Постанова № 35969088, 11.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року справа №812/4507/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Марциновський А.К.

за участю представників від:

позивача Бєлух М.Б.

відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року по адміністративній справі №812/4507/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 грудня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Лисичанський склозавод «Пролетарій» (позивач, ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій») звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області (відповідач, ДПІ м.Лисичанська) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000702200, №0000692200, №0000682200 від 25.12.2012 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що за наслідками проведеної ДПІ м.Лисичанська планової виїзної перевірки ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2011 по 30.11.2011, складено акт від 30.11.2012 №80/22-31380846, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення - рішення.

Позивач не згодний з висновками акту перевірки щодо неправомірного формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Універсальна дія», та вважає, що висновок відповідача протирічить наявним первинним документам, а також діючому законодавству, оскільки здійснення господарських операцій підтверджено повністю первинними бухгалтерськими документами, які свідчать про реальність здійснення господарських операцій.

Формування податкового кредиту здійснювалося ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» відповідно до податкових накладних та інших первинних документів, виданих постачальниками товарів та послуг. Первинні документи ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013року позов Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» - задоволений у повному обсязі (а.с.269, 270-275 том.18).

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області від 25.12.2012 №0000682200, яким Публічному акціонерному товариству «Лисичанський склозавод «Пролетарій» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 3378152,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 904327,50 грн.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.12.2012 №0000692200, яким ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 7847355,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 577411,00 грн.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.12.2012 №0000702200, яким ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 22758547,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, яка прийнята внаслідок неповного з'ясування обставин справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, на практику та правових висновків ВАС України та Верховного суду України, наявні документи у позивача не підтверджують товарність господарських операцій, за відсутності фактичного отримання товару, що оформлено належними первинними документами, зазначені первинні документи є лише підтвердженням документообігу, а не фактичного отримання товару.

Поставка товару позивачу відбувалася на підставі укладених з TOB «Універсальна Дія» угод, тому позивач, як отримувач товару повинен мати товарно-транспортні накладні, оскільки вони є підставою для бухгалтерського обліку.

Підставою для нарахування податкового кредиту, що виник у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду є, зокрема, належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно висновку почеркознавчої експертизи №113/2 від 09.04.2013 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_3 - директора TOB «Універсальна Дія» у податкових накладних, видаткових накладних виписаних на адресу позивача та вищевказаних угодах здійснено не вказаною особою, а іншими особами.

Перевіркою податкового органу, за результатами якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, встановлена неможливість здійснення з боку ТОВ «Універсальна дія» господарської діяльності, оскільки відсутні необхідні для цього трудові та матеріальні ресурси, що підтверджується відповідними актами перевірки, де знаходиться на податковому обліку TOB «Універсальна Дія».

Під час проведення перевірки податковим органом використані пояснення водіїв, які пояснили, що не здійснювали постачання товару від ТОВ «Універсальна дія». Дані пояснення є належними доказами в розумінні ст.70 КАС України.

Просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.280-283 том 18).

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі. Просив постанову суду першої інстанції, як законну та обґрунтовану залишити без змін. Вказує на реальність проведеної операції.

Представник відповідача - апелянта в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв про відкладення розгляду справи не заявлялось. З урахуванням ч.4 ст.196 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку про можливість провести здійснити апеляційний перегляд справи у відсутність представника податкового органу та прийняти судове рішення на підставі наявних у справі матеріалів.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 15.06.2001 за №1 381 1200000 000036, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (Т.1 а.с.11).

Позивач перебуває на обліку в ДПІ у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області, зареєстрований в якості платника податку на додану вартість, основними видами діяльності підприємства за КВЕД та згідно статуту є, серед іншого, виробництво листового скла; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (Т.1 а.с.12).

В період з 26.11.2012 по 28.11.2012 ДПІ у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Універсальна дія» за період з 01.03.2011 по 30.11.2011, за результатами якої складено акт від 30.11.2012 № 80/22-31380846 (Т.1 а.с.13-39).

