Постанова № 35970751, 13.12.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.12.2013 р. справа №913/1109/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М.суддівКолядко Т.М., Ломовцевої Н.В. за участю представників сторін: від позивача: Семендяєв О.С., довіреність № 113-д від 11.12.13р.від відповідача:Григорова Н.О., довіреність № 23 від 01.05.13р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДДА ЛТД», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської областівід13.09.2013р.у справі№ 913/1109/13 (суддя Середа А.П.)за позовомЛуганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськдо Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДДА ЛТД», м. Луганськпро стягнення 19 575,80 грн.

В судовому засіданні 19.11.13р.

оголошена перерва до 26.11.13р.

Господарський суд Луганської області рішенням від 13.09.2013р. задовольнив позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДДА ЛТД», м. Луганськ про стягнення 19 575,80 грн.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 13.09.2013р. у справі № 913/1109/13 скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, не повне з'ясування обставин, які мають значення для вирішення справи. Зокрема, на думку апелянта, суд не прийняв до уваги заперечення відповідача на позов.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач по справі вказав, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду винесено із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просив залишити рішення господарського суду Луганської області від 13.09.13р. по справі № 913/1109/13 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що відділом збуту теплової енергії ЛМКП «Теплокомуненерго» був складений Акт, яким встановлено, що розмір теплового навантаження на об'єкті відповідача складає не 7949 ккал/год., а 5155 ккал/год., на підставі чого ним було зроблено перерахунок суми боргу відповідача.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги про стягнення боргу в розмірі 12193,22 грн. визнає, про що надав заяву в порядку ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, яка судовою колегією розглянута та прийнята, як така, що не зачіпає прав та інтересів третіх осіб та не суперечить законодавству.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, вислухавши представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позивних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі 22.04.2005р. було укладено договір № 908, відповідно до якого постачальник бере на себе зобов'язання подавати споживачу теплову енергію належної якості та в необхідних розрахункових та договірних об'ємах (п.1) відповідно до додатку №1 (п.2.1).

Згідно розділу 3 договору до числа обов'язків споживача, зокрема, віднесено: оплата рахунків за отриману теплову енергію у 10-деннй термін від дня їх отримання; надання постачальнику довідки про зміну кількості споживачів гарячої води, зміну теплового навантаження та опалюваної житлової та загальної площі по своїх об'єктах теплоспоживання; здійснення щомісячної - до 10-го числа - звірки взаємних розрахунків з відділом збуту постачальника за минулий період.

Облік теплової енергії здійснюється розрахунковим шляхом.

Розрахунки за теплову енергію здійснюються виключно у грошовій формі, згідно затвердженим тарифам, на підставі виставлених постачальником рахунків, які спрямовуються споживачу поштою або вручаються під розпис (п.6.1); розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2).

Оплата здійснюється не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.6.3).

За невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншій сторонці спричинені збитки (п.7).

За несвоєчасне здійснення розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми, яка підлягала сплаті, за кожен день прострочення, але не більше 2-х облікових ставок НБУ (п.7.2.3).

Розбіжності та спори між сторонами з приводу виконання, розірвання або зміни договору вирішуються шляхом обміну листами та укладення додаткових угод (п.8.1).

Договір набирає чинності з 01.02.2005 та діє до 01.02.2008 (п.10.1); він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його розірвання не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.3).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За поясненнями позивача у період з січня 2012 року по лютий 2013 року за договором №908 від 22.04.2005 надав відповідачу послуги з теплопостачання у приміщення, розташоване по вул. Красноармейская, 2/27, на суму 17664,72 грн., а у період з квітня 2012 року по лютий 2013 року - у приміщення, розташоване по вул. Т.Г.Шевченка, 30, - на суму 5461,04 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), що підтвердив актами на включення (відключення) опалення за період з 15.10.2011 по 12.04.2013, рахунками №732 за період з січня 2012 року по лютий 2013 року на загальну суму 19150,16 грн.; рахунком №732 за квітень 2013 року на суму 5735,65 грн.; а також документальними доказами факту їх отримання відповідачем - реєстри видачі рахунків та повідомлень за період з січня 2012 року по лютий 2013 року та за квітень 2013 року.

