Постанова № 35967820, 10.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року № 813/6858/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Самборської Ю.М.

з участю представників:

позивача - Дубас В.М., Юхимець Ю.А.

відповідача -Рождественської Л.П., Зробок Б.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Продукт» до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина-Продукт» звернулось до суду із позовом до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.08.2013 року №0000612200 та №0000622200.

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки відповідача про завищення позивачем собівартості придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2012 рік на суму витрат операційної діяльності у розмірі 206653 грн. порівняно із даними бухгалтерського та податкового обліку є необґрунтованими, оскільки такі не мають під собою фактичного чи документального підтвердження, а також не враховують перевищення фактичних витрат понад задекларовані в деклараціях з податку на прибуток, а відтак донарахування податкових зобов'язань з такого податку є протиправним. Також позивач вважає протиправним донарахування відповідачем податкових зобов'язань із податку на додану вартість на вартість пального, придбаного у постачальників, та виключення з податкового кредиту сум ПДВ у складі вартості оренди транспортних засобів, із посиланням на відсутність доказів використання таких у господарській діяльності, оскільки використання орендованих автомобілів необхідне для регулярного постачання товарів покупцям, й при цьому автомобілі потребують використання пального. Дійсне використання автомобілів та пального у господарській діяльності повністю підтверджене наданими під час перевірки первинними документами, згаданими в акті, системний аналіз яких свідчить, що такі повністю відповідають критеріям первинного документу, є достовірними та складені за результатами реального і фактичного здійснення господарських операцій, не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення повністю відповідав встановленому чинним законодавством. Крім того, позивач зазначає про необґрунтованість висновків відповідача про наявність розбіжностей між його податковими зобов'язаннями та податковим кредитом порівняно із податковим кредитом та податковими зобов'язаннями контрагентів, оскільки такі спростовуються даними податкових декларацій з ПДВ, де відсутні такі суми, а також тим, що у податковому законодавстві відсутні норми щодо нарахування податкових зобов'язань за такими розбіжностями. При цьому позивач зазначає, що визначена відповідачем загальна сума податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 222360 грн. не збігається із сумами ПДВ, визначеними за окремими фактами нарахування податкових зобов'язань.

Представники позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях проти позову заперечили повністю з підстав викладених у запереченні, вважали позовні вимоги безпідставними, просили у задоволенні позову відмовити. У запереченнях відповідач послався на те, що позивачем завищено витрати операційної діяльності на суму 206653 грн. Крім того, позивач проводив списання пального на послуги по доставці автотранспортом покупцям товарів із оптових складів, вартість транспортування продукції не включалась в ціну товару і тому є окремим видом діяльності, позивач не виставляв окремих рахунків за надані транспортні послуги, тобто не отримував відшкодування вартості перевезень. У наданих подорожніх листах вказано загальний маршрут руху автомобіля, найменування товару не вказано, товаро-транспортних накладних не представлено. Внаслідок співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено розбіжності податкових зобов»язань позивача та податковим кредитом контрагентів за 2012 рік нак суму 13594 грн. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, з'ясував такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач як юридична особа зареєстрований Радехівською районною державною адміністрацією 26.10.2011 року, взятий на облік в органах державної податкової служби 27.10.2011 року та зареєстрований як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва від 30.12.2011 року за індивідуальним податковим номером 378385213264.

Відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.10.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами чого складено акт від 02.08.2013 року №410/2200/37838521, у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

1) пункту 138.1 статті 138, пункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України (ПКУ), в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 43397 грн. за 4 квартал 2012 року.

2) пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 ПКУ, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 222360 грн.. в т. ч. за січень 2012 на суму 1997 грн., за лютий 2012 на суму 20145 грн., за березень 2012 на суму 17736 грн., за квітень 2012 на суму 19538 грн., за травень 2012 на суму 28316 грн., за червень 2012 на суму 21538 грн., за липень 2012 на суму 21826 грн., за серпень 2012 на суму 15936 грн., за вересень 2012 на суму 25216 грн., за жовтень 2012 на суму 18160 грн., за листопад 2012 на суму 3106 грн, за грудень 2012 на суму 28846 грн.

На підставі такого акту відповідачем прийняті податкове повідомлення - рішення від 16.08.2013 року №0000612200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств загалом на 54246 грн. (43397 грн. за основним платежем та 10849 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) та податкове повідомлення - рішення від 16.08.2013 року №0000622200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) загалом на 277950 грн. (222360 грн. за основним платежем та 55590 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

В пункті 3.1.2 «Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування» акту відповідача від 02.08.2013 року зокрема зазначено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 27.10.2011 року по 31.12.2011 року встановлено їх завищення на суму 206653 грн. в т.ч. за 4 квартал 2012 року на суму 206653 грн., із посиланнями на те, що «проведеною перевіркою відображеного показника за період з 27.10.2011 по 31.12.2012 в сумі 9982809 грн. на підставі таких документів: журналів ордерів до бухгалтерських рахунків 20.1 "Сировина та матеріали", 203 "Паливо", 20.7 "Запасні частини", 22 "Малоцінні та швидкозношуючі предмети", 28 "Товари", 31 "Рахунки в банках", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 80.1 "Витрати сировини й матеріалів", 80.3 "Витрати палива й енергії", 80.6 "Витрати запасних частин", 81 "Витрати на оплату праці", 82 "Відрахування на соціальні заходи", 90. і "Собівартість реалізованої готової продукції", 90.2 "Собівартість реалізованих товарів", 91 "Загально-виробничі втрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 95 "Фінансові витрати" не встановлено завищення задекларованих ТзОВ "Галичина-Продукт" показників у рядку 05 Декларацій „витрати операційної діяльності" на суму 206653 грн. В Декларації з податку на прибуток за 2012 рік рядок 05.1 "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) відображено сумою 9622162 грн.. У даному рядку відображено бухгалтерське проведення бухгалтерського рахунку Дт 90 "Собівартість реалізації". ТзОВ "Галичина-Продукт" при визначенні даного рядка Декларації не враховано повернення товарів від покупців. Фактично на бухгалтерський рахунок 79 "Фінансові результати" списано товарів на суму 9402492.00 грн. та віднесено собівартість готової продукції в сумі 13016.84 грн. Разом 9415508,84 гри. Дані суми відображені бухгалтерськими проведеннями Дт рах.79 "Фінансові результати" та Кт рах.90,1 "Собівартість реалізованої готової продукції" та Кт рах.90,2 "Собівартість реалізованих товарів".

Відтак відповідачем зроблено висновок, що позивачем завищено витрати операційної діяльності на суму 206653 грн., оскільки «перевірці представлено первинні документи, що підтверджують собівартість придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 9402192 грн. Згідно п.п.139.1.9п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI не відносяться до витрат, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Було порушено п. 138.1 ст. 138, п. п.139.1.9п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України».

