну особу виконавця станом на час укладення договору, мав можливість відмовитись від укладення спірного договору та перерахування коштів на його виконання.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані про існування перешкод для перевірки позивачем відомостей щодо юридичної особи - іншої сторони за спірним договором як до моменту його укладення, так і на момент перерахування коштів за невиконані роботи.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що укладення договору № 28/10-10 від 28.10.2010р. відбулося під впливом обману, внаслідок протиправних, умисних дій з боку особи, яка уклала спірний договір як керівник ДВВК (код 20579120), яке на момент укладення договору було виключено з ЄДРПОУ, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ХСС» про визнання договору недійсним з викладених підстав є необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ХСС», з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає, але рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2013р. підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням вказаних вище норм процесуального права, з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХСС» на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2013р. у справі № 910/299/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2013р. у справі № 910/299/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ХСС» до Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» про визнання договору недійсним - відмовити.

4. Матеріали справи № 910/299/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 03.12.2013р.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.О. Мальченко

В.О. Зеленін