Рішення № 35967765, 03.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18323/13 03.12.13

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 4"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Ілюшко С.А. (представник за довіреністю);

від відповідача: Калашнюк О.С., Куницька К.Ю. (представники за довіреністю).

В судовому засіданні 03 грудня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

20 вересня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства по утиманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 18-1252/11 від 19.09.2013 р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 4" (відповідач) заборгованості за договором про надання послуг диспетчерського зв'язку в житлових будинках № 23 та 30-б по бульв. Л. Українки № 13 від 01.03.2010р. в сумі 23 122,79 грн. з них основного боргу - 22 240,02 грн. (двадцять дві тисячі двісті сорок гривень 02 копійки) та пені - 882,77 грн. (вісімсот вісімдесят дві гривні 77 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 13 про надання послуг диспетчерського зв'язку в житлових будинках № 23 та 30-б по бульв. Л. Українки від 01.03.2010р., зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному оплату вартості наданих йому позивачем, як Виконавцем, обумовлених договором послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 13.11.2013р. через канцелярію подав до суду заяву № 18-1570/11 від 12.11.2013р. «Про зменшення позовних вимог» в якій Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 4" заборгованості за договором № 13 про надання послуг диспетчерського зв'язку в житлових будинках № 23 та 30-б по бульв. Л. Українки від 01.03.2010р. в сумі 21 860,10 грн. з них основного боргу - 20 977,33 грн. (двадцять тисяч дев'ятсот сімдесят сім гривень 33 копійок) та пені - 882,77 грн. (вісімсот вісімдесят дві гривні 77 копійок).

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому, за викладених у відзиві підстав, проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 22.10.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 року відкладено розгляд справи до 14.11.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів, в судовому засіданні оголошено перерву до 03.12.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2010 року між позивачем (надалі - Обслуговуюча компанія або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Довіритель або Замовник) (разом - сторони) було укладено договір № 13 про надання послуг диспетчерського зв'язку в житлових будинках № 23 та 30-б по бульв. Л. Українки (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), згідно умов п. 1.2. якого його предметом є надання послуг диспетчерського зв'язку в кабінах ліфтів, на посадочних майданчиках, а також дистанційне управління освітленням під'їздів на об'єктах Замовника на площі, що складає 27 387,00 м2 в буд. 23 та 30-б по бульв. Л. Українки.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги на суму - 27 113,13 грн., однак, Замовник послуги оплатив лише частково, зокрема в розмірі - 6 135,80 грн., внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі 20 977,33 грн., тобто 27 113,13 грн. - 6 135,80 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати послуг.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що у Замовника не виник обов'язок оплачувати роботи, передбачені Договором, а також на момент розгляду справи відсутнє прострочення виконання зобов'язання, що свідчить про дотриманню відповідачем вимог законодавства України.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 01 березня 2010 року між сторонами укладено договір № 13 про надання послуг диспетчерського зв'язку в житлових будинках № 23 та 30-б по бульв. Л. Українки відповідно до п. 1.2. якого його предметом є надання послуг диспетчерського зв'язку в кабінах ліфтів, на посадочних майданчиках, а також дистанційне управління освітленням під'їздів на об'єктах Замовника на площі, що складає 27 387,00 м2 в буд. 23 та 30-б по бульв. Л. Українки.

З матеріалів справи вбачаться, що Виконавець надав Замовнику послуги за Договором на суму 27 113,13 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№: ОУ- 0000133, ОУ- 0000175, ОУ- 0000216, ОУ- 0000259, ОУ- 0000301, ОУ- 0000331, ОУ- 0000357, ОУ- 0000373, ОУ- 0000395, ОУ- 0000408 та ОУ- 0000009 (копії актів в справі).

В силу п.п. 3.2.3., 3.2.4. Договору Замовник має право вимагати усунення Виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг у встановлені законодавством строки та відмовитись від послуг Виконавця в разі невиконання або систематичного неякісного надання послуг, зазначених у Договорі, обґрунтувавши причини такої відмови та попередивши Виконавця.

Обґрунтованих причин відмови від отримання наданих Виконавцем послуг за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№: ОУ- 0000395, ОУ- 0000408 та ОУ- 0000009 Замовник не надав та про таке Виконавця не попередив. А тому, передані Виконавцем на підписання Замовнику відповідні акти, факт чого підтверджується листом № 18-480/11 від 10.04.2013р. та витягом з книги відправлених листів (копії документів в справі), свідчить, з огляду на характер договірних відносин між сторонами, про прийняття їх з боку Замовника як таких.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За п. 4.3. Договору послуг платежі за поточний місяць вносяться Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця до 10-го числа поточного місяця, що слідує за звітним, на підставі Актів про надання послуг. Рахунок фактура або платіжна вимога, Акти виконаних робіт надаються Замовнику до 25-го числа поточного місяця.

Факт виставлення позивачем відповідачу рахунків-фактур на оплату наданих по Договору послуг підтверджується листом б/н від 03.01.2013р., претензією № 18-137/11 від 01.02.2013р., вимогою про сплату боргу № 18-419/11 від 29.03.2013р. та витягом з книги відправлених листів (копії документів в справі).

З матеріалів слідує, що в оплату послуг за Договором Замовник перерахував на користь Агента суму коштів в розмірі 6 135,80 грн., що підтверджується банківською випискою та вбачається з розрахунку заборгованості, а також випливає з акту звіряння розрахунків (копії матеріалів в справі).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати послуг за Договором у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на грудень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Виконавця про стягнення з Замовника боргу за Договором по оплаті послуг в розмірі 20 977,33 грн. з розрахунку 27 113,13 грн. (сума послуг) - 6 135,80 грн. (частково оплачені послуги).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.1.2. Договору послуг встановлено, що Виконавець має право нарахувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, з урахування факту прострочення відповідачем оплати послуг за Договором, обґрунтованими є вимоги про стягнення 882,77 грн. пені.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень згідно заяви № 18-1570/11 від 12.11.2013р. «Про зменшення позовних вимог», є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо господарських витрат у справі № 910/18323/13.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?» довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить - 21 860,10 грн.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 4" (ідентифікаційний код 32070536, адреса: 02068, м. Київ, вул. Г. Ахматової, буд. 3, р/р 26008301002001 в ЗАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» м. Києва, МФО 380377), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло" (ідентифікаційний код 03366569, адреса: 01103, м. Київ, бульв. Дружби народів, буд. 30/1, р/р 26000060840391 в ПАТ «Приватбанк», МФО 300711), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 20 977,33 грн. (двадцять тисяч дев'ятсот сімдесят сім гривень 33 копійок), пені - 882,77 грн. (вісімсот вісімдесят дві гривні 77 копійок) та судові витрати - 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.12.2013р.

Суддя О.В. Котков