Суд встановив, що згідно податкової декларації з податку на прибуток позивача за 2012 рік, показник рядка 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування» становить 11 718 803 грн., який складається із арифметичної суми показника рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» в розмірі 9 622 162 грн. та показника рядку 06 «Інші витрати» в розмірі 2 096 641 грн. В свою чергу, значення показника рядку 06 складається із значень рядка 06.1 «Адміністративні витрати» в сумі 246 349 грн. та рядка 06.2 «Витрати на збут» в сумі 1 850 292 грн. Такі суми показників собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) та інших витрат за 2012 рік підтверджується наявними у матеріалах справи оборотно-сальдовою відомістю за 2012 рік, аналізом рахунків бухгалтерського обліку 79 «Фінансові результати», 90.1 «Собівартість реалізації готової продукції» та 90.2 «Собівартість реалізованих товарів», та довідкою позивача щодо суми витрат понесених та відображених у деклараціях з податку на прибуток у 2012 році.Суд запропонував представникам відповідача надати документальні докази правильності розрахунку показника собівартості придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), зазначеного в акті перевірки від 02.08.2013 року, порівняно із показником рядку 05.1 податкової декларації позивача з податку на прибуток за 2012 рік, у відповідь на що надано клопотання від 06.11.2013 року №39632, де скопійовано наведені вище твердження акту перевірки від 02.08.2013 року без будь-якого документального підтвердження висновків такого акту, а також додано копія листа директора позивача від 25.07.2013 року №1/25-07, в якому під час здійснення перевірки повідомлялось, що «витрати згідно бухгалтерського обліку та витрати фактично включені до декларацій з прибутку за 2012 рік знаходяться в додатку №1. При цьому доводимо до вашого відома, що у декларації за 9 місяців 2012 року витрати пов'язані зі веденням господарської діяльності, що мали бути відображені у стрічці 06 «Інші витрати» в сумі 359 162 (Триста п'ятдесят дев'ять тисяч сто шістдесят дві) грн. було помилково включено до складу собівартості реалізованої продукції стрічка 05.1 звіту. В декларації за 2012 рік витрати пов'язані зі веденням господарської діяльності, що мали бути відображені у стрічці 06 «Інші витрати» в сумі 208 526 (Двісті вісім тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. було помилково включено до складу собівартості реалізованої продукції стрічка 05.1 звіту. Загалом за 2012 рік валові витрати (без врахування витрат на запчастини та маркетингові послуги) склали 12 498 114 (Дванадцять мільйонів чотириста дев'яносто вісім тисяч сто чотирнадцять) грн., а у декларації з податку на прибуток відображено - 12 160 553 (Дванадцять мільйонів сто шістдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн.».З додатку №1 до такого листа позивача від 25.07.2013 року вбачається, що за 2012 рік загальна сума витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, становить 12 688 921 грн. (в тому числі собівартість реалізованої продукції 9 413 636 грн.) тоді як у податковій декларації з податку на прибуток за 2012 рік позивачем задекларовано загальну суму витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, лише 11 718 803 грн. (в тому числі собівартість реалізованої продукції 9 622 162 грн.), тобто із такого вбачається, що мова йде про невірне заповнення рядків податкових декларацій з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року та 2012 рік шляхом включення інших витрат до рядку собівартості продукції, що свідчить про заниження задекларованих позивачем витрат на 970 118 грн. за 2012 рік в цілому, а відтак призвело до завищення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Суд відзначає, що відповідачем в акті перевірки від 02.08.2013 року на сторінках 19-20 підтверджено те, що фактичні витрати позивача згідно бухгалтерського обліку за 2012 рік становлять 12 688 921 грн., а в деклараціях з податку на прибуток за 2012 рік відображено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в розмірі 11 718 803 грн., зокрема тому, що витрати на транспортні послуги по доставці товарів покупцям не включені до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

За пунктом 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.4 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з частиною 1 пункту 139.1.9 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 5 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за №34/18772), встановлено, що за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 розділу І цього Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Розділ ІІ цього Порядку містить вимоги до змісту акту документальної перевірки, серед яких пунктом 5.2. визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Суд виходив із того, що наведені вище положення чинного законодавства України чітко визначають неприпустимість відображення в акті перевірки інформації, непідтвердженої первинними документами та даними бухгалтерського та податкового обліку платника податків, а також відображення суб'єктивних припущень працівників податкового органу, які не мають документального підтвердження.

Згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому за частиною 4 статті 71 КАСУ суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Виходячи зі змісту наведених норм, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання, тоді як норми пункту 139.1.9 ПКУ за своїм змістом стосуються лише випадку повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, чому мають бути належні докази.

Відповідач всупереч зазначеному вище не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів щодо спростування показників декларації позивача про податок на прибуток за 2012 рік, зазначених в рядках 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування», 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)», 06 «Інші витрати», що позбавляє будь-якої доказової сили його твердження про завищення таких показників, а відтак свідчить про протиправність визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток.

В пункті 3.2.1 «Податкові зобов`язання» розділу 3.2 «Податок на додану вартість» акту відповідача від 02.08.2013 року зазначено, що «перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 30.12.2011 року по 31.12.2012 встановлено їх заниження на суму 190529 грн., в т.ч. : за січень 2012 на суму 192 грн., за лютий 2012 в сумі 18256 грн., за березень 2012 в сумі 15347 грн., за квітень 2012 в сумі 14051 грн., за травень 2012 в сумі 26178 грн.. за червень 2012 в сумі 19133 грн., липень 2012 в сумі 19688 грн., за серпень 2012 в сумі 13798 гри., за вересень 2012 в сумі 2281 1 грн., за жовтень 2012 в сумі 16022 грн., за грудень 2012 в сумі 25053 грн.».

Із змісту дослідженого судом акту перевірки відповідача від 02.08.2013 року вбачаєтьс , що зазначена вище сума занижених податкових зобов`язань з ПДВ 190529 грн. складається із арифметичної суми двох доданків: 186935 грн. та 3594 грн.

Щодо суми занижених податкових зобов`язань з ПДВ у розмірі 186935 грн. в пункті 3.2.1 «Податкові зобов'язання» акту відповідача зазначено таке: «на порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010№2755-VI із змінами та доповненнями ТзОВ «Галичина - Продукт» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 186935 грн. внаслідок не нарахування податкових зобов'язань з податку па додану вартість на пальне, що не використовувалось в господарській діяльності» із посиланнями на те, що «ТОВ «Галичина - Продукт» придбано пальне у таких поставщиків як ТОВ «ТЕК «Ітера Україна» на суму 246264,09 грн., ТзОВ «Екко Груп» на суму 411367,94 грн., ТзОВ «Нафта газ» на суму 161255,09 грн., ТзОВ «Золотий Екватор» на суму 357098,35 грн. Разом придбано пального па суму 1175985.47 грн., в т.ч. ПДВ 195997,57 грн. Вартість пального без ПДВ становить 979987,89 грн. Пальне оприбутковане на бухгалтерському рахунку 203 «Паливо». По даних операціях по придбанню пального здійснено бухгалтерське проведення Дт рахунку 203 «Паливо» Кт рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на суму 979987 грн.» та на те, що «підприємством ТзОВ "Галичина-Продукт" не доведено факт транспортування продукції, а саме: не надано до перевірки товарно-транспортні накладні (ТТН) з відмітками про місце навантаження та розвантаження продукції, передачу та отримання продукції у контрагентів - постачальників та інші документи, що свідчать про транспортування продукції. Не надано до перевірки договір про надання транспортних послуг. У ТзОВ «Галичина-Продукт» перевізні документи, якими підтверджуються факти перевезення (відправлення) товарів автомобільними транспортом відсутні. Згідно представлених до перевірки подорожніх листів неможливо встановити факт перевезення товарів покупцям, а отже списання пального пов'язати із наданням послуг по доставці товарів покупцям».

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач (як сторона-2 ) уклав з ТОВ «Торгівельно-енергетична компанія «ІТЕРА УКРАЇНА» (як сторона-1) договір від 28.12.2011 року №000-11-159, за пунктом 2.1 якого сторона-1 зобов'язалась забезпечити передачу стороні-2 товару (стиснений природний газ та інші види товару), що є у наявності на кожній з АГНКС (автомобільна газонаповнювальна компресорна станція) які працюють в системі безготівкових розрахунків «ІТЕРА», та/або надати послугу, а сторона-2 зобов'язується прийняти та оплатити товар та/або послугу на умовах цього договору. Конкретний вид товару та /або послуги визначається стороною-2 виходячи зі своїх потреб. Відповідно до цього договору позивачем та ТОВ «Торгівельно-енергетична компанія «ІТЕРА УКРАЇНА» складено двосторонні акти здачі-прийняття обсягів стисненого природного газу ПДВ на АГНКС (с. Глибочиця та м. Бердичів) від 31.01.2012 року, від 28.02.2012 року, 31.03.2012 року, від 30.04.2012 року, від 31.05.2012 року, від 30.06.2012 року, від 31.07.2012 року, від 31.08.2012 року, від 30.09.2012 року, від 31.10.2012 року.

Позивачем включено до податкового кредиту за січень-жовтень 2012 року загальну суму ПДВ в розмірі 41621,54 грн. щодо отриманого пального для автомобілів згідно отриманих від ТОВ «Торгівельно-енергетична компанія «ІТЕРА УКРАЇНА» податкових накладних, а саме: податкова накладна від 31.01.2012 року №361 - ПДВ 3999,99 грн., податкова накладна від 29.02.2012 року №264 - ПДВ 431,89 грн., податкова накладна від 31.03.2012 року №362 - ПДВ 3273,04 грн., податкова накладна від 30.04.2012 року №301 - ПДВ 5499,98 грн., податкова накладна від 31.05.2012 року №334 - ПДВ 4495,93 грн., податкова накладна від 30.06.2012 року №310 - ПДВ 5170,73 грн., податкова накладна від 31.07.2012 року №339 - ПДВ 4333,33 грн., податкова накладна від 31.08.2012 року №380 - ПДВ 4833,33 грн., податкова накладна від 30.09.2012 року №333 - ПДВ 4250,00 грн., податкова накладна від 31.10.2012 року №392 - ПДВ 5333,32 грн.

Позивач (як Покупець) уклав із ТОВ «Екко Груп» (Продавець) договір від 04.01.2012 року №87-г/01/12, за пунктом 1.1 якого продавець зобов'язався передати на автомобільній газонаповнювальній компресорній станції, що розташована на автошляху Сокиринці - Лука-Мелешківська Вінницького району 12 км +100м праворуч стиснений природний газ у власність покупця, а покупець зобов'язався оплатити та прийняти пальне на умовах визначених цим договором. Відповідно до цього договору позивачем отримано від ТОВ «Екко Груп» стиснений газ (метан) за видатковими накладними №РН-0000033 від 31.01.2012 року, №РН-0000068 від 29.02.2012 року, №РН-0000103 від 31.03.2012 року, №РН-0000142 від 30.04.2012 року, №РН-0000177 від 31.05.2012 року, №РН-0000211 від 30.06.2012 року, №РН-0000245 від 31.07.2012 року, №РН-0000278 від 31.08.2012 року, №РН-0000312 від 30.09.2012 року, №РН-0000350 від 31.10.2012 року, №РН-0000388 від 30.11.2012 року, №РН-000426 від 31.12.2012 року.

Позивач включив до податкового кредиту за січень - грудень 2012 року загальну суму ПДВ в розмірі 68561,30 грн щодо отриманого пального для автомобілів згідно отриманих від ТОВ «Екко Груп» податкових накладних, а саме: податкова накладна від 31.01.2012 року №28 - ПДВ 3822,91 грн., податкова накладна від 29.02.2012 року №29 - ПДВ 4843,76 грн., податкова накладна від 31.03.2012 року №28 - ПДВ 5107,63 грн., податкова накладна від 30.04.2012 року №30 - ПДВ 4082,83 грн., податкова накладна від 31.05.2012 року №30 - ПДВ 6238,67 грн., податкова накладна від 30.06.2012 року №28 - ПДВ 5852,17 грн., податкова накладна від 31.07.2012 року №30 - ПДВ 5713,06 грн., податкова накладна від 31.08.2012 року №27 - ПДВ 6777,95 грн., податкова накладна від 30.09.2012 року №26 - ПДВ 5780,97 грн., податкова накладна від 31.10.2012 року №28 - ПДВ 6402,30 грн., податкова накладна від 30.11.2012 року №29 - ПДВ 7028,27 грн., податкова накладна від 31.12.2012 року №26 - ПДВ 6910,8 грн.

Позивач (як Покупець) уклав із ТОВ «Золотий Екватор» (Продавець) договір від 11.01.2012 року №С06153, за пунктом 2.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця через АЗС (автозаправні станції), що розташовані на території України з використанням смарт-карт паливно-мастильні матеріали (далі ПММ), а покупець зобов'язався приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість. Відповідно до цього договору позивачем отримано від ТОВ «Золотий Екватор» бензин марок А-95, А-92, А-80, дизельне паливо та стиснений газ за видатковими накладними від 31.01.2012 року №3490, від 29.02.2012 року №9019, від 31.03.2012 року №12407, від 30.04.2012 року №19699, від 31.05.2012 року №27965, від 31.07.2012 року №43396, від 31.08.2012 року №50750, від 30.09.2012 року №58049, від 30.11.2012 року №72822, від 31.12.2012 року №80716, актами приймання - передачі паливно-мастильних матеріалів за період з 1 січня 2012 року по 31 січня 2012 року, за період з 1 лютого 2012 року по 29 лютого 2012 року, за період з 1 березня 2012 року по 31 березня 2012 року, за період з 1 квітня 2012 року по 30 квітня 2012 року, за період з 1 травня 2012 року по 31 травня 2012 року, за період з 1 липня 2012 року по 31 липня 2012 року, за період з 1 серпня 2012 року по 31 серпня 2012 року, за період з 1 вересня 2012 року по 30 вересня 2012 року, за період з 1 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, за період з 1 листопада 2012 року по 30 листопада 2012 року, за період з 1 грудня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

Позивач включив до податкового кредиту за січень - грудень 2012 року загальну суму ПДВ в розмірі 57072,15 грн. щодо отриманого пального для автомобілів згідно отриманих від ТОВ «Золотий екватор» податкових накладних, а саме: податкова накладна від 31.01.2012 року №7988 - ПДВ 3801,59 грн., податкова накладна від 29.02.2012 року №5470 - ПДВ 1567,14 грн., податкова накладна від 31.03.2012 року №6177 - ПДВ 4350,73 грн.; податкова накладна від 30.04.2012 року №6703 - ПДВ 5937,77 грн., податкова накладна від 31.05.2012 року №6046 - ПДВ 7090,50 грн., податкова накладна від 30.06.2012 року №7345 - ПДВ 6118,43 грн., податкова накладна від 31.07.2012 року №8400 - ПДВ 6465,98 грн., податкова накладна від 31.08.2012 року №7825 - ПДВ 6640,43 грн., податкова накладна від 30.09.2012 року №4459 - ПДВ 7088,19 грн., податкова накладна від 31.10.2012 року №8505 - ПДВ 7819,63 грн.

Позивач (як Покупець) уклав із ТОВ «Нафта газ» (Продавець) договір купівлі-продажу від 01.01.2012 року №9, за пунктом 1.1 якого продавець продає, а покупець купує зріджений газ. Відповідно до цього договору позивачем отримано від ТОВ «Нафта газ» газ скраплений за витратними накладними від 06.01.2012 року №43/2, від 01.02.2012 року №219/3, від 10.02.2012 року №279/3, від 20.02.2012 року №343/2, від 01.03.2012 року №411/2, від 01.03.2012 року №411/3, від 07.03.2012 року №451/2, від 13.03.2012 року №490/1, від 28.04.2012 року №810/2, від 07.05.2012 року №875/3, від 10.05.2012 року №898/2, від 16.05.2012 року №944/5, від 29.05.2012 року №1044/3, від 11.06.2012 року №1140/2, від 14.06.2012 року №1163/2, від 20.06.2012 року №1208/3, від 27.06.2012 року №1261/2, від 04.07.2012 року №1313/6, від 10.07.2012 року №1359/2, від 19.07.2012 року №1428/2, від 26.07.2012 року №1481/3, від 01.08.2012 року №1524/5, від 08.08.2012 року №1575/1, від 14.08.2012 року №1620/4, від 22.08.2012 року №1686/2, від 04.09.2012 року №1791/4, від 13.09.2012 року №1869/1, від 14.09.2012 року №1878/2, від 01.10.2012 року №2016/2, від 08.10.2012 року №2076/3, від 03.12.2012 року №2574/3, від 21.12.2012 року №2749/3, від 28.12.2012 року №2815/5.

Позивач включив до податкового кредиту за січень - грудень 2012 року загальну суму ПДВ в розмірі 19680,16 грн. щодо отриманого пального для автомобілів згідно отриманих від ТОВ «Нафта газ» податкових накладних, а саме: від 06.01.2012 року №10 - ПДВ 454,17 грн., від 01.02.2012 року №5 - ПДВ 454,17 грн., від 10.02.2012 року №30 - ПДВ 439,17 грн., від 20.02.2012 року №50 - ПДВ 439,17 грн., від 01.03.2012 року №3 - ПДВ 433,33 грн., від 01.03.2012 року №2 - ПДВ 433,33 грн., від 07.03.2012 року №19 - ПДВ 433,33 грн., від 13.03.2012 року №29 - ПДВ 433,33 грн., від 27.03.2012 року №64 - ПДВ 450,00 грн., від 11.04.2012 року №30 - ПДВ 516,67 грн., від 13.04.2012 року №33 - ПДВ 529,17 грн., від 19.04.2012 року №51 - ПДВ 1066,67 грн., від 28.04.2012 року №77 - ПДВ 533,33 грн., від 07.05.2012 року №14 - ПДВ 1066,67 грн., від 10.05.2012 року №24 - ПДВ 533,33 грн., від 16.05.2012 року №42 - ПДВ 525,00 грн., від 29.05.2012 року №74 - ПДВ 1016,67 грн., від 11.06.2012 року №23 - ПДВ 975,00 грн., від 14.06.2012 року №34 - ПДВ 500,00 грн., від 20.06.2012 року №54 - ПДВ 479,17 грн., від 27.06.2012 року №73 - 950,00 грн., від 04.07.2012 року №17 - ПДВ 466,67 грн., від 10.07.2012 року №32 - ПДВ 900,00 грн., від 19.07.2012 року №60 - ПДВ 891,67 грн., від 26.07.2012 року №74 - ПДВ 437,50 грн., від 01.08.2012 року №7 - ПДВ 437,50 грн., від 08.08.2012 року №27 - ПДВ 875,00 грн., від 14.08.2012 року №42 - ПДВ 437,50 грн., від 22.08.2012 року №75 - ПДВ 437,50 грн., від 04.09.2012 року №10 - 891,67 грн., від 13.09.2012 року №40 - ПДВ 445,83 грн., від 14.09.2012 року №44 - ПДВ 447,50 грн., від 01.10.2012 року №4 - ПДВ 900,00 грн., від 08.10.2012 року №24 - ПДВ 900,00 грн., від 03.12.2012 року №6 - ПДВ 991,67 грн., від 21.12.2012 року №50 - ПДВ 991,67 грн., від 28.12.2012 року №66 - ПДВ 495,83 грн.

Загальна сума ПДВ у складі вартості пального для автомобілів, яка включена позивачем до податкового кредиту за січень - грудень 2012 року згідно отриманих від ТОВ «Торгівельно-енергетична компанія «ІТЕРА УКРАЇНА», ТОВ «Екко Груп», ТОВ «Золотий екватор», ТОВ «Нафта газ» податкових накладних, склала 186935,18 грн.

Суд виходив із того, що в пункті 14.1.179 ПКУ визначено поняття «податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу» як загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

За пунктом 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

За пунктом 187.1 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За пунктом 188.1 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом. У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами). У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізингу. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

За частиною 1 пункту 198.5 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Суд вбачає, що за наведеними вище нормами ПКУ виникнення податкових зобов'язань з ПДВ пов'язано виключно із здійсненням операцій з постачання товарів та постачання послуг, а також операцій з ввезення товарів на митну територію України або вивезення товарів за межі митної території України, та жодним чином не пов'язано із наявністю чи відсутністю товарно-транспортних накладних чи подорожніх листів, або їх змістом.

З аналізу наданих як під час перевірки, так і до матеріалів справи документів випливає, що основним видом господарської діяльності позивача є постачання покупцям різноманітної продукції виробників продуктів харчування - ПрАТ «Галичина» та ВАТ «Ковельмолоко», - для чого вочевидь є необхідним здійснення вантажних перевезень, для яких позивачем взяті у суборенду транспортні засоби, які безумовно потребують заправки пальним, й при цьому позивачем на такі перевезення виписувались подорожні листи, із зазначенням виду та номера транспортного засобу, прізвища водія, виду та кількості пального при виїзді та при в'їзді, підпису водія, приблизного маршруту, відстані в кілометрах, показників спідометра.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач мав реальну можливість перевірити факти перевезень позивачем товарів на транспортних засобах, та їх заправку пальним, тим більше враховуючи, що факти придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «Торгівельно-енергетична компанія «ІТЕРА УКРАЇНА», ТОВ «Екко Груп», ТОВ «Золотий екватор», ТОВ «Нафта газ» підтверджено наявними в матеріалах справи договорами, видатковими та податковими накладними, актами приймання- передачі.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства, а статтею 9 цього Закону України встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку та фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995 року №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

Системний аналіз наданих позивачем первинних документів щодо придбання пального для автомобілів свідчить, що такі повністю відповідають критеріям первинного документу, є достовірними та складені за результатами реального та фактичного здійснення господарських операцій, не мають недоліків та порядок їх заповнення відповідає встановленому чинним законодавством.

Крім того, суд відзначає, що відповідно до пункту 5 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, засади організації та експлуатації транспорту.

Згідно цієї норми Конституції України, головним нормативним актом щодо засад організації та експлуатації автомобільного транспорту в Україні є Закон України «Про автомобільний транспорт», за частиною 1 статті 48 документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Пунктом 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року №207 визначено, що для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, такий перелік передбачає: - накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; - посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; - реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; - талон про проходження державного технічного огляду; - поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Законом України від 05.07.2011 року №3565-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» у текстах нормативних актів України вилучено посилання на дорожні листи, а відтак підприємства, які експлуатують транспортні засоби, мають право взагалі не виписувати водіям дорожні листи, однак такі позивачем виписувались.

Враховуючи наведене вище, чинне законодавство України не містить норм щодо здійснення перевезень вантажів лише за умови обов'язкового застосування перевізником товарно - транспортних накладних.

Також суд враховує, що 28.04.2006 року в газеті «Урядовий кур'єр» опубліковано повідомлення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, яким з 25 квітня 2006 року була зупинена дія спільного наказу Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 07.08.1996 №228/253 «Про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи» та пункту 11.2 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, а ще 07.03.2000 року в газеті «Урядовий кур'єр» було опубліковано повідомлення Державного комітету України з питань розвитку підприємництва про те, що у зв'язку із невиконанням його рішення від 16.10.1998 року №17-02/10 «Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента України від 03.02.1998 року №79/98 «Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності" Мінтрансом України та Держкомстатом України», від дня цього повідомлення зупиняється дія наказу Мінстату України та Мінтрансу України «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи» від 07.08.96 року №228/253 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Мінстату України, Мінтрансу України від 17.01.97 року №13/12. Підставою для такого рішення стало те, що Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом і обліку транспортної роботи, містила у собі норми, які суперечили чинному законодавству України (зокрема, і норми щодо обов'язкового застосування товарно-транспортних накладних). Тому наказом Державного комітету статистики України та Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.11.2006 року №507/1059 скасовано зазначений вище наказу Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 07.08.1996 року №228/253.

Крім того, суд відзначає, що посилання відповідача на наказ Міністерства транспорту і Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 року №488/346 є протиправними, оскільки цей наказ не виданий на виконання будь-якого Закону України та взагалі не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а тому він не підлягає застосуванню внаслідок відсутності юридичної сили.

Також суд бере до уваги правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в ухвалі від 19.02.2013 року в справі №К/9991/64514/11, де зроблено висновок про те, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, а саме:

«Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Згідно із п. п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів. Господарські операції позивача із ТОВ "АПК "Укрсоя" підтверджуються не тільки зазначеними ТТН, але й іншими документами, якими є договір, специфікація, видаткова накладна, про що вказувалось вище. В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю "первинні документи", що визначені у ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З огляду на наведене, посилання відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на перевезення товару за наявності інших первинних документів щодо господарських операцій є необґрунтованими для висновків про порушення вимог Податкового кодексу України, а відтак є протиправним визначення податкових зобов'язань.

Щодо суми занижених податкових зобов`язань з ПДВ у розмірі 3594 грн. в пункті 3.2.1 «Податкові зобов'язання» розділу 3.2 «Податок на додану вартість» акту відповідача від 02.08.2013 року зокрема зазначено таке:

«Внаслідок співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено розбіжності податкових зобов'язань ТзОВ "Галичина-Продукт" та податковим кредитом контрагентів за 2012 рік на суму 13594 грн. У травні 2012 податкові зобов'язання з неплатником ПДВ відображено в сумі -(мінус) 545.93 грн. У вересні 2012 податкові зобов'язання з агропромисловим виробничо-науковим підприємством "Візит" відображено в сумі -(мінус) 2082.29 грн. Було порушено ст 185 та 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання за травень 2012 року на суму 546 грн., у вересні 2012 року на суму 2082 грн. По інших розбіжностях суми відображені в додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість а також в реєстрах податкових накладних відповідають даним бухгалтерського рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", видатковим та виданим податковим накладним".

Суд встановив, що у розділі 1 «Податкові зобов'язання» додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та в розділі 1 «Видані податкові накладні» Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, доданих до податкових декларацій позивача з ПДВ за травень і вересень 2012 року, відсутні будь-які записи щодо визначення податкових зобов'язань за операціями з будь-яким контрагентом у розмірі 545,93 грн., а також за операціями з агропромисловим виробничо-науковим підприємством "Візит" в сумі -(мінус) 2082.29 грн., що означає безпідставність наведених вище тверджень відповідача.