Перевіркою встановлені порушення:

- п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з ТОВ «Універсальна дія» за період з 01.03.2011 по 30.11.2011 у сумі 22 758 547 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 3 055 775 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 7 205 380 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 6 622 218 грн., за 4 квартал 2011 року у сумі 5 875 174 грн.;

- п. 198.1, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 3 378 152 грн., у тому числі за березень 2011 року у сумі 592 421 грн., травень 2011 року у сумі 977 078 грн., жовтень 2011 року у сумі 1 201 839 грн., листопад 2011 року у сумі 606 814 грн., та завищено суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 1 173 557 грн., у тому числі квітень 2011 року у сумі 18 734 грн.; липень 2011 року у сумі 463 998 грн., вересень 2011 року у сумі 690 825 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Універсальна дія» за період з 01.03.2011 по 30.11.2011 (Т.1 а.с.13-39).

ДПІ у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області під час проведення перевірки прийшла до висновку про неправомірність віднесення до складу валових витрат та до складу податкового кредиту суми витрат та суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Універсальна дія», оскільки господарські операції носили безтоварний характер, відсутні докази транспортування товару. На час розгляду справи наявний висновок почеркознавчої експертизи, яким підтверджується, що підписи у податкових накладних від ТОВ «Універсальна дія» виконані невстановленою особою. Контрагент позивача немає жодних можливостей здійснити реалізацію такої кількості тмц.

На підставі акту перевірки від 30.11.2012 №80/22-31380846 ДПІ у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми «П» від 25 грудня 2012 року №0000702200, яким ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 22 758 547 грн. (Т.1 а.с.40);

- форми «В1» від 25 грудня 2012 року №0000692200, яким ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» зменшено відшкодування з податку на додану вартість на суму 7 847 355 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 577 411 грн. (Т.1 а.с.41).

- форми «Р» від 25 грудня 2012 року №0000682200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 378 152 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 904 327,50 грн. (Т.1 а.с.43-44).

Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2011 року між ТОВ «Універсальна дія», як постачальник, та ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», як покупець, укладено договір постачання №1120167/011, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (дошку хвойну хвойної обрізної і не обрізної, комплектуючих деталей для ящиків і брус двокантний). До вказаного договору було додатково укладено угоди від 18.07.2011 №987/сн та від 01.11.2011 №1252/сн, згідно яких вносилися зміни щодо предмету договору (товару) (Т.14 а.с.146-149).

За умовами поставки поставка продукції узгодженими партіями здійснюється автотранспортом постачальника на умовах «DDU- м.Лисичанськ, ул.Мічуріна, 1 та/або вул.Октябрьська, 318» згідно правил Інконтермс в редакції 2000 року. Постачальник передає продукцію у власність покупця на складі грузоотримувача при фактичній поставці. Передача продукції у власність покупця оформлюються накладними на відпуск продукції, а у разі необхідності (невідповідності даних накладної фактичним даним) - актами приймання-передачі. Складські приміщення (будинок лісотарного цеху та лісопилки), належать позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом на право власності, витягом про державну реєстрацію прав (Т.17 а.с.162-170).

Як підтвердження реальності придбання товару, суд першої інстанції врахував податкові накладні (Т.14 а.с.150-247, Т.15 а.с.1-228), видаткові накладні (Т.15 а.с.229-251, Т.16 а.с.1-150, Т.17 а.с.1-52), приймальні акти, акти прийняття матеріалу на відповідальне зберігання від ТОВ «Універсальна Дія» (дошка хвойну обрізну і не обрізну, комплектуючі деталі для ящиків і єндкепів та брус згідно умов договору №1120167/011 від 01.03.2011) (Т.2-11, Т.8 а.с.124-250, Т.12 а.с.161-250, Т.18 а.с.1-103). Оплата товару здійснена у безготівковій формі платіжними дорученнями (Т.11 а.с.198-362, Т.18 а.с.104- 266). Оприбуткування придбаного товару знайшло своє відображення в журналі-ордері по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за вугілля». У бухгалтерському обліку придбаний товар списано у витрати на використання у власній господарській діяльності згідно актів списання матеріалів по статтям витрат (Т.17 а.с.123-156). Рух товару від складського приміщення до цеху оформлений лімітними карточками (Т.17 а.с.157-161). Суд врахував, що контрагент позивача на час проведення господарських операцій, був зареєстрований та мав свідоцтво платника податків на додану вартість, хоча зазначена судом обставина не є спірною в межах цієї справи.

