Рішення № 35967806, 12.12.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 925/1529/13

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Спаських Н.М., при секретарі судового засідання Волна С.В.,

за участю представників:

від позивача: Конопацька А.В. - за довіреністю;

від відповідача: Бунякін М.М. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" про стягнення 7 038 551,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7 038 551,34 грн., з яких: 4 607 260,01 грн. основного боргу, 1 225 616,35 грн. пені, 847 245,70 грн. штрафу, 30 979,00 грн. інфляційних та 327 450,28 грн. 3% річних на підставі договору № 14/2392/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року, укладеного між сторонами. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги в частині основного боргу визнав на суму 4 027 260,01 грн., оскільки після порушення провадження у справі було сплачено 580 000,00 грн. В частині стягнення пені та штрафу відповідач просить застосувати строк позовної давності та зменшити розмір цих коштів на 90% з урахуванням доводів щодо стану розрахунків із своїми дебіторами, які надано у справу.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги частково з наступних підстав:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

30 вересня 2011 року між сторонами по справі було укладено договір № 14/2392/11 на купівлю-продаж природного газу, у відповідності до якого позивач ( далі-Продавець) зобов'язався передати у власність відповідачу (далі-Покупцю) у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ ( за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз україни", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору ( п. 1.1 договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України). За змістом ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України , згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору № 14/2392/11 на купівлю-продаж природного газу протягом жовтня 2011 року - грудня 2012 року передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 37 901,817 тис. м3 на загальну суму 61 468 710,05 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

- від 31 жовтня 2011 року на суму 3 860 132,98 грн. ( а.с. 21);

- від 30 листопада 2011 року на суму 6 658 438,02 грн. ( а.с. 22);

- від 31 грудня 2011 року на суму 6 754 759,80 грн. ( а.с. 23);

- 31 січня 2012 року на суму 9 021 846,46 грн.

- від 29 лютого 2012 року на суму 9 529 533,27 грн. ( а.с. 24);

- від 31 березня 2012 року на суму 6 472 256,68 грн. ;

- від 30 квітня 2012 року на суму 2 202 061,31 грн. ( а.с. 26);

- від 31 травня 2012 року на суму 747 208,89 грн. ( а.с. 27);

- від 30 червня 2012 року на суму 438 242,92 грн. ( а.с. 28);

- від 31 липня 2012 року на суму 388 795,74 грн. ( а.с. 29);

- від 31 серпня 2012 року на суму 341 211,56 грн. ( а.с. 30);

- від 26 листопада 2012 року на суму 355 500,16 грн. ( а.с. 31);

- від 27 листопада 2012 року на суму 2 794 497,87 грн. ( а.с. 32);

- від 30 листопада 2012 року на суму 4 471 499,29 грн. ( а.с. 33);

- від 31 грудня 2012 року на суму 7 432 725,10 грн. ( а.с. 34) .

Відповідно до п. 5.2 договору ціна за 1 000 куб. м. природного газу становить 1 091,00 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу належить - 1 091,00 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ - 1 309,20 грн. ( одна тисяча триста дев'ять грн. 20 коп.).

За доводами позивача, до часу звернення до суду відповідач здійснив частковий розрахунок за поставлений газ і залишок заборгованості становив 4 607 260,01 грн. Після порушення провадження у справі, 30.09.2013 року відповідач сплатив позивачу ще 580 000,00 грн., які були зараховані позивачем в основний борг.

Залишок основної заборгованості за спожитий природний газ у відповідача становить лише 4 027 260,01 грн., про що сторонами складено акт звірки розрахунків станом на 30.09.2013 року

У відповідності до розділу 6 договору, оплата спожитого газу проводиться у розмірі 100% протягом місяця поставки газу, а остаточний розрахунок повинен бути проведений відповідачем до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Станом на час розгляду справи строки проведення розрахунків за спожитий газ протягом 2011-2012 років для відповідача вже є такими, що настали.

Доказів проведення повного розрахунку за газ відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 4 027 260,01 грн. залишку заборгованості за спожитий природний газ. В частині стягнення 580 000,00 грн. провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки цей борг було сплачено відповідачем після порушення провадження у справі.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 7.2. договору між сторонами, згідно з яким у разі невиконання відповідачем (Покупцем) умов п. 6.1 договору відповідач ( Покупець) зобов'язався ( крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів відповідач повинен додатково сплати на користь позивача штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Строк позовної давності для стягнення штрафу та пені встановлюється в один рік.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення розрахунків з оплати поставленого газу пеню в сумі 1 225 616,35 грн. за період з 01.08.2012 року по 14.08.2013 року та 847 245,70 грн. штрафу за червень-грудень 2012 року.

