Рішення № 3596760, 12.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.09 р. Справа № 38/85

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Браташенко Н.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „АвтоІМПЕКС” м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Тофіс-Сервіс” м. Маріуполь

про стягнення 13 688 грн.76коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Датьков С.В. представник по дов. № 0705/1 від 07.05.2009 року

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „АвтоІМПЕКС” м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тофіс - сервіс” м. Маріуполь про стягнення суми заборгованості у сумі 13 688,76грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги з посиланням на видаткові накладні №Дон-82687 від 09.10.2008р., № Дон-82685 від 09.10.2008р., №Дон-82684 від 09.10.2008р., №Дон-82688 від 09.10.2008р, №Дон-82689 від 09.10.2008р.

01.04.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 26.03.2009р. № 14/4-20/1254, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Тофіс-Сервіс” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 34843227) як юридична особа та знаходиться за адресою: 87515, м. Маріуполь, Донецька область, Жовтневий район, вул. Енгельса,60, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 21.04.2009р. справа № 38/85 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АвтоІМПЕКС” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тофіс - Сервіс” м. Маріуполь про стягнення суми заборгованості у сумі 13 688,76грн. була передана для відкладання розгляду справи судді Богатирю К.В. у зв’язку з хворобою судді Радіонової О.О.

Відповідач у судові засідання не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується повернутими на адресу господарського суду поштовими повідомленнями № 11132517, №11355796 та № 11412943 з відміткою “вручено уповноваженій особі”, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст.75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався у зв”язку з неявкою сторін та необхідністю представлення витребуваних судом документів.

28.04.2009р. позивач у судове засідання не з”явився, але надіслав на адресу суду телеграму, в якій просив відкласти розгляд справи з посиланням на поважну причину, яка судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Позивач до судового засідання 12.05.2009р. з’явився та повідомив суду, що відповідач частково погасив борг. Крім того, позивач надав заяву про уточнення позовних вимог № 01/СМВ/307-1 від 07.05.2009р., в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 4500,00грн., яка судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „АвтоІМПЕКС” м. Київ (далі – позивач) 09.10.2008р. поставив Товариству з обмеженою відповідальністю „Тофіс - сервіс” м. Маріуполь (далі – відповідач) автозапчастини та матеріали (далі - товар) на загальну суму 13 688грн.76коп. на підставі накладних №Дон-82687, № Дон-82685, №Дон-82684, №Дон-82688, №Дон-82689, а відповідач прийняв товар, що підтверджується підписом відповідача на вищевказаних накладних, які містяться в матеріалах справи.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №01/СМВ/995-L від 18.11.2008р. про оплату заборгованості за накладними, яка була залишена без реагування.

У процесі розгляду справи відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 9 188грн.76коп., що підтверджено банківськими виписками, які містяться у матеріалах справи.

Позивач свої вимоги уточнив та звернувся до суду з заявою від 07.05.2009р., в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 4 500грн.

Оскільки до теперішнього часу відповідач у повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, тому позивач просить суд стягнути з відповідача залишок заборгованості у сумі 4 500грн.00коп.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження заявлених позовних вимог посилається на видаткові накладні №Дон-82687 від 09.10.2008р., № Дон-82685 від 09.10.2008р., №Дон-82684 від 09.10.2008р., №Дон-82688 від 09.10.2008р, №Дон-82689 від 09.10.2008р., заяву про уточнення позовних вимог від 07.05.2009р., акт звірки розрахунків станом на 06.05.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України (далі - ГК України) як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Статтею 193 ГК України передбачені загальні умови виконання господарських зобов’язань.

1. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Абзацем другим частини 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Пунктом 1 статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання по сплаті боргу.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №01/СМВ/995-L від 18.11.2008р., в якій позивач пропонував відповідачу погасити заборгованість за поставлену продукцію за вказаними накладними, але відповідач залишив їх без розгляду.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч.1 ст. 692 ЦК України).

Оскільки, відповідач до теперішнього часу у не у повному обсязі розрахувався з позивачем, то вимога позивача щодо стягнення залишку заборгованості у сумі 4 500грн.00коп. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 205, 218, 509, 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „АвтоІМПЕКС” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тофіс - Сервіс” м. Маріуполь про стягнення суми заборгованості у сумі 4 500грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тофіс - Сервіс” м. Маріуполь (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Єнгельса,60, ЄДРПОУ 34843227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АвтоІМПЕКС” м. Київ (юридична адреса: 02088, м.Київ, пров. Геофізиків,12, поштова адреса: 03170, м.Київ, а/с №11, ЄДРПОУ 30440055) заборгованість у розмірі 4 500грн.00коп., держмито у сумі 136грн.89коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 12.05.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Надруковано 4 примірника:

1 – до справи

3—сторонам у справі