Постанова № 35967747, 13.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2013 року місто Київ № 810/6221/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт»доВасильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт», звернувся до суду з адміністративним позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 14.11.2013 року № 0002412201 та від 14.11.2013 року № 0002422201 прийняті з порушенням норм матеріального права, є таким, що суперечить чинному законодавству України та підлягають скасуванню.

Під час судового розгляду справи представниками сторін надавалися додаткові докази по справі, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання 03.12.2013 року відповідач не забезпечив явку свого представника. У задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи судом відмовлено з підстав необґрунтованості.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв'язку з чим, суд вирішив подальший розгляд справи проводити у порядку письмового провадження, про що постановлено протокольну ухвалу від 03.12.2013 року.

Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт» є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 31101383.

З матеріалів справи встановлено, що 24.09.2013 року Васильківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт від 24.09.2013 року № 374/10-07-22-01-12/31101383 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» (код за ЄДРПОУ: 31101383) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з ТОВ «Авеста Трейд» (код за ЄДРПОУ: 34295994) за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року».

Перевіркою встановлено порушення пункту 135.2, підпункту 135.5.7 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 323 085, 00 гривень, в тому числі за 3 квартал 2012 року на суму 323 085, 00 гривень.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 237 500, 00 гривень, в тому числі за липень 2012 року на суму 100 000, 00 гривень, серпень 2012 року на суму 70 000, 00 гривень, за вересень 2011 року на суму 67 500, 00 гривень.

Позивачем на адресу відповідача були надіслані заперечення вих. № 165 від 30.09.2013 року до Акта перевірки від 24.09.2013 року № 374/10-07-22-01-12/31101383.

За результатами розгляду заперечення позивача вих. № 165 від 30.09.2013 року до Акта перевірки від 24.09.2013 року № 374/10-07-22-01-12/31101383, відповідачем листом від 07.10.2013 року № 1554/10-07-22-01-07 було повідомлено про прийняте рішення про проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з ТОВ «Авеста Трейд» (код за ЄДРПОУ: 34295994) за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року, що стали предметом оскарження у зв'язку з тим, що під час проведення перевірки позивача 24.09.2013 року, не були дослідженні обставини, на які посилався позивач у запереченнях до Акта № 374/10-07-22-01-12/31101383.

У зв'язку з вищевикладеним, Васильківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт від 29.10.2013 року № 634/10-07-22-01-12/31101383 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» (код за ЄДРПОУ: 31101383) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з ТОВ «Авеста Трейд» (код за ЄДРПОУ: 34295994) за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року».

Перевіркою встановлено порушення пункту 135.2, підпункту 135.5.7 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 323 052, 8 гривень, в тому числі за 3 квартал 2012 року на суму 323 052, 8 гривень.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 237 500, 00 гривень, в тому числі за липень 2012 року на суму 100 000, 00 гривень, серпень 2012 року на суму 70 000, 00 гривень, за вересень 2011 року на суму 67 500, 00 гривень.

На підставі Акта перевірки від 29.10.2013 року № 634/10-07-22-01-12/31101383, Васильківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області були винесені податкові повідомлення-рішення від 14.11.2013 року № 0002412201 за платежем по податку на прибуток на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 323 053, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 80 763, 25 гривень та від 14.11.2013 року № 0002422201 за платежем по ПДВ на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 237 500, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 118 750, 00 гривень.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суд з даним позовом, в якому просив суд визнати їх протиправними та скасувати, що і є предметом даного спору.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити наступне.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання виходячи з висновку про фіктивність правочинів та факту відсутності реального характеру господарських операцій, укладених між позивачем та його контрагентом ТОВ «Авеста Трейд», судом досліджено дане питання та встановлено наступне.

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що підставами для висновків відповідача щодо факту відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Авеста Трейд» став Акт ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС від 27.05.2013 року № 348/22-509/34295994 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста Трейд» (код ЄДРПОУ34295994) з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року».