В той же час, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про доведеність позивачем правомірності формування показників податкового кредиту з ПДВ та валових витрат у період з 01.03.2011 року по 30.11.2011 року за операціями з ТОВ «Універсальна Дія».

Колегія суддів зазначає, що з огляду на вимоги положень п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (на час дії в межах спірного періоду), п. 138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а також п. 198.1, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, умовою правомірності формування валових витрат та податкового кредиту позивача є реальність здійснених господарських операцій по укладеному договору з ТОВ «Універсальна дія», при чому така правомірність та реальність господарських операцій повинна підтверджуватися сукупністю належно оформлених первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, не є єдиною підставою для формування податкового кредиту та формування валових витрат. Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

З огляду на зазначене, спірним питанням (що складає предмет доказування) в межах справи є надання належної обґрунтованої оцінки щодо доведеності або недоведеності з боку позивача щодо правомірності формування валових витрат та податкового кредиту, та як наслідок з боку відповідача прийнятих ним на підставі акту перевірки спірних податкових повідомлень - рішень.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена не лише статтею 44 Податкового кодексу України, але ж підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами.

У відповідності до ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. первинних

З огляду на положення статей 1, 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 ПК України, аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Як встановлено податковим органом під час здійснення перевірки на підставі використаних документів щодо результатів своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Універсальна Дія», загальна сума таких відносин, що включена до податкового кредиту позивача за період березень 2011 року - листопад 2011 року складає: база оподаткування без ПДВ у сумі 22 758 547 грн., крім того ПДВ - 4 551 709 грн., у всього 27 310 256 грн. Крім того, за даними автоматизованої Системи між даними податкового кредиту позивача та податкових зобов'язань ТОВ «Універсальна Дія» встановлені розбіжності по ПДВ у сумі 1 262 397, 90 грн., які виникли в результаті поданих уточнюючих розрахунків, якими зняті суми податкових зобов'язань.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної та подорожнього листа, затверджені спільним наказом Мінтрансу України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 № 488/346 і введені в дію з 01.01.1996.

Відповідно до пункту 2 зазначеного наказу, застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно розділу 1 вказаних Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського: оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.4 Правил встановлено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

У відповідності до п. 11.7 Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передаються Перевізнику.

Таким чином, товарно-транспортна накладна, або інший документ транспортування ( в залежності від способу доставки) належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у разі, коли сторони не визначають у договорі поставки порядок приймання - передачі продукції, застосовуються положення Інструкції про порядок приймання -продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживанн7я за кількістю і якістю, затверджені постановами Державного арбітражу Союзу РСР від 15.06.1965 року №п-6 від 25.04.1966 р. №п-7.

Зазначеною Інструкцією також встановлено обов'язок отримувача товару затребувати від поставщика складання комерційного акту, відмітки на ТТН або складання акту при доставці продукції. Приймання товару по кількості проводиться відповідно транспортними і супровідними документами. Якщо товар доставляється вантажним автомобілем, таким документом є товарно-транспортна накладна, в які повинні бути відмітки відправника товару та його утримувача.

Як встановлено судом першої інстанції, поставка товару здійснювалася на умовах «DDU- м.Лисичанськ, ул.Мічуріна, 1 та/або вул.Октябрьська, 318» згідно правил Інконтермс в редакції 2000 року. Терміни «D» (Інкотремс-2000) означають, що продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення та зобов'язаний нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до цього місця (пункту).

При чому, як зазначив представник позивача під час судового розгляду справи, поставка товару здійснювалась вантажним автотранспортними засобами. Звідки ТОВ «Універсальна Дія» брала ліс не відомо. Будь-яких сертифікатів на такий товар надано не було.