Відповідач здійснив часткову оплату за наданими рахунками, в зв'язку із чим, за розрахунком позивача у позовній заяві, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 22696,87 грн. Також позивач на вказану суму основного боргу нарахував 3% річних за період з 21.02.2012 по 01.04.2013 у сумі 300,01 грн. та пеню за період з 20.04.2012 по 01.04.2013 у сумі 554,52 грн.

Відповідно до приписів ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ст. 34 цього ж Кодексу передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем та відповідачем виконані вимоги Донецького апеляційного господарського суду про надання додаткових доказів і позивачем складено Акт, яким встановлено, що розмір теплового навантаження на об'єкті відповідача складає не 7949 ккал/год., а 5155 ккал/год., на підставі чого зроблено перерахунок сум, а саме: основний борг склав за цим розрахунком 12 193,22 грн., 3% річних - 65,33 грн., пеня - 287,37грн., а також акт звірки взаємних розрахунків за теплопостачання від 25.11.2013р., який підписано керівниками та головними бухгалтерами підприємств і скріплено їх печатками.

Згідно заяви відповідача від 10.12.2013р., яка наявна в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Едда Лтд» визнає суму боргу у розмірі 12 193,22 грн.

Відповідно до вимог частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Проаналізувавши матеріали справи, судова колегія вважає, що визнання відповідачем позову в частині стягнення боргу в розмірі 12 193,22 грн. не зачіпає прав та інтересів третіх осіб та не суперечить законодавству.

Таким чином, приймаючи до уваги доведення позивачем позовних вимог в частині виникнення суми основного боргу в розмірі 12 193,22 грн. та визнання відповідачем позову в цій частині судова колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в сумі 22 696,87 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 12 193,22грн.

Сторонами у п. 7.2.3. договору передбачена відповідальність за порушення грошових зобов'язань у вигляді сплати пені за кожний день прострочення платежу в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що узгоджується з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Судовою колегією перевірено розрахунок позивача про стягнення пені за загальний період з квітня 2012р. по квітень 2013р. та встановлено, що за несплаченою сумою боргу за квітень 2012р. та липень 2012р. позивачем помилково визначено період нарахування пені більше 6 місяців (184 дні), який відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є присікальним. З огляду на викладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 554,52 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 220,44грн.

Відповідно до приписів статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних колегією суддів перевірено і визнано вірним розрахунок позивача, який надано на вимогу апеляційної інстанції. Тому позовні вимоги про стягнення 3% річних за загальний період з квітня 2012р. по квітень 2013р. підлягають частковому задоволенню в розмірі 65,33 грн.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 13.09.2013р. по справі № 913/1109/13 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДДА ЛТД», м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 13 вересня 2013 року по справі № 913/1109/13 - частково задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 13 вересня 2013 року по справі № 913/1109/13 - частково скасувати.

Позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДДА ЛТД», м. Луганськ задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДДА ЛТД", ідентифікаційний код 13377798, (місто Луганськ, пл. Героїв Великої вітчизняної війни, 10-а,) на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", ідентифікаційний код 24047779, (місто Луганськ, вул. Куракіна, 23-а,) основний борг за послуги з теплопостачання у сумі 12193,22 грн., 3% річних у сумі 65,33 грн., пеню у сумі 220,44 грн., а також витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 911,63 грн.

Стягнути з Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", ідентифікаційний код 24047779, (місто Луганськ, вул. Куракіна, 23-а,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДДА ЛТД", ідентифікаційний код 13377798, (місто Луганськ, пл. Героїв Великої вітчизняної війни, 10-а,) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 455,81 грн.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Т.М. Колядко

Н.В. Ломовцева

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ГС;

1-ДАГС