Постанова № 35967737, 10.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд>

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

FONT >місто Харків

"fs28">10.12.2013р. справа № 820/11805/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Семтрав"

про

застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

встановив:

Суб’єкт владних повноважень, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в порядку адміністративного судочинства висунув до суду вимогу про 1) застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення повністю шляхом знеструмлення комплексу нежитлових будівель з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок) роботи підприємства відповідача, ТОВ "Семтрав" за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, смт Рогань, вул. Жовтнева, 71-а, 2) зобов'язати відповідача, ТОВ "Семтрав" негайно припинити здійснення господарської діяльності, знеструмивши будівлі (або надати можливість їх знеструмити), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що господарська діяльність відповідача несе загрозу життю та здоров’ю людей, позаяк здійснюється з грубими та суттєвими порушеннями вимог законодавства. Посилаючись на викладені мотиви, позивач просив суд прийняти рішення про задоволення заявлених вимог.

В подальшому позивачем були подані письмові пояснення від 05.12.2013р., де викладені інші вимоги, але оскільки нормами КАС України не передбачено можливості змінювати предмет чи підстави позову шляхом подання письмових пояснень, то згадані письмові пояснення судом при вирішенні спору по суті до уваги не беруться.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Семтрав», з поданим позовом не погодився, правом на подачу письмових заперечень не скористався, у судовому засіданні 05.12.2013р. факт наявності порушень, виявлених територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, визнав, пояснивши, що суб’єктом господарювання ведеться робота по усуненню цих порушень. До судового засідання 10.12.2013р. представник відповідача не прибув, подавши клопотання про призначення розгляду справи на іншу дату. Згадане клопотання не підлягає задоволенню, позаяк зазначене в ньому прохання не обґрунтовано належними доводами та не підтверджено належними доказами.

Оскільки на виконання вимог ст..ст.11, 159 КАС України судом добуті фактичні дані, котрі повно, вичерпно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних документів.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що проведеною Харківським районним управлінням ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області плановою перевіркою в діяльності відповідача, ТОВ «Семтрав» було виявлено низку порушень, зокрема: необнладання приміщень за адресою Харківська обл., Харківський р-н, смт Рогань, вул. Жовтнева, 71-а установкою автоматичної пожежної сигналізації, необладнання будівель за адресою Харківська обл., Харківський р-н, смт Рогань, вул. Жовтнева, 71-а пристроями блисковкозахисту, відсутність належної кількості води для пожежогасіння, використання в будівлях за адресою Харківська обл., Харківський р-н, смт Рогань, вул. Жовтнева, 71-а світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), відсутність належної кількості первинних засобів пожежогасіння, не проведення своєчасного технічного обслуговування всіх вогнегасників, експлуатація в приміщеннях за адресою Харківська обл., Харківський р-н, смт Рогань, вул. Жовтнева, 71-а тимчасових електромереж.

У зв’язку з наявністю викладених порушень 29.08.2013р. на адресу відповідача було винесено припис №117.

Як з’ясовано судом в ході розгляду справи, згадане рішення суб’єкта владних повноважень не втратило юридичної дії, адже ані в судовому порядку, ані в адміністративному порядку суб’єктом господарювання не оскаржувалось, в добровільному порядку не виконувалось.

Проведена 13.11.2013р. позапланова перевірка діяльності відповідача, ТОВ «Семтрав», результати якої документально оформлені актом №28, показала, що припис №117 від 29.08.2013р. суб’єктом господарювання не виконаний.

Дослідивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст..86 КАС України, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів оскарження суб’єктом господарювання дій чи рішень територіальних органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій як районного, так і регіонального рівня.