Як було встановлено, позивач за договором поставки у періоді березень - листопад 2011 року придбав відповідні матеріали - дошка, комплектуючі деталі для ящиків, брус та інші вироби з дерева. Колегія суддів звертає увагу (з огляду на документи позивача) на об'єми здійснених поставок ТМЦ та зазначає, що позивачем не було надано ні податковому органу на час проведених перевірок, ні суду першої або апеляційної інстанції жодного документу (товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання товарів у разі транспортування товару вантажним автотранспортом; комплекту перевізних документів у разі транспортування товару залізною дорогою (накладної, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості, квитанції про приймання вантажу); актів приймання - передачі товару, актів вантажно-розвантажувальних робіт, будь - яких інших документів, які б підтверджували факт постачання товару на загальну суму 27310256 грн. ( у т.ч. ПДВ 4551709 грн.). Наприклад за приймальними актами в день (квітень 2011 р.) обсяг отриманих пиломатеріалів складало вище 100 метр.куб, є і більші показники, що є дуже значними показниками не тільки за об'ємом, але ж і за кількістю, за масою.

А тому у податкового органу виникло обґрунтоване питання щодо доведеності з боку позивача документами первинного обліку факту поставки товару, при чому позивач також не надав таких документів і під час проведеної документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» за період з 01.07.2009 року по 31.03.2012 року, за наслідками якої був складений акт №53/22-31380846 від 20.08.2012 року (а.с.55-240 том 1). Зазначений акт перевірки також був врахований відповідачем на час формування висновків по акту перевірки від 30.11.2012 року, за наслідками якого прийняті спірні ППР.

Колегія судів вважає, що позивач за умови реальності господарських відносин з контрагентом ТОВ «Універсальна Дія», при чому такі відносини мають значну грошову вираженість та економічну спрямованість на отримання прибутку, не був позбавлений можливості, для уникнення негативних наслідків не тільки в економічному сенсі для підприємства, а в тому числі щодо уникнення проблемних питань кримінальної відповідальності, запросити у ТОВ «Універсальна Дія», яка здійснювала поставку товару необхідні документи, що підтверджують таку поставку, в тому числі відповідних сертифікатів.

Колегія суддів зазначає, що відсутність документів, що підтверджують факт перевезення товару, вказує на фіктивність відповідної господарської операції.

Наданими позивачем документами первинного бухгалтерського та податкового обліку не підтверджується фактичний рух товару від продавця до покупця.

Колегія суддів не приймає до уваги наявні в матеріалах справи акти внутрішнього переміщення ТМЦ платника як такі, що не відображають фактичної поставки саме від контрагента.

Колегія суддів зазначає, що позивачем жодним чином не доведено перед судом належними доказами, що складають предмет позовних вимог, наявність постачання товару від контрагента ТОВ «Універсальна Дія» до позивача. Позивачем не доведено не місце завантаження, транспортування, тобто його переміщення в межах матеріального світу та часу, його розвантаження, довіреності на видачу та отримання товару.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що наявність товарно-транспортних накладних для позивача є не обов'язковим, висновки суду, що документами первинного обліку повністю підтверджується поставка товару постачальником (продавцем) безпосередньо на територію, яка використовується покупцем (позивачем) і в цьому місці проводилося приймання поставки товару від контрагента, є хибними та необґрунтованими.

Сам факт перерахування коштів на користь контрагента, формальне документування та відображення по своїм рахункам продукції, та як наслідок використання її у власній господарській діяльності ще доводить факт придбання такого товару саме у ТОВ «Універсальна Дія».

Крім того, податковим органом-відповідачем враховано, що внаслідок проведеного аналізу податкової звітності згідно бази даних АІС «Податки» ТОВ «Універсальна Дія» за 2011 рік задекларувало загальну суму доходів від всіх видів реалізації у сумі 40500 грн., тоді як до складу витрат ПрАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» за 2011 рік віднесено придбання матеріалів від ТОВ «Універсальна Дія» у сумі 22 758 547 грн. Тобто, у ТОВ «Універсальна Дія» відсутні задекларовані доходи по взаємовідносинам з позивачем.