Відтак суд визнав, що відповідачем жодним чином не обґрунтована сума заниженого податкового зобов'язання на суму 3594 грн., а також припущено невідповідність суми визначеного податкового зобов'язання фактичним даним перевірки.

В пункті 3.2.2 «Податковий кредит» розділу 3.2 «Податок на додану вартість» акту відповідача від 02.08.2013 року зазначено, що «перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 30.12.2011 року по 31.12.2012 встановлено його заниження на суму 31831 грн.. в т.ч. за січень 2012 на суму 1805 грн., лютий 2012 на суму 1889 грн., березень 2012 на суму 2389 грн., квітень 2012 на суму 5487 грн., травень 2012 на суму 2138 грн., червень 2012 на суму 2405 грн., липень 2012 на суму 2138 грн., серпень 2012 на суму 2138 грн., вересень 2012 на суму 2405 грн., жовтень 2012 на суму 2138 грн., листопад 2012 на суму 1106 грн, грудень 2012 на суму 3793 грн.».

Із змісту дослідженого судом акту перевірки відповідача від 02.08.2013 року вбачається , що зазначена вище сума завищеного податкового кредиту з ПДВ складається із арифметичної суми двох доданків: 24408 грн. та 7423 грн.

Щодо суми завищеного податкового кредиту з ПДВ в сумі 24408 грн. в акті відповідача від 02.08.2013 року зокрема зазначено таке: «перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій "Підлягає оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою" показників за період з 30.12.2011 по 31.12.2012 у загальній сумі 2406014 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій, пов'язаних з придбання товарів, оренди приміщень та транспортних засобів, послуг зв'язку та охорони, придбання пального та запасних частин до транспортних засобів. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 30.12.2011 по 31.12.2012 в сумі 2406014 грн. на підставі таких документів: реєстрів отриманих податкових накладних, податкових накладних, банківських виписок про рух коштів на рахунках, видаткових накладних постачальників, актів виконаних робіт, журналів ордерів до бухгалтерських рахунків 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 641 "Розрахунки за податками , подорожніх листів, встановлено завищення задекларованих ТзОВ "Галичина - Продукт" показників у рядку 10.1 Декларацій "Підлягає оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою" на суму ПДВ 24408 грн., в т.ч. за січень 2012 на суму 1805 грн., лютий 2012 на суму 1889 грн., березень 2012 на суму 1805 грн., квітень 2012 на суму 1805 грн., травень 2012 на суму 2138 грн., червень 2012 на суму 2138 грн., липень 2012 на суму 2138 грн.. серпень 2012 на суму 2138 грн., вересень 2012 на суму 2138 грн., жовтень 2012 на суму 2138 грн.. листопад 2012 на суму 2138 грн, грудень 2012 на суму 2138 грн. А саме : Проведеною перевіркою ТзОВ "Галичина - Продукт" не встановлено використання автотранспорту в господарській діяльності, внаслідок чого підприємством зайво віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість суми, сплачені ПрАТ "Галичина" за оренду транспортних засобів».

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено із приватним акціонерним товариством «Галичина» договір суборенди транспортних засобів від 17.11.2011 року №22А, за пунктом 1.1 якого предметом такого договору є передання ПрАТ «Галичина» як Орендарем позивачу як Субрендарю транспортних засобів, перелік та погоджена сторонами вартість яких наводиться у додатках, що є невід`ємними частинами цього договору. За пунктом 2.2 цього договору передача майна здійснюється з оформленням акту приймання - передачі, складеного у встановленому порядку та підписаного представниками обох сторін. За пунктом 3.1 договору розмір плати за користування майном зазначається в додатках до цього договору. За пунктами 5.1.1-5.1.5 пункту 5.1 такого договору позивач зобов`язався перевозити в суборендованих транспортних засобах виключно продукцію виробництва ПрАТ «Галичина» та ВАТ «Ковельмолоко»; використовувати майно в повній відповідності до правил експлуатації транспортних засобів; своєчасно сплачувати суборендну плату; проводити заправку майна пальним, що відповідає технічним умовам використання та експлуатації за власний рахунок; проводити щоденний технічний огляд та необхідний ремонт майна за власний рахунок.

Відповідно до такого договору суборенди транспортних засобів позивачем отримано від ПрАТ «Галичина» загалом двадцять дев'ять транспортних засобів:

згідно додатку №1 та акту передачі - приймання №1 від 17.11.2011 року - два автомобілі марок ГАЗ-3307 і ГАЗ-33021 (фургони ізотермічні), вид пального - метан;

згідно додатку №2 та двох актів передачі - приймання №2 від 11.01.2012 року - шістнадцять автомобілів марок ГАЗ-3307 СПГ, ГАЗ-33021 (фургони ізотермічні), ГАЗ 330712 СПГ, вид пального - метан;

згідно акту передачі - приймання №3 від 16.01.2012 року - сім автомобілів марок ГАЗ-33021, Beijing Bj1043, FAW 1031, вид пального - метан та дизельне паливо;

згідно додатку №4 та акту передачі - приймання №4 від 01.05.2012 року - чотири автомобіля марок ГАЗ-3307, ГАЗ 33021 (фургони ізотермічні та малотоннажні), вид пального - бензин/газ.

ПрАТ «Галичина» та позивачем складено двосторонні акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) щодо орендна плати за надання автомобілів в оренду в загальному розмірі 129718,37 грн. №ГАЛ00000097 від 31.01.2012 року, №ГАЛ00000098 від 31.01.2012 року, №ГАЛ00006503 від 29.02.2012 року, №ГАЛ00023505 від 31.03.2012 року, №ГАЛ00050512 від 30.04.2012 року, №ГАЛ00085762 від 31.05.2012 року, №ГАЛ00132310 від 30.06.2012 року, №ГАЛ00184609 від 31.07.2012 року, №ГАЛ00235077 від 31.08.2012 року, №ГАЛ00235078 від 31.08.2012 року, №ГАЛ00274312 від 30.09.2012 року, №ГАЛ00274317 від 30.09.2012 року, №ГАЛ00326682 від 31.10.2012 року, №ГАЛ00386933 від 30.11.2012 року, №ГАЛ00386940 від 30.11.2012 року, №ГАЛ0436275 від 31.12.2012 року, №ГАЛ0436278 від 31.12.2012 року, яка сплачена за платіжними дорученнями від 09.03.2012 року №107, від 17.04.2012 року №174, від 09.05.2012 року №219, від 31.05.2012 року №262, від 30.07.2012 року №417, від 28.08.2012 року №492, від 27.09.2012 року №596, від 14.10.2012 року №645, від 15.11.2012 року №748.