Обґрунтовуючи відсутність реальних господарських операцій між позивачем та контрагентом, відповідач посилається на наявність ознак «фіктивності» ТОВ «Авеста Трейд».

Щодо посилання податкового органу на Акт ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС від 27.05.2013 року № 348/22-509/34295994, як на доказ відсутності господарських операцій суд зазначає наступне.

З метою підтвердження формування податкового кредиту до ДПІ у Святошинському районі міста Києва було направлено запит від 07.10.2013 року № 625/10-07-22-01-08. Згідно отриманої відповіді від ДПІ у Святошинському районі від 29.10.2013 року № 5071/7/26-57-22-03-08 ТОВ «Авеста Трейд» не декларувало придбання будь-яких будівельних матеріалі за період 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, та не отримувало послуги по оренді нежитлових приміщень від ОСОБА_1

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до статті 288 Господарського кодексу України, орендар має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди. Передача в суборенду цілісних майнових комплексів не допускається.

В Акті перевірки відповідача зазначено, що в ході проведення перевірки було використано наступні матеріали.

Акт ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС від 27.05.2013 року № 348/22-509/34295994 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста Трейд» (код ЄДРПОУ34295994) з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року», згідно якого встановлено наступне.

За результатами перевірки ТОВ «Авеста Трейд» не підтверджено реальність проведених господарських операцій придбання та реалізації товарів, робіт, послуг у підприємств-постачальників за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 185.1 статті. 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, задекларовані податкові зобов'язання в сумі 30 428 822, 00 гривень (рядок 9 декларації з ПДВ за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року), за результатами перевірки зменшено до нуля, та задекларований податковий кредит в сумі 30 428 822, 00 гривень (рядок 17 декларації з ПДВ за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року), за результатами перевірки зменшено до нуля.

В ході складання Акта за даними податкової звітності основні засоби у ТОВ «Авеста Трейд» відсутні.

За результатами аналізу даних податкової звітності ТОВ «Авеста Трейд» відповідно до автоматизованої інформаційної системи «Податки» та АІС «Вест Звіт» не встановлено наявність у ТОВ «Авеста Трейд» власних, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

В ході проведення перевірки не підтверджено реальність господарських операцій з поставки товарів та надання робіт (послуг) ТОВ «Авеста Трейд» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків.

До ДПІ у Святошинському районі міста Києва надійшла постанова про призначення документальної перевірки ТОВ «Авеста Трейд» слідчого СВ ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС лейтенанта податкової міліції Євпак М.Ю. від 23.04.2013 року по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012110090000029 від 23.04.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

СВ ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 32012110090000029, розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, за фактами фіктивного підприємства, тобто створення (придбання) невстановленими слідством особами ряду підприємств в тому числі ТОВ «Авеста Трейд (код ЄДРПОУ: 34295994), з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими повторно, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

Так, під час проведення обшуку за адресою місто Київ, вулиця Машинобудівна 35/А було вилучено печатку МПП «К.В. Ком» (код ЄДРПОУ: 25291027), ПП «КТМ Груп» (код ЄДРПОУ: 36506289), ПП «Система» (код ЄДРПОУ: 32661589), ТОВ «Авеста Трейд» (код ЄДРПОУ: 34295994), ТОВ «Века Груп» (код ЄДРПОУ: 36620860), ТОВ «Консалтингова група «Стратегії і Технології» (код ЄДРПОУ: 35507370), ТОВ «Транс Централ» (код ЄДРПОУ: 37885995).