З метою проведення зустрічної звірки щодо підтвердження сум задекларованого податкового кредиту від контрагента ТОВ «Унівесральна Дія», до Ленінської МДПІ у м.Луганську був спрямований запит від 02.07.2012 року. На запит відповідачем отримано відповідь від 25.07.2012 року про неможливіст проведення зустрічної звірки у зв'язку з відсутністю платника за податковою адресою.

За наслідками спрямованих запитів в ході проведених перевірок ДПІ у м.Лисичанську до ГВПМ ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області, та отриманих відповідей вбачається, що співробітниками органу було опитано ряд водіїв, які зазначені в актах внутрішнього переміщення ТМЦ ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», які здійснювали доставку матеріалів від контрагента. Зазначені особи, надали пояснення, що не здійснювали постачання товару від ТОВ «Універсальна дія», з директором цього підприємства не знайомі, будь-яких документів не оформлялось.

Відповідачем враховані отримані на виконання запитів також пояснення директора ТОВ «Універсальна дія» ОСОБА_3, який заперечує факт фінансово - господарських відносин з ПрАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» щодо постачання по укладеному договору древисини, будь-яких договорів, податкових накладних та інших документів пов'язаних з цим він не підписував. У його підприємстві відсутні транспортні засоби, будь-яких доручень на підписання документів іншим особам він не надавав та не уповноважував.

Використанні податковим органом пояснення директора ТОВ «Універсальна дія» ОСОБА_3, який спростовує підписання податкових накладних, підтверджується висновком почеркознавчої експертизи №113/2 від 09.04.2013, яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_3 - директора TOB «Універсальна Дія» у податкових накладних, видаткових накладних, виписаних на адресу позивача ТОВ «Універсальна дія» здійснено не вказаною особою, а іншими невстановленими особами (Т.14 а.с.50-145).

Дані пояснення є належними доказами також в розумінні ст.70 КАС України.

Висновки суду першої інстанції про те, що позивач не повинен був встановлювати автентичність та приналежність підписів на кожному документі представленому контрагентом, є необґрунтованими.

Колегія судів зазначає, що з урахуванням величини поставок та значної кількості задіяних грошових коштів позивач, як сторона, що несе великий не тільки фінансовий ризик, з урахуванням звичайного діловедення у договірних відносинах повинен бути дуже уважним при виборі не тільки контрагентів, але ставиться відповідально до складених та підписаних документів первинного обліку, та не приймати документи, які мають сумнівний характер, або складені з порушеннями правил ведення податкового або бухгалтерського обліку.

Крім того, перевіркою податкового органу, за результатами якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, встановлена неможливість здійснення з боку ТОВ «Універсальна дія» господарської діяльності, оскільки відсутні необхідні для цього трудові та матеріальні ресурси та інші необхідні умови для досягнення результатів діяльності, що підтверджується відповідними актами перевірки, де знаходиться на податковому обліку TOB «Універсальна Дія».

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає належним доказом також висновок економічної експертизи №262-107/7 від 12.07.2013 року проведеної експертом НДЕКЦ ГУ МВС України у Луганській області (а.с.102-106 том 17) на підставі постанови слідчого в межах досудового розслідування по кримінальному провадженню за частиною 3 статті 212 КК України стосовно посадових осіб ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», що у своєї сукупності з іншими доказами, спростовує правомірність формування ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» податкового кредиту та встановлює заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, вказує на порушення п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Хоча висновок експерта не є категоричним, оскільки містить умову, при наявності якої висновок податкового органу в частині заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 5 457 339,00 грн. може бути підтверджений, а саме за умови безтоварності операцій, в той же час у сукупності з іншими доказами відсутності підтвердження поставки товару, вказує на допущені порушення податкового законодавства позивачем.

Зазначені дані правомірно враховані відповідачем при складані висновків акту №80/22-31380846 від 30.11.2012, що господарські операції проведені в період з 01.03.2011 по 30.11.2011 з ТОВ «Універсальна дія» носили безтоварний характер, що узгоджується з положеннями ст.83 ПК України.

Наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товару не мали реального характеру, оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Досліджені судом податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит та копії яких знаходиться в матеріалах справи, не можна вважати такими, що відповідають вимогам, встановленим Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 №969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1401/18696, стосовно порядку оформлення та підстав її видачі.