У відповідності до ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд вважає, що наданими у справу доказами позивач довів порушення свого права через прострочення відповідачем сплати боргу за спожитий газ, однак до вимог в частині стягнення пені та штрафу слід застосувати строк позовної давності, виходячи з такого:

Пеню позивач почав нараховувати за поставлений газ у лютому 2012 року, строк розрахунку за який настав 14.03.2012 року. Період розрахунку пені позивачем визначено з 01.08.2012 року по 14.09.2012 року ( а.с. 39).

Річний строк позовної давності для стягнення нарахованої пені за цей період повністю закінчився 14.09.2012 року, однак позивач звернувся до суду лише 23.09.2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

З урахуванням цього з розрахункових періодів, визначених позивачем для розрахунку пені, слід виключити періоди до часу звернення до суду 23.09.2013 року і за належним розрахунком по системі Ліга, використовуючи кінцеві періоди нарахування пені, що визначені позивачем, загальний розмір пені становитиме лише 855 727,68 грн.

В частині стягнення штрафу, який розраховано позивачем за період червня-грудня 2012 року, то з цього період слід виключити нараховані суми за червень-серпень 2012 року, оскільки до часу звернення до суду 23.09.2013 року за ними закінчився строк позовної давності для стягнення цього боргу.

З урахуванням цього до стягнення належить лише 796 145,19 грн. штрафу.

В порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Позивач користуючись своїм правом, на підставі прострочення відповідачем проведення розрахунку, просить суд стягнути з відповідача 327 450,28 грн. як 3 % річних за період з 01.08.2012 року по 14.08.2013 року та інфляційні в сумі 30 979,00 грн. за період з 15.12.12 по 05.06.2013 року.

Строк позовної давності для стягнення цих платежів встановлено у три роки. Розрахунок інфляційних та процентів річних позивачем зроблено вірно.

Оскільки доказів сплати інфляційних та процентів річних відповідач суду не надав, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 327 450,28 грн. як 3 % річних та 30 979,00 грн. інфляційних.

Відповідач підтримав клопотання про зменшення суми пені та штрафу на 90% та просить його задовольнити. Представник позивача висловилася проти задоволення даного клопотання і просить його відхилити.

Суд частково задовольняє клопотання про зменшення суми пені та штрафу і вважає, що їх розмір з урахування інтересів обох сторін може бути зменшений на 50%, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 83 ГПК України суд має право при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Метою встановлення штрафу та пені є дисциплінування суб'єктів господарювання та спонукання їх забезпечувати дотримання договірної дисципліни. Стягненням штрафу та пені не досягається мета відшкодування завданих збитків, оскільки для цього існують спеціальні норми законодавства та предмет доказування за ними.

Заявлений позивачем до стягнення борг складає 7 038 551,34 грн., з яких основний борг становить 4 607 260,01 грн., а решта - 4 види санкцій, що складає майже половину позовних вимог. При такому співвідношенні основного боргу та санкцій штраф і пеня забезпечують каральну, а не дисциплінуючу функцію, що призводить до необґрунтованого вилучення коштів з обороту підприємства на які не отримується товар чи послуги та неможливість використання їх на забезпечення статутної діяльності.

При вирішенні питання про зменшення сум штрафу та пені суд враховує доводи відповідача про те, що постачання ним газу споживачам проводиться виключно за регульованими тарифами, які є збитковими і не покривають вартості придбання газу. Держава не покрила різницю в тарифах для забезпечення розрахунків із позивачем та не буде покривати нараховані позивачем суми санкцій за прострочення розрахунків за газ. При цьому не профінансована різниця в тарифах для населення у відповідача становить 23 944 808,35 грн. і ніякого впливу на прискорення виділення чи стягнення цих коштів з бюджету відповідач не має.

Відповідач також вказує, що перед ним мають заборгованість за газ населення в сумі 37 045 640,91 грн., бюджетні установи в сумі 5 811 111,68 грн., інші споживачі 3 570 606,37 грн., а не профінансована заборгованість по пільгах і субсидіях становить 7 249 964,00 грн. (а.с. 100).