В судовому засіданні 05.12.2013р. представник відповідача визнав наявність виявлених перевірками недоліків, окрім позиції відносно належної кількості води, пояснивши, що наразі ТОВ вживає заходи, спрямовані на усунення виявлених перевірками порушень.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що з огляду на приписи ч.2 ст.19 Конституції України процедура реалізації позивачем владної управлінської функції контролю в сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки унормована, насамперед, приписами Кодексу цивільного захисту України та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", адже за змістом положень даного акта законодавства, територіальний орган МНС України як регіонального , так і районного рівня належить до окресленого законодавцем кола осіб зі статусом органів державного контролю (нагляду).

Так, відповідно до ч.5 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

З положень наведеної норми закону слідує, що повноваженнями на прийняття рішень 1) стосовно повного або часткового зупинення виробництва, 2) повного або часткового зупинення виготовлення продукції, 3) стосовно повного або часткового зупинення реалізації продукції, 4) стосовно повного або часткового зупинення виконання робіт, 5) стосовно повного або часткового зупинення надання послуг в усіх правовідносинах, на котрі поширюється дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", законодавець наділив орган судової влади.

Розглядаючи справу, суд враховує, що технічно і технологічно процеси виробництва, виконання робіт, надання послуг об’єктивно, по-перше, охоплюють собою всі процедурні проміжні етапи від початку створення товару (роботи, послуги) до моменту передання права власності на товар, використання роботи, споживання послуги, а, по-друге, є фізично неможливими без задіяння певних матеріальних активів як-то: приміщень, обладнання, устаткування, пристроїв тощо.

Згідно з ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Отже, в разі якщо виявлені органом державного контролю (нагляду) в діяльності суб’єкта права порушення тягнуть за собою можливість прийняття рішень 1) стосовно повного або часткового зупинення виробництва, 2) повного або часткового зупинення виготовлення продукції, 3) стосовно повного або часткового зупинення реалізації продукції, 4) стосовно повного або часткового зупинення виконання робіт, 5) стосовно повного або часткового зупинення надання послуг, в тому числі і за рахунок заборони чи-то зупинення використання (експлуатації) певного об’єкта, приміщення, споруди, обладнання, устаткування, механізму, пристрою, знаряддя тощо, то орган державного контролю (нагляду) повинен звернутись до суду з питання прийняття одного із згаданих рішень, а не самостійно приймати такі чи аналогічні (схожі або подібні) за наслідками рішення.

>У разі наявності підстав для вжиття інших заходів, ніж перелічені вище, орган державного контролю (нагляду) самостійно приймає відповідне рішення у формі розпорядчого документа з подальшим підтвердженням обґрунтованості застосованого заходу реагування органом судової влади.

На слушність саме такого висновку показує послідовність змін, які відбулись в Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" спочатку згідно з Законом України від 02.10.2012р. №5404-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту України", а потім згідно з Законом України від 20.06.2013р. №353-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності".

Так, відповідно до п.п.1 п.17. розділу І Закону України від 02.10.2012р. №5404-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту України" ч.5 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" була викладена в такій редакції: "5. Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника. Застосовані адміністративним судом заходи реагування за позовом органу державного нагляду (контролю) скасовуються адміністративним судом у порядку, встановленому процесуальним законом».

"> З положень процитованої норми закону витікає, що повноваження на прийняття рішення, котре передбачає повну чи часткову заборону виробництва продукції, заборону виготовлення продукції, заборону реалізації продукції, заборону виконання робіт, заборону надання послуг як технологічних процесів були віднесені законодавцем до виключної компетенції суду. У віданні органу державного контролю (нагляду) законодавцем були залишені питання застосування інших заходів реагування, тобто тих, які ані прямо, ані опосередковано не пов’язані та не спричиняють заборону виробництва продукції, заборону виготовлення продукції, заборону реалізації продукції, заборону виконання робіт, заборону надання послуг.

Пунктом 3 розділу І Закону України від 20.06.2013р. №353-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності" ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" була викладена в такій редакції: "7. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом".

З приписів наведеної норми закону випливає, що законодавець чітко і послідовно розмежовує повноваження з прийняття рішень, спрямованих на зупинення/заборону виробництва продукції, зупинення/заборону виготовлення продукції, зупинення/заборону реалізації продукції, зупинення/заборону виконання робіт, зупинення/заборону надання послуг, закріплюючи такі повноваження за органом судової влади, від інших повноважень із застосування заходів реагування, котрі залишаються за органами державного контролю (нагляду).

При цьому, повноваження на застосування заходів реагування можуть бути реалізовані органами державного контролю (нагляду) у спосіб видання (складання) припису, розпорядження, іншого розпорядчого документу щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, тобто у спосіб створення правового акту індивідуальної дії, котрий предметно не охоплює питання зупинення/заборони виробництва продукції, зупинення/заборони виготовлення продукції, зупинення/заборони реалізації продукції, зупинення/заборони виконання робіт, зупинення/заборони надання послуг, а лише стосується усунення тих недоліків в організації господарської діяльності, котрі не зумовлюють виникнення загрози життю і здоров’ю людей.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Підстави для звернення суб’єкта владних повноважень з означеною вимогою викладені в ст..70 Кодексу цивільного захисту України.

Отже, в разі існування у спірних правовідносинах передбачених ст..70 Кодексу цивільного захисту України обставин та за умови, що такі обставини об’єктивно здатні самостійно без суттєвого і вирішального впливу інших значущих і ймовірних до виникнення в майбутньому факторів створити реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей вимога суб’єкта владних повноважень про 1) повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, 2) повне або часткове зупинення експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, 3) повне або часткове зупинення експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, 4) повне або часткове зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, 5) повне або часткове зупинення випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, 6) повне або часткове зупинення надання послуг підлягає до задоволення.

З’ясувавши обставини спірних правовідносин, перевіривши обґрунтованість доводів сторін, суд відмічає, що існування визнаних суб’єктом господарювання порушень як-то: необладнання приміщень за адресою Харківська обл., Харківський р-н, смт Рогань, вул. Жовтнева, 71-а установкою автоматичної пожежної сигналізації, необладнання будівель за адресою Харківська обл., Харківський р-н, смт Рогань, вул. Жовтнева, 71-а пристроями блисковкозахисту, використання в будівлях за адресою Харківська обл., Харківський р-н, смт Рогань, вул. Жовтнева, 71-а світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), відсутність належної кількості первинних засобів пожежогасіння, не проведення своєчасного технічного обслуговування всіх вогнегасників, експлуатація в приміщеннях за адресою Харківська обл., Харківський р-н, смт Рогань, вул. Жовтнева, 71-а тимчасових електромереж, створює реальну загрозу життю і здоров’ю людей, а також не виключає, а навпаки сприяє виникненню надзвичайних ситуацій пожежного чи техногенного характеру.

Доводи відповідача про часткове усунення виявлених перевірками недоліків в організації господарської діяльності в частині забезпечення пожежної і техногенної безпеки та подані на підтвердження таких доводів документи на увагу суду не заслуговують, позаяк в розумінні ст..70 КАС України належними та допустимими доказами усунення порушень у сфері пожежної і техногенної безпеки є виключно матеріали проведених органом управління в порядку Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» та Кодексу цивільного захисту України позапланових заходів нагляду (контролю).

У спірних правовідносинах після 13.11.2013р. (дата складання акту позапланової перевірки №28) відносно суб’єкта господарювання територіальними органами Державної служби України з надзвичайних ситуацій таких заходів нагляду (контролю) не проводилось, фактів усунення порушень пожежної чи техногенної безпеки суб’єктом не підтверджувалось.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд вважає, що заявлена суб’єктом владних повноважень вимога про зупинення експлуатації будівель не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у сфері публічно-правових відносин, адже судовим розглядом підтверджено факт недотримання суб’єктом господарювання правил пожежної безпеки, факт існування внаслідок цього загрози виникнення неконтрольованих з боку суб’єкта господарювання надзвичайних ситуацій з можливим завданням шкоди життю і здоров’ю людей, факт реалізації суб’єктом владних повноважень управлінської функції за визначеною законом процедурою.

За таких обставин, позов в даній частині належить задовольнити, адже обґрунтованість доводів органу управління підтверджена матеріалами справи.

З огляду на приписи п.10 ч.1 ст.256 КАС України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови в цій частині.

З приводу заявленої вимоги про покладення на суб’єкта права обов’язку негайно припинити використання об’єкта нерухомості/негайно припинити господарську діяльність суд відмічає, що ані приписи Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ані приписи Кодексу цивільного захисту України не наділяють орган державного управління повноваженнями на звернення до суду з таким позовом. Разом з тим, суд бере до уваги, що за характером, змістом, суттю і створюваними наслідками дана вимога підпадає під дію ст..ст.117, 118 КАС України як аналог клопотання про забезпечення адміністративного позову. Оскільки добуті судом докази не містять фактичних даних, з існуванням яких законодавець пов’язує можливість забезпечення адміністративного позову, то згадана вимога суб’єкта владних повноважень підлягає залишенню без задоволення.

Суд, вирішуючи справу в частині вимоги про покладення на суб’єкта владних повноважень контролю за виконанням рішення суду, відмічає, що правовідносини з приводу примусового виконання судових актів унормовані, насамперед, положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

В силу приписів ст..ст.2 і 3 Закону України «Про виконавче провадження» згадувані в положеннях Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) не включені законодавцем до кола суб’єктів права, котрі уповноважені виконувати рішення суду чи контролювати у будь-який спосіб стан виконання рішень суду.

Положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Кодексу цивільного захисту України не містять норм, котрі б передбачали можливість покладення контролю за станом виконання рішення суду на органи державного нагляду (контролю), рівно як і покладення на органи державного нагляду (контролю) обов’язку забезпечити виконання рішення суду.

Стосовно посилання позивача на ч.1 ст.257 КАС України суд відзначає, що відповідно до положень наведеної норми процесуального закону у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Прийняте в порядку п.5 ч.1 ст.183-2 КАС України судове рішення про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) за процедурами згідно з Кодексом цивільного захисту України (шляхом повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, повного або часткового зупинення експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, повного або часткового зупинення експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, повного або часткового зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, повного або часткового зупинення випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, повного або часткового зупинення надання послуг) чи за процедурами згідно з ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (шляхом повного або часткового зупинення виробництва, повного або часткового зупинення виготовлення продукції, повного або часткового зупинення реалізації продукції, повного або часткового зупинення виконання робіт, повного або часткового зупинення надання послуг) не потребує вжиття будь-яких організаційно-правових дій, спрямованих на виконання, позаяк встановлює для відповідача обов’язок по не вчиненню дій/заборону, тобто імперативно однозначно і нездоланно визначає правову поведінку зобов’язаної особи як бездіяльність. За загальним правилом примусове забезпечення бездіяльності є неможливою.

Суд вважає, що в порядку ч.1 ст.257 КАС України на суб'єкта владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання судового рішення у випадку, коли такий суб’єкт є відповідачем по адміністративній справі, а контроль за станом усунення суб’єктом господарювання виявлених органом державного нагляду (контролю) порушень (в тому числі і тих, котрі створюють або здатні створити реальну загрозу життю і здоров’ю людей) має здійснюватись відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Кодексу цивільного захисту України у спосіб проведення позапланових перевірок (позапланових заходів нагляду (контролю).

Таким чином, дана вимога позову не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.117, 118, 158-163, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області до ТОВ «Семтрав» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задовольнити.

Зупинити експлуатацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Семтрав» (ідентифікаційний код – 05532531; місцезнаходження – Україна, 62481, Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Жовтнева, б.71А) будівель за адресою: Україна, 62481, Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Жовтнева, б.71А).

У решті вимог адміністративний позов – залишити без задоволення.

Допустити постанову до негайного виконання.

Роз’яснити, що постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Роз’яснити, що постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Роз’яснити, що відповідно до ч.12 ст.183-2 КАС України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Суддя А.В. Сліденко