Також позивачем включно до податкового кредиту за січень-грудень 2012 року загалом 24410,30 грн. згідно отриманих від ПрАТ «Галичина» податкових накладних щодо орендної плати за автомобілі, а саме: податкова накладна від 31.01.2012 року №845/4 - ПДВ 25,33 грн., податкова накладна від 31.01.2012 року №846/4 - ПДВ 58,33 грн., податкова накладна від 31.01.2012 року №847/4 - ПДВ 1805,32 грн., податкова накладна від 29.02.2012 року №528/4 - ПДВ 1805,32 грн., податкова накладна від 31.03.2012 року №630/4 - ПДВ 1805,32 грн., податкова накладна від 30.04.2012 року №3880/4 - ПДВ 1805,32 грн., податкова накладна від 31.05.2012 року №4872/4 - ПДВ 2138,17 грн., податкова накладна від 30.06.2012 року №5152/4 - ПДВ 2138,17 грн., податкова накладна від 31.07.2012 року №6058/4 - ПДВ 2138,17 грн., податкова накладна від 31.08.2012 року №7934/4 - ПДВ 985,22 грн., податкова накладна від 31.08.2012 року №7936/4 - ПДВ 1152,95 грн., податкова накладна від 30.09.2012 року №7598/4 - ПДВ 985,22 грн., податкова накладна від 30.09.2012 року №7600/4 - ПДВ 1152,95 грн., податкова накладна від 31.10.2012 року №8394/4 - ПДВ 985,22 грн., податкова накладна від 31.10.2012 року №8396/4 - ПДВ 1152,95 грн., податкова накладна від 30.11.2012 року №11471/4 - ПДВ 985,22 грн., податкова накладна від 30.11.2012 року №11475/4 - ПДВ 1152,95 грн., податкова накладна від 31.12.2012 року №8075/4 - ПДВ 985,22 грн., податкова накладна від 31.12.2012 року №8077/4 - ПДВ 1152,95 грн.

Суд виходив із того, що в пункті 14.1.181 ПКУ визначено поняття «податкового кредиту» як суми, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

За пунктом 198.1 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За пунктом 198.2 ПКУ, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

За пунктом 198.3 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За пунктом 198.4 ПКУ, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

За пунктом 198.6 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

За пунктом 200.1 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як вже зазначено вище, з аналізу наданих як під час перевірки, так і до матеріалів справи документів випливає, що основним видом господарської діяльності позивача є постачання покупцям різноманітної продукції виробників продуктів харчування - ПрАТ «Галичина» та ВАТ «Ковельмолоко», - для чого вочевидь є необхідним здійснення вантажних перевезень, саме для яких позивачем взяті у суборенду транспортні засоби, за користування якими ним сплачувалась орендна плата.

З приводу підходу відповідача до перевірки правомірності декларування платником податкового кредит, суд зазначає, що за наведеними вище нормами Податкового кодексу України право на податковий кредит у платників ПДВ є пов'язано із фактичною сплатою вартості товарів (робіт, послуг) та з наявністю відповідних податкових накладних та не пов'язано із доказами використання у господарській діяльності. Відповідно і донарахування податку на додану вартість, є неправомірними.

Щодо суми завищення податкового кредиту з ПДВ у розмірі 7423 грн. в пункті 3.2.2 «Податковий кредит» розділу 3.2 «Податок на додану вартість» акту відповідача від 02.08.2013 року на сторінках 25-27 зазначено таке:

«Детальною інформацією по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено розбіжності між податковим кредитом ТзОВ «Галичина-Продукт» та податковими зобов'язаннями контрагентів за 2012 рік на суму 14048.27 грн. Проведеною перевіркою встановлено завищення податкового кредиту в таких періодах:

Березень 2012 на суму 584 грн., а саме

- до податкового кредиту віднесено суму 431,46 грн. від неплатника податків.

- ТОВ Калинівський молочний завод до ПЗ віднесено суму 431 грн., ТзОВ "Галичина-Продукт" суму 450 грн. по бухгалтерському рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" відображено суму 2588,75 грн., в т.ч. ПДВ 431грн. Завищено податковий кредит на суму 19 грн.

- ПСП "Квартет" відображено ПЗ на суму 0,0 грн. . ТзОВ "Галичина-Продукт" до податкового кредиту віднесено суму 266,66 грн. Фактично згідно первинних документів за березень 2012 року проведено оплату в сумі 800 грн, в т.ч. ПДВ 133.33 грн. Завищено податковий кредит на суму 133,33 грн.

Квітень 2012 року на суму 3682 грн. а саме:

- до податкового кредиту віднесено суму 2795,29 грн. від неплатника ПДВ.

- ТОВ "ТО РМСЗ" відобразило податкові зобов'язання в сумі 291,67 грн.. ТзОВ "Галичина-Продукт"-податковий кредит в сумі 1573,51 грн. Розбіжність становить 1281.85 гри. Фактично придбання товарів згідно первинних документів становило суму 4121.2 грн., в т.ч. ПДВ 686,86грн. Податковий кредит завищено на суму 886,65 грн.

Червень 2012 року на суму 267. а саме:

- ПСП "Квартет" відображено ПЗ на суму 0.0 грн. . ТзОВ "Галичина- Продукт" до податкового кредиту віднесено суму 399,99 грн. Фактично згідно первинних документів за червень 2012 року придбано

товарів (послуг) на суму 800 грн., в т.ч. ПДВ 133,33 грн..Завищено податковий кредит на суму 266,66 грн.

Вересень 2012 на суму 267 грн., а саме:

- ПСП «Квартет» відображено ПЗ на суму 0.0 грн. , ТзОВ "Галичина- Продукт" до податкового кредиту віднесено суму 399,99 грн. Фактично згідно первинних документів за вересень 2012 року придбано товарів(послуг) на суму 800 грн., в т.ч. ПДВ 133,33 грн.. Завищено податковий кредит на суму 266.66 грн.

Листопад 2012 на суму 968,47 грн.. а саме:

- ТзОВ "Марлін" відображено податкові зобов'язання на суму 3356,06 грн. ТзОВ "Галичина-Продукт" - податковий кредит на суму 3452,29 грн. Розбіжність 96,22 грн. Фактично придбано послуг від ТОВ "Марлін" згідно первинних документів становило 20136.35 грн., в т.ч. ІІДВ 3356,06 грн. Завищено податковий кредит на суму 96,22 грн.

- Українська сирна компанія податкові зобов'язання відобразила в сумі 5144,23 грн., податковий кредит ТзОВ "Галичина-Продукт" в сумі 737і,52 грн. Розбіжність 2227.34 грн. Згідно первинних документів придбано товарів на суму 38995,68 грн., в т.ч. ПДВ 6499,28 грн. Завищено податковий кредит на суму 872,24 грн.

Грудень 2012 на суму 1655,28 грн.. а саме:

- ПСП "Квартет" відображено ПЗ на суму 0,0 грн. , ТзОВ "Галичина- Продукт" до податкового кредиту віднесено суму 399,99 грн. Фактично згідно первинних документів за грудень 2012 року придбано товарів (послуг) на суму 800 грн., в т.ч. ПДВ 133,33 грн.. Завищено податковий кредит на суму 266,66 грн.

- Українська сирна компанія податкові зобов'язання відобразила в сумі -(мінус)599.89 грн., Згідно бухгалтерського рахунку податковий кредит ТзОВ "Галичина-Продукт" в сумі 709,33 грн. Згідно бухгалтерського рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" відображено суму Кт-35599,33 грн.... Завищено податковий кредит ТзОВ "Галичина-Продукт на суму 709.33 грн..

- ТК "Норма" податкові зобов'язання відображено в сумі 0,0 грн., ТзОВ "Галичина-Прдукт" податковий кредит в сумі 679.29 грн. Фактично станом на 01.12.2012 року заборгованість перед ТзОВ "Галичина - Продукт" становила суму 4250.17 грн., в грудні придбання па суму 4075,73 грн. Тобто в грудні до податкового кредиту зайво віднесено суму 679.29 грн. (по другій події). Було порушено п. 198.1 п. 198.6 ст. 198. Податкового кодексу України від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 7423 грн".

Судом встановлено, що фактичні записи в розділах 2 «Податковий кредит» додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та розділу 2 «Отримані податкові накладні» Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, доданих до податкових декларацій позивача з ПДВ за березень, квітень, червень, вересень, листопад, грудень 2012 року є такими:

- У березні 2012 року наявні записи щодо податкової накладної ТОВ «Калинівський молочний завод» від 23.03.2012 року №4 на суму ПДВ 431,46 грн. (рядок 17 розділу 2 "Отримані податкові накладні" Реєстру виданих та отриманих податкових накладних), а не 450 грн., як зазначено в акті відповідача, та запис щодо податкової накладної МСП «Квартет» від 29.03.2012 року №30 на суму ПДВ 133,33 грн. (рядок 20 розділу 2 "Отримані податкові накладні" Реєстру виданих та отриманих податкових накладних), а не 266,66 грн. як зазначено в акті відповідача.

- У квітні 2012 року відсутній запис щодо суми ПДВ 2795,29 грн. від будь-якого контрагента, та наявні записи щодо податкових накладних ТОВ «Торговий дім «РМСЗ» від 19.04.2012 року №1122 на суму ПДВ 291,67 грн., від 11.04.2012 року №638 на суму ПДВ 912 грн., від 11.04.2012 року №72 на суму ПДВ 369,85 грн. (рядки 10,11,12 розділу 2 "Отримані податкові накладні" Реєстру виданих та отриманих податкових накладних), що загалом становить 1573,52 грн. як зазначено в акті відповідача.

- У червні 2012 року наявний запис щодо податкової накладної МСП "Квартет" від 27.06.2012 року №35 на суму ПДВ 133,33 грн. (рядок 29 розділу 2 "Отримані податкові накладні" Реєстру виданих та отриманих податкових накладних),а не 399,99 грн. як зазначено в акті відповідача.

- У вересні 2012 року наявний запис щодо податкової накладної МСП "Квартет" від 28.09.2012 року №47 на суму ПДВ 133,33 грн. (рядок 6 розділу 2 "Отримані податкові накладні" Реєстру виданих та отриманих податкових накладних),а не 399,99 грн. як зазначено в акті відповідача.

- У листопаді 2012 року відсутній запис щодо будь-яких сум ПДВ від контрагента ТОВ "Марлін", та наявні записи щодо податкових накладних ТОВ "Українська сирна компанія" від 12.10.2012 року №77 на суму ПДВ 1052,69 грн., від 26.11.2012 року №201 на суму ПДВ 800,50 (рядки 8,15 розділу 2 "Отримані податкові накладні" Реєстру виданих та отриманих податкових накладних), що загалом становить 1853,19 грн., а не 7371,52 грн. як зазначено в акті відповідача.

- У грудні 2012 року відсутні записи щодо будь-яких сум ПДВ від контрагента ПСП "Квартет" та ТК "Норма", та наявний запис щодо податкових накладних ТОВ "Українська сирна компанія" від 09.10.2012 року №53 на суму ПДВ 4411,99 грн., від 26.11.2012 року №211 на суму ПДВ 800,55 (рядки 16,28 розділу 2 "Отримані податкові накладні" Реєстру виданих та отриманих податкових накладних), що загалом становить 5212,54 грн., а не 709,33 грн. як зазначено в акті відповідача.

Відтак суд вбачає, що наведені відповідачем в акті від 02.08.2013 року відомості щодо сум ПДВ, включених позивачем до податкового кредиту за березень, квітень, червень, вересень, листопад, грудень 2012 року є неправдивими, а відтак твердження про завищення сум податкового кредиту є безпідставними. При цьому відповідач жодним чином не обґрунтував суперечливі записи в акті щодо суми наявності розбіжностей між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями контрагентів за 2012 рік, а саме чому на сторінці 25 акту записана сума 14048.27 грн., а на сторінці 27 записана сума 7423 грн.

Загалом з приводу підходу відповідача до визначення податкових зобов'язань із посиланням на результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, якими встановлено розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями контрагентів за 2012 рік, суд зазначає, що за наведеними вище нормами Податкового кодексу України право на податковий кредит у платників ПДВ є пов'язано із фактичною сплатою вартості товарів (робіт, послуг) та з наявністю відповідних податкових накладних та не пов'язано із доказами провадження будь-якими їх постачальниками господарської діяльності по всьому ланцюгу товарообігу. Також норми Податкового кодексу України стосуються лише конкретного платника цього податку і встановлюють порядок сплати ним ПДВ у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам. При цьому платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, оскільки таке прямо не встановлено законом.

Також чинне законодавство не передбачає за покупцем обов'язку сплачувати ПДВ повторно, якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, оскільки ПДВ, який включено до ціни товару, є податковим зобов'язання продавця товару і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Невиконання чи неналежне виконання контрагентом покупця свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати наслідки для самого покупця, а тим більше бути підставою для однозначного висновку про нікчемність його правочинів та фіктивне підприємництво.

За статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Викладені в акті перевірки висновки відповідача як органу державної податкової служби є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому в суду відсутні правові підстави вважати правомірними податкові повідомлення-рішення, якими визначені податкові зобов'язання позивачу, а також відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Сокальської об`єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів України у Львівській області від 16.08.2013 року №0000612200 та №0000622200.

Стягнути з Державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Продукт" 2294,00 (дві тисячі двісті дев»яносто чотири) грн. судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя (підпис) Кухар Н.А.

З оригіналом згідно.

Постанова станом на день виготовлення даної копії законної сили не набрала.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлений 12.12.2013 року.