Допитаний 17.07.2012 року після проведення обшуку ОСОБА_3 показав, що з січня 2011 року працював кур'єром по доставці грошових коштів, а також податкової документації, а саме: договорів, транспортно-експедиторських документів, рахунків-фактур, актів виконаних робіт, податкових накладних. Також, в обов'язки входило пошук клієнтів, яким необхідно збільшити затратну частину по підприємству, а також зменшити податкове навантаження на підприємство. За дані послуги, як посередник, зі своїх показів громадянин ОСОБА_3 отримував комісію, в розмірі 0,5-1 %. Також, знаходячись в офісі при оформленні та отриманні документів, а також отриманні грошових коштів, чув, що для конвертації грошових коштів використовуються реквізити підприємств ТОВ «Авеста Трейд» (код ЄДРПОУ: 34295994), ТОВ «Транс Централ» (код ЄДРПОУ: 37885995), ТОВ «Консалтингова група «Стратегії і Технології» (код ЄДРПОУ: 35507370) та ТОВ «Века Груп» (код ЄДРПОУ: 36620860).

Допитаний в якості свідка директор ПП «Герасименко і партнери», ТОВ «Йонассен Експрес» (код ЄДРПОУ: 37240943), ТОВ «ГСМ-Техсервіс» (код ЄДРПОУ: 37100631), ТОВ «Техностарт ЛТД» (код ЄДРПОУ: 36753707), ТОВ «Центр ОСП» (код ЄДРПОУ: 35415657), ТОВ «Лісс Трейд» (код ЄДРПОУ: 35921099) ОСОБА_4 показав, що зареєстрував підприємство за грошову винагороду та без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

В ході обстеження оперативними співробітниками ГВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС адреси реєстрації ТОВ «Авеста Трейд» встановлено, що підприємство за адресою реєстрації фактично не знаходиться.

Крім того, ТОВ «Авеста Трейд» не надано будь-які належним чином оформлені відповідно до вимог законодавства України документи, які підтверджують факт транспортування товару постачальником.

Невиїзною документальною перевіркою було встановлено наступне:

порушення вимог частини 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Авеста Трейд» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статті 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України;

відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період 01.03.2011 - 31.07.2011 року, які підпадають під визначення статті 134 розділу III Податкового Кодексу України;

відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період 01.03.2011 - 31.07.2011 року, які підпадають під визначення статті 185 розділу V Податкового Кодексу України.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ «Авеста Трейд» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Останнє, в свою чергу, як зазначив відповідач, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер, з чим суд не погоджується виходячи з викладених вище обставин та доведеністю позивачем правомірності здійснення фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинах з ТОВ «Авеста Трейд».

З такими висновками відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» 22.03.2011 року було укладено договір суборенди № 20 з ТОВ «Авеста Трейд». Предметом договору є суборенда рухомого та нерухомого майна, яке використовується в господарській діяльності ТОВ «НВП «Укрвермікуліт». У липні, серпні, вересні 2012 року за послуги суборенди було перераховано 1 295 000, 00 гривень наступними датами: 11.07.2012 року - 345 000, 00 гривень, 25.07.2012 року - 255 000, 00 гривень, 06.08.2012 року - 420 000, 00 гривень, 24.09.2012 року - 550 00, 00 гривень, 25.09.2012 року - 55 000, 00 гривень, 26.09.2012 року - 55 000, 00 гривень, 27.09.2012 року - 55 000, 00 гривень, 28.09.2012 року - 55 000, 00 гривень. По факту оплати були виписані податкові накладні № 113 від 11.07.2012 року, № 217 від 25.07.2012 року, № 39 від 06.08.2012 року, № 175 від 24.09.2012 року, № 186 від 25.09.2012 року, № 192 від 26.09.2012 року, № 195 від 27.09.2012 року, № 216 від 28.09.2012 року, які були включені в податковий кредит декларації за липень, серпень, вересень 2012 року. По факту підписання акта сума орендної плати була включена у витрати підприємства, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування в додатковій декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року.

ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» у вересні 2012 року отримало від ТОВ «Авеста Трейд» армоцель целюлозні волокна по видатковим накладним № РН-0013 від 03.09.2012 року на суму 50 400, 00 гривень загальною масою 4200 кг, № РН-23 від 04.09.2012 року на суму 40 800, 00 гривень загальною масою 3400 кг, № РН-31 від 05.09.2012 року на суму 38 800, 00 гривень загальною масою 3233 кг. Перевозка здійснювалась власним транспортом, що підтверджується подорожними листами вантажного автомобіля № 0134998 від 03.09.2012 року, № 0134999 від 04.09.2012 року, № 0135000 від 05.09.2012 року. По факту відвантаження були виписані податкові накладні № 13 від 03.09.2012 року на суму 50 400, 00 гривень, № 23 від 04.09.2012 року на суму 40 800, 00 гривень, № 31 від 05.09.2012 року на суму 38 800, 00 гривень, які були включені в податковий кредит декларації за вересень 2012 року. Оплата за отриманий товар здійснювалась 05.09.2012 року. Дана сировина була використана на власні виробничі потреби в повному обсязі. Реалізації іншим суб'єктам підприємницької діяльності не відбувалась. Вартість товару, що була використана для виробництва готової продукції була включена у витрати підприємства при визначені об'єкта оподаткування в податковій декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року та в податковій декларації з податку на прибуток за 2012 рік.

Факт виконання сторонами договірних зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, платіжними дорученнями, актами приймання-передачі, банківськими виписками тощо.

Вказані документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксують факт здійснення господарської операції. Наявні до договору документи дають змогу визначити, які саме послуги було надано та за якою ціною.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач зазначив, що даною перевіркою позивача було встановлено, що ТОВ «Авеста Трейд» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Відповідач в Акті перевірки також вказав, що якщо платником податків здійснюються операції без мети реального настання правових наслідків, але з метою формування податкового кредиту та, як наслідок, несплата податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Водночас, суд виходить з того, що факт здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Авеста Трейд» підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, платіжними дорученнями, актами приймання-передачі, банківськими виписками тощо.

З приводу формування валових витрат, слід відмітити наступне.

Згідно з пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 135.5.7 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що інші доходи включають суми заборгованості, що підлягають включенню до доходів згідно з пунктами 159.3 та 159.5 статті 159 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З наданих позивачем документів не встановлено неправомірності віднесення до складу валових витрат по придбанню послуг та товарів у ТОВ «Авеста Трейд» у загальній сумі 323 052, 8 гривень.

Щодо правомірності формування податкового кредиту, слід зазначити наступне.

Поняття платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування, внесення та відшкодування податку на додану вартість регламентується розділом V Податкового кодексу України .

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Перевіркою повноти визначення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» у періоді взаємовідносин з ТОВ «Авеста Трейд» (код ЄДРПОУ 34295994) встановлено їх завищення всього на суму 1 538 500, 00 гривень, в тому числі наростаючим підсумком: за 3 квартали 2012 року на суму 1 538 500, 00 гривень.

Так, перевіркою достовірності відображених показників у рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року у загальній сумі 8 052 485, 00 гривень встановлено, що суб'єктом господарювання було віднесено операції з придбання товарів та послуг у ТОВ «Авеста Трейд» (код ЄДРПОУ 34295994).

Проведеною перевіркою відображеного показника за 3 квартал 2012 року, в сумі 8 052 485, 00 гривень було здійснено на підставі таких документів: акти виконаних робіт, банківські виписки, оборотно-сальдові відомості по бухгалтерським рахункам: 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 311 «Рахунки в банках», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» - встановлено завищення на загальну суму 1 538 467, 80 гривень, в тому числі за 3 квартали 2012 року в розмірі 1 538 467, 80 гривень.

Щодо податкового кредиту, то за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 584 154, 00 гривень.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року встановлено його завищення на загальну суму 237 500, 00 гривень, в тому числі за липень 2012 року на 100 000, 00 гривень, серпень 2012 року на 70 000, 00 гривень, вересень 2012 року на 67 500 гривень.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» мало взаємовідносини з ТОВ «Авеста Трейд», на що виписано податкові, видаткові накладні та акти виконаних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи.

Даною перевіркою встановлено, що підприємством ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» у III кварталі 2012 року придбавалась сировина для виробництва будівельних матеріалів, а саме армоцель целюлозні волокна. Відповідно до наданих підприємством пояснень вартість придбаної сировини не віднесена на витрати в повному обсязі, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток зазначеного періоду.

Підприємством до перевірки було надано картку рахунку 201 за третій квартал 2012 року, згідно якої вищезазначені товари придбані у ТОВ «Авеста Трейд» (код ЄДРПОУ 34295994) в сумі 108, 33 тисяч гривень, без ПДВ на кінець звітного періоду обліковувалися на 201 рахунку як залишки на складі у суму 32, 2 тисяч гривень.

До перевірки надано товарно-транспортні накладні на транспортування армоцель целюлозні волокна в ТТН від 05.09.2012 року № 0135000; від 04.09.2012 року № 0134999; від 03.09.2012 року № 0134998 вказано, що перевезення армоцель целюлозних волокон здійснювалось автомобілем «Renault Master», водій ОСОБА_5, в графі звідки взятий товар вказано - місто Київ куди, поставити - місто Васильків.

В ході проведення перевірки було встановлено, що на порушення вимог статті 62 Закону України від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт», Постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, якою затверджено перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, статті 2 «Правил дорожнього руху» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, в редакції від 03.09.2009 року, статті 11 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, наказу Міністерства Транспорту України та Міністерства Статистики України від 29.12.1995 року № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», на підприємстві відсутні документи, які засвідчували б місце та умови поставки; акти приймання придбаних товарів за кількістю та якістю; сертифікати якості, походження придбаного товару, відповідності його затвердженим стандартам якості та санітарно-гігієнічним нормам, що засвідчують гарантійні зобов'язання постачальника (імпортера, виробника).

Надані до перевірки документи, на думку відповідача, не відповідають вимогам пункту 2 статті 9 Закону України Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: наданий до перевірки акт виконаних робіт до договору суборенди від 22.03.2011 року № 20 немає порядкового номеру та не відповідає встановленим вимога до акту прийому передачі наданих послуг до договору оренди нерухомого майна.

Також відповідач зазначив, що підприємством до договору суборенди від 22.03.2011 року № 20 надано додатки № 1, 2, 3, 4, 5, 6, в яких зазначається інвентаризаційний список майна що суборендується, але підприємством не надано до перевірки, а отже не проведено огляду, основних засобів та не складено актів огляду основних засобів, що ставить під сумнів реальність здійснення господарської діяльності з використанням даних основних засобів.

Підприємством було надано копії податкових, видаткових накладних та рахунків фактур на поставку товару - армоцель целюлозні волокна в кількості 10, 8 тонн. Однак, не надано до перевірки договору на поставку даного товару. Хоча в податковій накладній від 03.09.2012 року № 13 на поставку товару, в графі «Вид цивільно правового договору» зазначається «вид договору» Договір поставки від 03.09.2012 б/н, в податковій накладній від 04.09.2012 року № 23 «Вид цивільно правового договору» зазначається «вид договору» Договір поставки від 04.09.2012 року б/н, в податковій накладній від 05.09.2012 року №31.

Виходячи з наведеного висновки відповідача були спростовані документально підтвердженими твердженнями позивача, зокрема, останнім було надано суду всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо отримання послуг по суборенді рухомого та нерухомого майна та придбання сировина для виробництва будівельних матеріалів, а саме армоцель целюлозні волокна у ТОВ «Авеста Трейд». При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Надані представником позивача докази, у сукупності з доказами, приєднаними до матеріалів справи свідчать про дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Авеста Трейд».