Колегія суддів за наслідками апеляційного перегляду справи, з урахуванням усіх наявних в матеріалах справи доказах у їх взаємній сукупності, вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про доведеність товарності правочину між позивачем та ТОВ «Універсальна Дія», а тому має місце незаконне формування податкового кредиту (від'ємного значення) та валових витрат, що призвело до завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за період з 01.03.2011 року по 30.11.2011 року у сумі 22 758 547 грн. (за 1-4 квартал 2011 р.), завищення суми податку ПДВ у сумі 1173557 грн., що підлягав бюджетному відшкодуванню, заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 3378152 грн.

Відсутність належних документів, які б підтверджували реальність здійсненої господарської операції, вказує на неправомірність формування за наслідками безтоварної операції показників податкового обліку. З наведених підстав оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем у межах наданих повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно, а тому не підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що в даному випадку наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства, є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

На підставі викладеного, з огляду на недоведеність позивачем обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, надана неналежна оцінка характеру спірних правовідносин допущена судом, приводить колегію суддів до висновку, з урахуванням ст.202 КАС України, про задоволення апеляційної скарги, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги спростовують правильність прийнятої судом першої інстанції постанови.

Крім того, під час розгляду справи, представником позивача була подана заява про визнання примирення між ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» та Державною податковою інспекцією у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області та закриття провадження у справі.

Як вбачається з поданої заяви про досягнення примирення, яка підписана в.о.Голови правління ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» Барановським Ю.М. та Начальником ДПІ у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області Солоп О.Г., сторони досягли примирення відповідно до умов якого, ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» не відновлюватиме в податковому обліку взаємовідносин з ТОВ «Універсальна Дія», не відображатиме в уточнюючих розрахунках до податкових декларацій та не включатиме в дані податкового обліку операції з ТОВ «Універсальна Дія», зокрема, виключені з податкового обліку з уточнюючими розрахунками до податкових декларацій (далі за переліком від 15.10.2013 року та 16.10.2013 року).

В свою чергу ДПІ у м.Лисичанськ відмовляється від апеляційної скарги на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.10.2013 року по справі 812/4507/13-а та протягом 5 ти днів з дати отримання ухвали суду про затвердження умов примирення внесе відповідні зміни до особової картки платника податків.

Далі за пунктами заяви про примирення йдуться посилання про не порушення прав, свобод та інтересів інших осіб за цим примиренням, про обізнаність про наслідки примирення.

Колегія суддів звертає увагу, що за правилами ст.113 КАС України, примирення сторін та задоволення заяви про таке, що є наслідком закриття провадження по справі не є абсолютним, не є обов'язком суду. В даному випадку оцінці підлягає як самі умови примирення, їх зміст, так і недопущення такого примирення, щоб воно суперечило закону або порушувало чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Виходячи з умов поданої заяви про примирення, таке примирення заявлено під певними умовами, при чому такі умови не стосуються предмету адмінпозову. При чому, відповідач по справі не подає заяву про відмову від апеляційної скарги, як то передбачено ст.193 КАС України, що в свою чергу має певні наслідки, а заявляє про таку відмову, за певними умов, а саме за умов від яких позивач повинен утриматися. Зазначене сторонами примирення не врегульовує спір по суті, та ніяким чином не змінює суть спірного питання щодо протиправності формування показників податкової звітності по операціям, які мали безтоварний характер, який фактично був спрямований на отримання податкової протиправної в особо крупному розмірі вигоди по взаємовідносинам з ТОВ «Універсальна дія». Зазначені обставини є такими, що суперечать інтересам держави, а тому у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» про визнання примирення та закриття провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року по адміністративній справі №812/4507/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0000702200, 0000692200, 0000682200 від 25 грудня 2012 року - відмовити у повному обсязі.

Клопотання Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» про визнання примирення між Публічним акціонерним товариством «Лисичанський склозавод «Пролетарій» та Державною податковою інспекцією у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області та закриття провадження у справі - залишити без задоволення.

Вступна та резолютивна частини постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 11 грудня 2013 року. У повному обсязі виготовлена 12 грудня 2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар