Рішення № 35966152, 12.12.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 р. Справа № 923/1672/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" м. Херсон

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Херсон

про стягнення 6862грн. 39коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Тайльмайєр А.М.

від відповідача - не прибули

Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" (позивач по справі) звернулося з позовом про стягнення з товариства з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 5407грн. 19 коп. основного боргу, 81грн. 78 коп. - 3% річних, 994грн.92 коп. - пені, 378грн. 50коп. штрафу, посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов'язків по своєчасних розрахунках за поставлену теплову енергію згідно з договором про постачання теплової енергії №1270 від 07.02.2013року.

В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав в повному розмірі.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався. В засідання суду не з'явився і відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Ухвала від 2013року про порушення провадження у справі від 02.12.2013року надіслана відповідачу за зазначеною у позовній заяві адресою АДРЕСА_1, яка відповідає адресі, зазначеній в реєстраційних документах.

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі та ухвала від 02.12..2013року вручена відповідачу належним чином.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представника сторони не є обов'язковою підставою відкладення розгляду справи.

Неявка в засідання суду представника відповідача спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997року учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, про причини неявки суд не було повідомлено, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Між міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго" (позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір про постачання теплової енергії №1270 від 07.02.2013року, який відповідно до пункту 11.1 договору є чинним станом на день вирішення спору.

Згідно з зазначеним договором позивач прийняв на себе обов'язки виготовити та поставити відповідачу теплову енергію в узгоджених додатком №1 обсягах на приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташовані АДРЕСА_2 опалювальною площею175кв.м., а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах визначених договором.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір №1270 від 07.02.2013року є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися виконання взятих на себе зобов'язань за договором.

За умовами пункту 6.1 договору оплата за спожиту теплову енергію здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому законодавством порядку.

Оплата за теплову енергію здійснюється відповідачем не пізніше 25 числа наступного за звітним місяця на зазначений в договорі поточний рахунок позивача (пункт 6.6). При цьому пунктом 6.7 договору сторони узгодили, що якщо відповідач не отримав документи фінансово-бухгалтерської звітності, необхідні для розрахунків за отриману теплову енергію (рахунки, акти виконаних робіт, тощо) йому необхідно до 20 числа наступного за звітним місяця прибути до позивача за адресою м.Херсон, Острівське шосе,1 та отримати платіжні документи.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав прийняті на себе обов'язки за договором і в період з лютого 2013року по квітень 2013року здійснив поставку теплової енергії за зазначеними в наданих до матеріалів справи рахунках обсягами. Вартість наданих позивачем послуг за зазначений період становить 11168грн.81коп., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (послуг), рахунками на оплату та наданим позивачем розрахунком суми позову..

Згідно з вимогами пункту 6.6 договору оплату спожитої теплової енергії відповідач зобов'язаний здійснювати не пізніше 25 числа наступного за звітним місяця на зазначений в договорі поточний рахунок позивача.

Свої обов'язки по розрахунках за надані послуги в період з лютого 2013року по квітень 2013року відповідач не виконав. Його борг станом на день звернення з позовом становив 5407грн.19коп.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів, якими б підтверджувався факт погашення боргу, відповідач суду не надав. Не надано ним і будь-яких заперечень проти викладених в позовній заяві обставин, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 5407грн. 19коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи доведено невиконання відповідачем грошового зобов'язання, позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 81грн.78коп. за період прострочки з 01.05.2013 по 31.10.2013року також підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені і штрафу суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст.230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При порушенні виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо встановлення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.. 61 Конституції України та передбачене ч.2 ст. 231 ГК України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

При укладенні договору про надання послуг №1270 від 07.02.2013року сторони пунктом 7.3.1 узгодили, що за прострочення оплати наданих послуг відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% вартості наданих послуг за кожен день прострочення оплати, а у випадку непогашення заборгованості понад 30 днів, додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості.

Таким чином, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов договору та приписів чинного законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 994грн.92коп. за період прострочки з 01.05.2013року по 31.10.2013року та 378грн.50коп. штрафу заявлена позивачем обгрунтовано і ці суми також підлягають стягненню з відповідача.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному розмірі.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача, з вини якого виник спір.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, інші реквізити не відомі на користь міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" м. Херсон, Острівське шосе, 1, р/рахунок 26034300012033 в ПАТ Державний Ощадний Банк України, МФО 352457 ідентифікаційний код 31653320 - 5407грн. 19 коп. основного боргу, 81грн. 78 коп. - 3% річних, 994грн. 92 коп. пені, 378грн. 50коп. штрафу та 1720грн. 50коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13 грудня 2013р.

Суддя З.І. Ємленінова