Рішення № 35966003, 04.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22335/13 04.12.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу в розмірі 12 957 гривень 21 копійка

Представники:

від Позивача: Шпура Ю.В. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс» (надалі також - «Відповідач») про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу в розмірі 12 957 гривень 21 копійка.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на підставі Договору добровільного страхування транспортного засобу № 749053 від 21.10.2010 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер АА 3898 НХ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «ОПЕЛЬ», державний реєстраційний номер АА 7024 СВ, яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/300640, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 року порушено провадження у справі № 910/22335/13, призначено розгляд справи на 04.12.2013 року.

29.11.2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача, на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі, довідку з обслуговуючого банку; письмове підтвердження того, що в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору; копію Довідки з єдиного державного реєстру підприємства та організації України щодо Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

02.12.2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від МТСБУ інформацію з централізованої бази даних МТСБУ щодо Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/300640.

04.12.2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс» Клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

В судовому засіданні 04.12.2013 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги Ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд зазначає, що Клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс» про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що Відповідач, як юридична особа, не був позбавлений права та можливості на направлення іншого представника в судове засідання.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача в судове засідання 04 грудня 2013 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 04 грудня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

21 жовтня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (Страховик) та Шаршовим Юрієм Васильовичем (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 749053, предметом якого є страхування автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер АА 3898 НХ.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2011 року на вулиці Салютній в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер АА 3898 НХ, під керуванням Шаршова Юрія Васильовича та транспортного засобу «ОПЕЛЬ», державний реєстраційний номер АА 7024 СВ, під керуванням Корнієнка Володимира Олександровича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «ВАЗ», державний реєстраційний номер АА 3898 НХ.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.10.2011 року у справі №3-9808/11 Корнієнка Володимира Олександровича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок.

Відповідно до Звіту № АА3898НХ-30.09/2 про оцінку автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер АА 3898 НХ, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер АА 3898 НХ, в результаті його пошкодження, складає 20 961 гривня 04 копійки.

На підставі Страхового Акту № СТО-11-18179/1 Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 12 957 гривень 21 копійка, що підтверджується Реєстром одержувачів сум відшкодувань за рахунок коштів ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» від 24.01.2012 року та платіжним дорученням № 5819 від 24 січня 2012 року.

Відповідно до інформації з централізованої бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ОПЕЛЬ», державний реєстраційний номер АА 7024 СВ - Корнієнка Володимира Олександровича, на момент настання страхової події була застрахована Відповідачем на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/300640, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 1 000 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 12 957 гривень 21 копійка.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування транспортного засобу № 749053 від 21.10.2010 року відшкодовано на користь страхувальника 12 957 гривень 21 копійку.

Таким чином, до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним «ОПЕЛЬ», державний реєстраційний номер АА 7024 СВ встановлена у судовому порядку Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.10.2011 року у справі №3-9808/11.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи визначені Полісом № АА/300640 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 11 957 гривень 21 копійка (12 957 гривень 21 копійка розмір виплаченого страхового відшкодування - 1 000 гривень 00 копійок франшиза за Полісом № АА/300640 ).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс» (04655, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 30373178) на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) 11 957 (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень 21 копійку.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс» (04655, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 30373178) на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) 1 587 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят сім) гривень 72 копійки судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 06 грудня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин