Рішення № 3596608, 31.03.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2009 Справа № 15/6

м. Полтава

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експосервіс плюс", вул. Половка, 70, м. Полтава, 36034

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс", вул. Магістральна, 1, с. Залізне, Полтавський район, Полтавська область, 38702

про стягнення 6025,72 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача: Карасенко О.О., довіреність від 24.03.2008 року;

Від відповідача: не з’явився.

Суть спору. Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 6025,72 грн. на підставі договору поставки № 01-05 від 04.01.2008 року, з яких: 4700,00 грн. –сума основного боргу; 566,35 грн. –пеня, 459,37 грн. –відсотки за користування чужими коштами.

У відповідності до ст. 55 ГПК України у позовах про стягнення грошей ціна позову визначається стягуваною сумою. Позивачем в позовній заяві не вірно визначено ціну позову –6025,72 грн. Тому, виходячи з частини третьої ст. 55 ГПК України, оскільки позивачем неправильно визначено ціну позову, суд визначає її самостійно: 5725,72 грн. з яких: 4700,00 грн. –сума основного боргу; 566,35 грн. –пеня, 459,37 грн. –відсотки за користування чужими коштами.

Відповідач в судове засідання не з’явився, причин неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (повідомлення про вручення ухвали в мат. справи), відзив на позов або контррозрахунок заявленої суми позову не надав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

04.01.2008 року сторонами був укладений договір поставки № 01-05 (далі –Договір), за яким постачальник передає у власність, а покупець приймає та оплачує металопродукцію.

На виконання умов договору позивачем було передано у власність відповідача продукцію за накладними № ЕксПо-003765 від 06.08.2008 року на суму 1616,88 грн., № ЕксПо-003793 від 07.08.2008 року на суму 2337,72 грн., № ЕксПо-003822 від 08.08.2008 року на суму 1720,20 грн. (довіреність серії ЯПГ № 640627 від 06.08.2008 року).

В пункті 3.6 Договору сторони узгодили, що покупець зобов'язується здійснювати оплату товару на умовах відстрочки платежу - 5 банківських днів з моменту передачі товару.

За п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач договірні зобов’язання в частині оплати отриманого товару належним чином не виконав. Заборгованість сплачена відповідачем частково - згідно платіжного доручення № 525 від 05.12.2008 року на суму 674,80 грн., та платіжного доручення № 27 від 16.02.2009 року в сумі 300,00 грн., всього 974,80 грн. Станом на момент подання позову відповідач заборгував позивачу за поставлений товар по Договору 4700,00 грн.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Позивачем в засіданні 31.03.2009 року подано суду уточнення позовних вимог (залучено до справи), якими він повідомляє суд про сплату відповідачем добровільно 4700,00 грн. боргу. Як свідчить надана позивачем банківська виписка сплата здійснена 24.03.2009 року, тобто після подання позову (позовна заява була подана 17.03.2009 року), тому на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України провадження по справі в частині стягнення основного боргу припиняється за відсутності предмету спору.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Пунктом. 6.2 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строку оплати покупець повинен сплатити продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу. Позивачем заявлено до стягнення 566 грн. 35 коп. пені за період з 14.08.2008 року по 25.02.2009 року в межах подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд виходить з того, що позивачем нарахована пеня з перевищенням шестимісячного строку, і в зв’язку з цим з відповідача пеня підлягає стягненню частково - в розмірі 534,93 грн. (за період з 14.08.2008 року по 17.02.2009 року). В іншій частині вимог про стягнення пені у позові відмовляється.

Ч.2 ст. 625 ЦК України визначає обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

П. 6.2 Договору обумовлено, що на випадок порушення строку оплати покупець повинен сплатити продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 16 %. Суд задовольняє в повному обсязі нараховані позивачем 16 процентів річних від простроченої суми, які складають за період з 14.08.2008 року по 25.02.2009 року 459 грн. 37 коп.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу відповідно до частини п’ятої ст. 49 ГПК України підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80 (ч. 1.1), 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині стягнення 31,42 грн. пені в позові відмовити.

3. В частині стягнення 4700,00 грн. боргу провадження по справі припинити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс", вул. Магістральна, 1, с. Залізне, Полтавський район, Полтавська область, 38702, р/р 26004100079419 у ПОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 331605, код 03757732 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експосервіс плюс", вул. Половка, 70, м. Полтава, 36034, р/р 26006172538001 в ПРУ КБ "Приватбанк", м. Полтава, МФО 331401, код 30285239 –534 грн. 93 коп. - пені; 459 грн. 37 коп. - проценти за користування чужими грошовими коштами, 101 грн. 44 коп. державного мита; 117 грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ при набранні рішенням законної сили.

Суддя Пушко І.І.