Вирішуючи питання про реальність придбання у ТОВ «Авеста Трейд» послуг та товарів з метою подальшого використання у власній господарській діяльності, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність, як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з урахуванням якісних характеристик товарів, робіт або послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних товарів для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Документи та інші дані, що спростовують або підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Слід зазначити, що за 3 квартал 2012 року позивачем було виготовлено та реалізовано продукції на суму 3 596 557, 00 гривень, в тому числі по періодам: за липень 2012 року - 1 407 232, 00 гривень, за серпень 2012 року - 1 164 152, 00 гривень, за вересень 2012 року - 1 025 173, 00 гривень.

Основними покупцями позивача, робота з якими останній мав постійний і довгостроковий характер були наступні підприємства: ТОВ «Епіцентр К» (всього за 3 квартал 2012 року реалізовано продукції на суму 1 152 657, 00 гривень); ТОВ «Керамейя» (всього за 3 квартал 2012 року реалізовано продукції на суму 1 055 203, 00 гривень); ПАТ «Інтеркондиціонер» (всього за 3 квартал 2012 року реалізовано продукції на суму 44 863, 00 гривень); ПАТ «Кременчуцька овочева фабрика» (всього за 3 квартал 2012 року реалізовано продукції на суму 21 507, 00 гривень); ДП ЗАТ «Енергомонтажвентиляція УВТК» (всього за 3 квартал 2012 року реалізовано продукції на суму 42 867, 00 гривень); ТОВ «Інвентум Україна» (всього за 3 квартал 2012 року реалізовано продукції на суму 68 218, 00 гривень); ТОВ «Юомі-Енергомаш» (всього за 3 квартал 2012 року реалізовано продукції на суму 31 590, 00 гривень); ТОВ «Коростенський завод теплотехнічного обладнання» (всього за 3 квартал 2012 року реалізовано продукції на суму 45 999, 00 гривень); ТОВ «Діана-Текс» (всього за 3 квартал 2012 року реалізовано продукції на суму 19 824, 00 гривень); ТОВ «Ветінкорм» (всього за 3 квартал 2012 року реалізовано продукції на суму 79 100, 00 гривень); ТОВ «ТЕЗ» (всього за 3 квартал 2012 року реалізовано продукції на суму 12 870, 00 гривень); ДП «ЛК-Металургія» (всього за 3 квартал 2012 року реалізовано продукції на суму 39 312, 00 гривень); ТОВ «Кримська юридична група» (всього за 3 квартал 2012 року реалізовано продукції на суму 257 983, 00 гривень); ТОВ «Донецкэнергоремонт» (всього за 3 квартал 2012 року реалізовано продукції на суму 75 199, 00 гривень); ТОВ «Завод Євроформат» (всього за 3 квартал 2012 року реалізовано продукції на суму 31 631, 00 гривень).

Належне відображення в податковій звітності свідчать податкові декларації за весь період діяльності ТОВ «Авеста Трейд».

Таким чином, на момент укладання правочинів та їх виконання позивачем та його контрагентом ТОВ «Авеста Трейд» було дотримано усіх вимог чинного законодавства.

Також слід зазначити, що за результатами перевірки позивача, відповідач зазначив, що платником податку у 3 кварталі 2012 року по операціям з ТОВ «Авеста Трейд» безпідставно завищено валові витрати на суму 1 538 467, 80 гривень. Саме виходячи із суми в 1 538 467, 80 гривень податковим органом визначено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті. Ця сума, на думка відповідача, складає 323 053, 00 гривень. Однак, за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року по операціям з ТОВ «Авеста Трейд» позивач відніс до складу валових лише 1 155 356, 69 гривень:

1 079 166, 67 гривень по операціям з оренди рухомого та нерухомого майна за договором суборенди № 20 від 22.03.2011 року;

76 190, 02 гривень за операціями з придбання у ТОВ «Авеста Трейд» армоцелю целюлозні волокна (у 3 кварталі 2012 позивач для виробництва продукції використав не весь придбаний у ТОВ «Авеста Трейд» армоцель і на 01.10.2012 року залишок армоцелю на складі позивача складав 32 143, 31 гривень. Відповідачу було відомо, що станом на 01.10.2012 року позивач мав на залишках армоцель целюлозні волокна.

Таким чином, відповідач невірно визначив суму податку на прибуток, що має піддягати сплаті позивачем за результатами операцій з ТОВ «Авеста Трейд» у 3 кварталі 2012 року, що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За результатами перевірки позивача, відповідач зазначив, що платником податку у 3 кварталі 2012 році по операціям з ТОВ «Авеста Трейд» безпідставно завищено податковий кредит уму 237 500, 00 гривень. Податковим повідомленням-рішенням від 14.11.2013 року № 0002422201 визначена сума грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в розмірі 237 500, 00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 118 750, 00 гривень.

Розрахунок податкового зобов'язання та штрафних санкцій до Акта перевірки містить відомості про те, що позивачу за несплату ПДВ застосована штрафна санкція в розмірі 50 %, що складає 118 750, 00 гривень, так як протягом 1095 днів до позивача вдруге застосовано санкції за несплату ПДВ.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Суд зазначає, що відповідачем протягом 1095 днів до позивача самостійно визначено суму додаткового зобов'язання з ПДВ не було.

Слід звернути увагу, що 20.06.2013 року відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000652201 та № 0000642201.

Згідно постанови Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року у справі № 810/3322/13-а, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 року, податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013 року № 0000652201 та № 0000642201 були визнані протиправними та скасовані.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, суд вважає застосовані відповідачем до позивача санкції в розмірі 50 % від суми нарахованого податкового зобов'язання, зокрема, в податковому повідомленні-рішенні від 14.11.2013 року № 0002422201 протиправними.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, висновок податкового органу про фіктивний характер правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Авеста Трейд», суд вважає безпідставним та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях посадових осіб податкового органу.

Слід відмітити, що податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Із системного аналізу положень Податкового кодексу України, вбачається висновок, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії видаткових накладних та податкових накладних, отриманих від контрагента, а також належним чином засвідчені копії банківських виписок, що підтверджують факт перерахування коштів за отримані послуги по суборенді рухомого та нерухомого майна та придбання сировина для виробництва будівельних матеріалів, а саме армоцель целюлозні волокна.

Відтак, у ході судового розгляду справи позивачем спростовано висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, шляхом надання належних та допустимих доказів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за вказаними правочинами.

Згідно первинних бухгалтерських документів та податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу валових витрат за відповідні періоди, що відображено у податкових деклараціях.

Судом на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено, що факт надання позивачеві послуг та придбання товарів документально підтверджується. Твердження податкового органу про відсутність факту надання послуг та придбання товарів під час судового розгляду справи не були доведені, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо реальності господарської операції.

Відтак, висновки податкового органу про завищення валових витрат та заниження податку на додану вартість, з підстав відсутності реальності господарських операцій, є безпідставними.

Окремо суд зауважує, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат поставлено в залежність від добросовісності його контрагента, що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо такі контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження господарських операцій, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо дій цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для донарахування сум податкового зобов'язання позивачеві. На переконання суду, своїми рішеннями відповідачем встановлено для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам статті 19 Конституції України.

Судом враховано при розв'язанні відповідних спорів принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Судом було запропоновано особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

При розгляді даної справи належних та допустимих доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди та доказів того, що безпосередній контрагент позивача не здійснює господарську діяльність, правочини є нікчемними, відповідачем суду не надано.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч нормам чинного законодавства прийняті оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, оскільки судом встановлено правомірність формування податкового кредиту та валових витрат, виходячи з реальності укладених правочинів, а, отже, доводи відповідача про заниження податку на подану вартість і податку на прибуток підприємств і нарахування за такі порушення штрафних санкції є необґрунтованими.

У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для скасування податкових повідомлень-рішень, а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та винесення відповідних рішень.

Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 53, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 14.11.2013 року № 0002412201 та від 14.11.2013 року № 0002422201.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт» понесені ним судові витрати в розмірі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) гривень 80 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.