Позивач вказує, що він також має 10 млрд. дебіторської заборгованості і це значно перевищує борги відповідача, однак суд враховує сферу здійснення сторонами у справі господарської діяльності (в межах області та України), що свідчить про те, що для кожного суб'єкта розмір його дебіторської заборгованості є значним.

При вирішенні питання про можливість зменшення розміру штрафу та пені суд також враховує наступні обставини:

- позивач не надав суду доказів, яку конкретно суму збитків він поніс через прострочення відповідачем виконання договору від 30.09.2011 року (ст. 233 ГК). Позивач не може базувати свої фінансові розрахунки рентабельності господарської діяльності на очікуваних показниках санкцій, штрафів та пені, а тому зменшення судом розміру штрафу та пені не матиме для забезпечення життєдіяльності позивача ніякого значення;

- позивач застосував всі можливі санкції у кількості 4 видів за прострочення сплати одного і того ж боргу, при тому що у відповідача впливу на бюджетну заборгованість взагалі немає ніякого і нараховані позивачем санкції неможливо буде стягнути з державного бюджету, через не фінансування коштів з якого і виникла основна заборгованість у відповідача;

- позивач не надав суду доказів того, що за його контрактами на закупівлю імпортного газу він сплачує штрафні санкції, на відшкодування яких і застосовує до відповідача всі можливі види відповідальності за порушення договірного зобов'язання; Позивач не вказав суду, на відшкодування яких завданих відповідачем позивачу втрат чи збитків будуть спрямовуватися стягнуті 4 вида санкцій щоб було забезпечено баланс інтересів сторін, а сума санкцій не була надмірно великою порівняно із втратами позивача;

- відповідач є комунальним підприємством, яке обслуговує населення та бюджетні установи і не може ухилися від укладення договору на закупівлю газу, а позивач є монополістом у сфері газопостачання і на власний розсуд диктує умови газопостачання, при непогодженні з якими договір укладено не буде. Дані обставини свідчать про те, що сторони при укладенні договору знаходилися не в рівних умовах, а можливість повного розрахунку відповідачем за газ знаходиться у залежності від розрахунку із ним державного бюджету, що відомо і позивачу з урахуванням п. 1.1. договору про напрямки використвання газу відповідачем;

- відповідач сплачував кошти на погашення основного боргу і з 61 468 710,05 грн. залишок заборгованості склав лише 4 027 260,01 грн., що не свідчить про злісне ухилення відповідачем від виконання своїх договірних зобов'язань.

- навіть і при зменшенні суми штрафу та пені інтереси майнові інтереси позивача будуть захищені, оскільки він повністю стягує 3% річних та інфляційні, які складають 327 450,28 грн. та 30 979,00 грн. відповідно і на які відповідачу не поставлялося газу, не надавалися послуги та не неслися інші витрати позивачем. Ці кошти складуть чистий дохід позивача.

При прийнятті даного рішення в частині наявності підстав для зменшення розміру штрафу та пені суд враховує і судову практику - постанову ВГСУ від 19.12.2012 року у справі № 5023/3165/12 (а.с. 97).

З урахуванням викладеного та інтересів обох сторін суд вважає обґрунтованим зменшення підлягаючих до стягнення з відповідача штрафу та пені на 50%, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути лише 427 863,84 грн. пені та 398 072,60 грн. штрафу.

Відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність примусового стягнення з відповідача лише 4 027 260,01 грн. боргу за спожитий природний газ по договору № 1412392/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року, 30 979,00 грн. інфляційних, 327 450,28 грн. як 3% річних, 427 863,84 грн. пені, 398 072,60 грн. штрафу.

На підставі ст. 49 ГПК України, з урахуванням вини відповідача у виникненні спору та зменшення розміру штрафу та пені за рішенням суду, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати повністю у розмірі 68 820,00 грн.

Керуючись статтями 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82, 84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" (ідентифікаційний код 02082522, м. Черкаси, вул. О. Дашковича, 62) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) - 4 027 260,01 грн. боргу за спожитий природний газ по договору № 1412392/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року, 30 979,00 грн. інфляційних, 327 450,28 грн. як 3% річних, 427 863,84 грн. пені, 398 072,60 грн. штрафу та 68 820,00 грн. на відшкодування судового збору.

3. Припинити провадження в частині стягнення 580 000,00 грн. основного боргу за спожитий природний газ.

4. Відмовити у стягненні решти пені та штрафу за рахунок застосування строку позовної давності та їх зменшення до стягнення 50 %.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських