Рішення № 3596597, 30.04.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" квітня 2009 р.

Справа № 16/21-449

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Райдуга», вул.Бузкова,5 м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід ТМ», вул.Тернопільська,35 с.Ступки Тернопільський район Тернопільська область

Про cтягнення 313804 грн 38 коп ( в т.ч. 279875 грн 58 коп –основного боргу, 16865 грн –пені, 2091 грн –3% річних, 14973 грн –втрат від знецінення грошових коштів (інфляційних), 3139 грн державного мита та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За участю представників сторін:

Позивача: Войцеховський М.Я. –представник, довіреність № без номера від 18.01.09 р.

Відповідача: Котис В.Я. –адвокат, довіреність №8 від 25.01.09 р.

Суть справи: Ухвалою суду від 21.04.09р.р. розгляд справи №16/21-449 у відповідності до п.п.2,3 ч. 1 ст. 77 ГПК України було відкладено на 30.04.09 на 11 год. 00 хв.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райдуга" вул. Бузкова, 5, м. Львів звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ" вул. Тернопільська, 35, с. Ступки, Тернопільський район, Тернопільська область про cтягнення 313804 грн 38 коп ( в т.ч. 279875 грн 58 коп –основного боргу, 16865 грн –пені, 2091 грн –3% річних, 14973 грн –втрат від знецінення грошових коштів (інфляційних), 3139 грн державного мита та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В ході судового процесу до матеріалів справи від позивача поступило:

1) письмова заява №17/04 від 17.04.09р. про зміну розміру позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача на його користь 268438 грн. 03 коп., у т. ч. 133917 грн. 03 коп. - основного боргу, 84495 грн. - пені, 10114 - 3% річних, 39912 грн. - втрат від знецінення грошових коштів;

2) письмова заява № без номера, без дати, в якій він відмовляється від стягнення із відповідача частини основного боргу у розмірі 100852 грн., а залишок основного боргу становить 133917 грн. 03 коп.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повній мірі та надав усні пояснення по суті справи. Позивачем до матеріалів справи подане письмове клопотання № 24/04 від 24.04.2009р. (вх. № 14405 від 30.04.2009року по господарському суду Тернопільської області), в якому він зазначає, що станом на 24.04.2009року сума основного боргу відповідача складає 133917 грн. 03 коп., а саме:

- за видатковою накладною № РД –01371/1 від 29.08.2008року борг становить 76720, 03 грн.;

- за видатковою накладною № РД –0001438 від 10.09.2008року борг становить 31751 грн.;

- за видатковою накладною № РД –0001689 від 24.10.2008року борг становить 25446 грн.

Щодо строку оплати товару, одержаного відповідачем за умовами договору № 2502/8 від 25.02.2008 року, зазначає наступне. Відповідно до ст. 530 ЦК україни якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням події. Позивач та відповідач погодили у п. 2.3 договору № 2502/8 від 25.02.2008 р., що оплата повинна бути здійснена відповідачем по факту отримання товару. Таким чином, строк виконання зобов’язання відповідача визначений вказівкою на подію, якою є факт отримання товару.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, надав усні пояснення по суті справи. Відповідачем до матеріалів справи поданий письмовий відзив № 29/04/09 від 29.04.2009 року (вх. № 14398 від 30.04.2009року по господарському суду Тернопільської області), в якому він просить суд в позові ТзОВ ’’Райдуга’’ до ТзОВ ’’Захід ТМ’’відмовити та витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 13920 грн покласти на позивача.

Учасникам судового процесу в розпочатому судовому засіданні 30.03.2009року роз’яснено їх права та обов’язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також роз’яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників позивача та відповідача в розпочатому судовому засіданні.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

25 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ’’Захід ТМ’’в особі директора Маціпури К.В., який діє на підставі статуту (надалі –’’Покупець’’), з однієї сторони та товариством з обмеженою відповідальністю ’’Райдуга’’ в особі директора Мохд Захір, що діє на підставі статуту (надалі –’’Постачальник’’), з іншої сторони було укладено договір № 2502/8 на поставку товарів, у відповідності до п.1.1 розділу 1 якого ’’Постачальник’’ бере на себе зобов’язання постачати ’’Покупцю’’ товар згідно заявки, а ’’Покупець’’ бере на себе зобов’язання його прийняти та оплатити.

У відповідності до п.2.3. розділу 2 укладеного Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються ’’Покупцем’’ шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ’’Постачальника’’ або шляхом внесення готівки в касу ’’Постачальника’’. Оплата товару проводиться на умовах: факту отримання.

Сторони обумовили, що: поставка товару здійснюється на умовах: СТР –Склад ’’Покупця’’; умови поставки викладені у відповідності з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року. ’’Покупець’’ приймає товар у відповідності до вимог Інструкції П-6 та П-7 згідно з супровідними документами ’’Постачальника’’; право власності на товар, що постачається, переходить до ’’Покупця’’ з моменту його отримання та підписання відповідних супровідних документів (п.п.4.1, 4.2,4.4 розділу 4 укладеного Договору).

Згідно п. 6.1 розділу 6 укладеного Договору передбачено, що у разі прострочення ’’Покупцем’’ строків оплати вартості отриманого товару, він зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У відповідності до п.8.1 розділу 8 укладеного Договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2008 року. Однак остаточне припинення Договору можливе тільки після повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач прийняті на себе зобов’язання по договору 2502/8 від 25.02.2008р. виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних:

- №РД-0000591 від 10.04.08р. на суму 116575 грн. 16 коп.;

- №РД- 0000603 від 14.04.08р. на суму 93800 грн. ;

- №РД-0000620 від 16.04.08р. на суму 20100 грн.;

- №РД- 0000640 від 18.04.08р. на суму 36500 грн.;

- №РД-0000669 від 23.04.08р. на суму 152199 грн. 04 коп.;

- №РД-0000713 від 30.04.08р. на суму 48100 грн.;

- №РД-0000716 від 05.05.08р. на суму 110075 грн.;

- №РД-0000745 від 07.05.08р. на суму 7770 грн.;

- №РД-0000771 від 13.05.08р. на суму 12224 грн. 52 коп.;

- №РД-0000850 від 26.05.08р. на суму 78000 грн.;

- №РД-0000863 від 27.05.08р. на суму 78000 грн.;

- №РД-0000884 від 30.05.08р. на суму 123240 грн.;

- №РД-0000904 від 04.06.08р. на суму 78000 грн.;

- №РД-0000914 від 05.06.08р. на суму 117000 грн.;

- №РД-0000969 від 14.06.08р. на суму 79000 грн.;

- №РД-0000982 від 18.06.08р. на суму 77805 грн.;

- №РД-0001003 від 21.06.08р. на суму 119700 грн.;

- №РД-0001037 від 27.06.08р. на суму 201096 грн.;

- №РД-0001061 від 03.07.08р. на суму 119899 грн. 50 коп.;

- №РД-0001065 від 04.07.08р. на суму 159600 грн., всього на загальну суму 1828684 грн 22 коп, а відповідач отримав даний товар, що підтверджується підписами представників відповідача та відбитками печаток відповідача на зазначених видаткових накладних. На вказаних вище видаткових накладних відображені певні реквізити, зокрема, підстава: договір №2502/8 від 25.02.08 р.

Крім того, як встановлено під час розгляду справи, між позивачем та відповідачем також склались бездоговірні відносини, а саме позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних:

- № РН –0000990 від 19.06.08р. на суму 80199 грн.;

- № РН- 0001091 від 09.07.08р. на суму 119700 грн.;

- № РН- 0001101 від 12.07.08р. на суму 77805 грн.;

- № РН- 0001220 від 05.08.08р. на суму 70992 грн.;

- № РН-0001341 від 25.08.08р. на суму 141984 грн.;

- № РН- 0001359 від 27.08.08р. на суму 147630 грн.;

- № РН- 01371/1 від 29.08.08р. на суму 252825 грн. 60 коп.;

- № РН –0001438 від 10.09.08р. на суму 31751 грн. 17 коп.;

- № РН- 0001689 від 24.10.08р. на суму 25446 грн. 96 коп.,всього на загальну суму 948333 грн 73 коп, а відповідач отримав даний товар, що підтверджується підписами представників відповідача та відбитками печаток відповідача на зазначених видаткових накладних. На вказаних вище видаткових накладних відображені певні реквізити, зокрема, замовлення: рахунок-фактура.

Таким чином, як вбачається із належним чином засвідчених копій накладних, які знаходяться в матеріалах справи, всього позивач поставив відповідачу товар, а відповідач отримав даний товар на загальну суму 2777017 грн 95 коп. Однак, позивач розрахунок суми боргу проводить від суми 2673092 грн 20 коп, про що позивач в своїй позовній заяві і зазначає, що відповідачеві в період з 10.04.2008 року по 24.10.2008 року згідно видаткових накладних були передані товари на загальну суму 2673092 грн 20 коп. Факт отримання товару відповідачем також підтверджується довіреностями:

- серія ЯПА № 224639 від 29.04.2008 р. видана на Ковальчук О.Д.

- серія ЯПЖ № 710005 від 12.05.2008 р. видана на Ковальчук О.Д.

- серія ЯПЖ № 710030 від 26.05.2008 р. видана на Ковальчук О.Д.

- серія ЯПЖ № 710069 від 12.06.2008 р. видана на Ковальчук О.Д.

- серія ЯПЖ № 710082 від 20.06.2008 р. видана на Ковальчук О.Д.

- серія ЯПЖ № 710089 від 24.06.2008 р. видана на Ковальчук О.Д.

- № 17 від 03.07.2008 р. видана на Ковальчук О.Д.

- № 96 від 25.08.2008 р. видана на Ковальчук О.Д.

- № 115, дата видачі 10.09.2008 р. видана на Ковальчук О.Д.

- № 180 від 24.10.2008 р. видана на Лещишин А.Є.

(належним чином засвідчені копії довіреностей знаходяться в матеріалах справи).

Факт отримання товару також не заперечується представником відповідача в ході судового процесу.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ході судового процесу судом встановлено, що відповідач після порушення провадження (ухвала про порушення провадження у справі від 18.03.2009 року) у справі здійснив ряд проплат за отриманий від позивача товар,всього на суму 65106 грн 76 коп, а саме:

- 18.03.2009 р. –5000 грн,

-24.03.2009 р. –5000 грн,

- 08.04.2009 р. –25106 грн 76 коп,

- 22.04.2009 р. –10000 грн,

- 24.04.2009 р. –10000 грн,

- 29.04.2009 р. –5000 грн,

- 29.04.2009 р. –5000 грн.

Також як зазначив позивач в позовній заяві № без номера станом на 02.03.2009 року (позовна заява без номера датована 02.03.2009 року) різниця між сумами до сплати та реально сплаченими сумами становить 179023 грн 58 коп ( 2673092 грн 20 коп (загальна сума переданих позивачем товарів відповідачу згідно видаткових накладних) –2494068 грн 62 коп (загальна сума оплати відповідачем за отримані від позивача згідно видаткових накладних товарів). Однак як вбачається із актів звірки взаємних розрахунків станом на 03.04.2009 року та за період 01.05.08 р.- 07.04.09 р., які підписані повноважними представниками сторін та засвідчені фірмовими печатками сторін, станом на 18 березня 2009 року заборгованість за отриманий товар становив 169023 грн 58 коп ( 06.03.2009 р. –5000 грн, 12.03.2009 р. –5000 грн). Таким чином, сума позовних вимог щодо стягнення основного боргу повинна була становити 269875 грн 58 коп ( 169023 грн 58 коп (заборгованість за отриманий товар ) + 100852 грн (сума ,яку позивач спрямував на погашення донарахованих сум процентів та неустойки в хронологічному порядку їх виникнення).

В судовому засіданні 21.04.2009 року представником позивача до матеріалів справи надана письмова заява № без номера, без дати, в якій він відмовляється від стягнення із відповідача частини основного боргу у розмірі 100852 грн., а залишок основного боргу становить 133917 грн. 03 коп. Відмова позивача від позову в цій частині є правом позивача, не суперечить частині 4 статті 22 ГПК України, та приймається господарським судом. А відтак в частині позовних вимог щодо стягнення 100852 грн боргу провадження у справі припинити у відповідності до п.4 ч.1. ст.80 ГПК України за відмовою від позивача в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 100852 грн боргу.

Також з врахуванням сум добровільної оплати відповідачем за отриманий товар суд вважає за необхідне в частині позовних вимог щодо стягнення 75106 грн 55 коп боргу провадження у справі припинити у відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що відповідач повністю оплатив товар, отриманий від позивача на підставі договору № 2502/8 від 25 лютого 2008 року, про що не заперечується представниками сторін в судовому засіданні 30.04.2009 року.

Таким чином, станом на 30 квітня 2009 року залишок несплаченої суми за поставлений позивачем відповідачу товар згідно видаткових накладних (без договору), становить 103917 грн 03 коп. Представник відповідача не заперечив в судовому засіданні 30.04.2009 року наявність залишку несплаченої суми відповідача перед позивачем за отриманий товар. Однак представник відповідача не визнав позов в частині стягнення 103917 грн 03 коп боргу, зазначивши, що в позивача відсутні правові підстави для стягнення даної суми в судовому порядку, оскільки повинна направлятись вимога до відповідача здійснити оплату поставленого позивачем товару.

Враховуючи те, що під час розгляду справи 21.04.2009 року (фіскальний чек №9656 від 21.04.2009 року про направлення цінного листа відповідачу та опис цінного листа знаходяться в матеріалах справи) позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога №21/04 від 21.04.2009 року про оплату товару, в якій ТОВ «Райдуга»просить ТзОВ «Захід ТМ»негайно сплатити вартість товару переданого ТзОВ «Захід ТМ»згідно видаткових накладних:

- № РД-01371/1 від 29.08.2008 року (фісташки на суму 252825 грн. 60 коп.);

- № РД -0001438 від 10.09.2008 року (фісташки на суму 31751 грн.17 коп.);

- № РД-0001689 від 24.10.2008 року (мигдаль на суму 25446 грн. 96 коп), а відтак з врахуванням поштового пробігу та семиденного строку від дня пред’явлення вимоги, в який відповідач повинен був виконати свій обов’язок по оплаті товару в сумі 103917 грн 03 коп., однак такий обов’язок станом на 30.04.2009 року відповідач не виконав (докази оплати суми 103917 грн 03 коп відповідачем до матеріалів справи не подано), а тому позовні вимоги в частині стягнення 103917 грн 03 коп боргу підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача всього 84495 грн. - пені, 10114 - 3% річних, 39912 грн. - втрат від знецінення грошових коштів. Як вбачається із доданого до матеріалів справи розрахунку боргу, пені, 3% річних та інфляційних згідно заборгованості за накладними, виписаних на підставі договору №2502/8 від 25.02.2008 року, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 55969 грн 67 коп, 3% річних в сумі 7038 грн 08 коп, інфляційні в сумі 19575 грн 06 коп. Також як вбачається із доданого до матеріалів справи розрахунку боргу, пені, 3% річних та інфляційних згідно заборгованості за накладними, в яких немає посилання на договір №2502/8 від 25.02.2008 року, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 28525 грн 87 коп, 3% річних в сумі 3075 грн 92 коп, інфляційні в сумі 20336 грн 94 коп. В частині позовних вимог щодо стягнення 84495 грн. пені, 10114 грн - 3% річних, 39912 грн втрат від знецінення грошових коштів (інфляційних) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід ТМ», суд вважає за необхідне відмовити, з огляду на наступне.

У відповідності до п.2.3. розділу 2 договору №2502/8 від 25.02.2008 року розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються ’’Покупцем’’ шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ’’Постачальника’’ або шляхом внесення готівки в касу ’’Постачальника’’. Оплата товару проводиться на умовах: факту отримання.

У відповідності до ч.1 ст.251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

У відповідності до ч.2 ст.251 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ч.1 ст.252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, тижнями, днями або годинами.

Згідно ч.2 ст.252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, суд вважає що договором №2502/8 від 25.02.2008 року строк (термін) виконання покупцем –відповідачем по справі зобов’язання з оплати одержаного товару не встановлений.

Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання зобов’язання боржником не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Як вбачається із матеріалів справи претензія без номера від 3.11.2008 року (копія претензії знаходиться в матеріалах справи) на суму 555629 грн 73 коп містить посилання на договір №03/4 від 3 квітня 2008 року, згідно якого проводилась поставка товарів відповідачу та виникла заборгованість по оплаті за поставлений товар на суму 555629 грн 73 коп. та дана претензія не містить її розрахунок, а відтак неможливо встановити якими первинними бухгалтерськими документами підтверджується факт поставки товару позивачем на виконання якого саме договору: №03/4 від 3 квітня 2008 року чи №2502/8 від 25.02.2008 року чи згідно видаткових накладних (без договору).Також доказів надіслання (вручення) даної претензії відповідачу позивач до матеріалів справи не надав.

Лист №201 від 17.10.08 р. ТзОВ «Захід ТМ»директору ТОВ «Райдуга»(копія листа знаходиться в матеріалах справи) про те, що підприємство зобов’язується погасити заборгованість в сумі 597712 грн 17 коп згідно зазначеного в листі графіку не містить розрахунку даної заборгованості, а відтак неможливо встановити якими первинними бухгалтерськими документами підтверджується факт заборгованості відповідача перед позивачем згідно якого саме договору: №03/4 від 3 квітня 2008 року чи №2502/8 від 25.02.2008 року чи за поставкою товару згідно видаткових накладних (без договору).

Також представником позивача до матеріалів справи надана претензія без номера від 12.01.2009 року на суму 293523 грн 79 коп, яка містить посилання на пункт 2.3. Договору, згідно якого відповідач повинен оплатити товар протягом 15 днів з дня поставки. Однак, пункт 2.3. договору № 2502/8 від 25.02.2008 року містить таку умову, як оплата товару проводиться на умовах: факту поставки

Таким чином, суд вважає, що позивачем вимога щодо оплати отриманого товару згідно договору №2502/8 від 25.02.2008 року не направлялась відповідачу. Борг згідно договору №2502/8 від 25.02.2008 року відповідачем станом на 30.04.2009 року оплачений повністю. Однак, підстави для стягнення в судовому порядку пені в сумі 55969 грн 67 коп, 3% річних в сумі 7038 грн 08 коп, інфляційних в сумі 19575 грн 06 коп у позивача відсутні з огляду на те, що обов’язок по сплаті за отриманий товар від позивача на виконання умов договору №2502/8 від 25.02.2008 року у відповідача не наступив.

Позивач в поданому до матеріалів справи письмовому клопотанні № 24/04 від 24.04.2009р. (вх. № 14405 від 30.04.2009року по господарському суду Тернопільської області) стверджує те, що строк виконання зобов’язання відповідача визначений вказівкою на подію, якою є факт отримання товару. Також представник позивача в усному порядку в судовому засіданні 30.04.2009 року зсилається на частину 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобов’язання,строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Однак, твердження позивача не беруться судом до уваги, оскільки виходячи із положень ст.ст.251 та 252 Цивільного Кодексу України встановлення такої умови виконання зобов’язання стосується лише терміну виконання зобов’язання, а не його строку. Крім того, під подією розуміються явища реальної дійсності, що відбуваються незалежно від волі сторін, які учасники цивільних правовідносин не спроможні передбачити у зв’язку із раптовістю настання.

Таким чином, подією не може вважатись факт поставки товару позивачем відповідачу.

Крім того, як вбачається із доданих до матеріалів справи розрахунку боргу, пені, 3% річних та інфляційних згідно заборгованості за накладними, в яких немає посилання на договір №2502/8 від 25.02.2008 року, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 28525 грн 87 коп, 3% річних в сумі 3075 грн 92 коп, інфляційні в сумі 20336 грн 94 коп. Суд вважає, що підстави для стягнення в судовому порядку вищевказаних сум пені, 3% річних та інфляційних у позивача відсутні з огляду на те, що обов’язок по сплаті за отриманий від позивача товар згідно видаткових накладних (без договору) у відповідача станом на 30.04.2009 року не наступив, оскільки вимога №21/04 про оплату товару була надіслана відповідачу лише 21.04.2009 року.

Рахунок-фактура складається при здійсненні разових операцій, коли суб’єкт господарювання, не підписуючи двостороннього документа (договору), придбаває товари (роботи, послуги) шляхом оплати рахунків, виставлених продавцем (виконавцем). Також рахунок-фактура використовується і за наявності укладеного між сторонами договору. Усні твердження представника позивача про те, що весь товар поставлявся відповідачу на виконання умов договору №2502/8 від 25.02.2008 року не беруться судом до уваги, оскільки будь-які посилання в зазначеному договорі на рахунки-фактури, згідно яких повинна здійснюватись оплата відповідачем поставленого позивачем товару відсутні.Також усні твердження представника позивача про те, що в рахунках-фактурах, копії яких надані позивачем до матеріалів справи на вимогу суду, зазначений строк виконання зобов’язань відповідача щодо оплати за отриманий товар, не беруться судом до уваги, оскільки виставлення рахунку-фактури не є безумовною підставою для здійснення відповідачем оплати отриманого товару. Зазначення в рахунках-фактурах про те, що рахунок дійсний до сплати до певного числа певного місяця та певного року, означає лише те, що після закінчення вказаної дати такий рахунок-фактура є недійсним. Крім того, надані рахунки-фактури не містять необхідних умов договорів поставки, а тому не можна вважати, що зазначені рахунки-фактури також є спрощеними варіантами договорів поставки. Крім того, надані рахунки-фактури не містять посилання на штрафні санкції, які підлягають до застосування до сторін договору у випадку невиконання умов договору.

Що стосується заперечень відповідача, викладених в письмовому відзиві № 29/04/09 від 29.04.2009 року (вх. № 14398 від 30.04.2009року по господарському суду Тернопільської області), в якому він просить суд в позові ТзОВ ’’Райдуга’’ до ТзОВ ’’Захід ТМ’’відмовити та витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 13920 грн покласти на позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що свої вимоги відповідач має право реалізувати шляхом звернення до суду з окремим позовом. Відповідач не скористався своїм правом наданим ст.60 ГПК України до прийняття рішення зі спору по даній справі подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним.

Таким чином, провівши оцінку поданих сторонами доказів до матеріалів справи на предмет належності та допустимості по даній справі, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача 103917 грн. 03 коп.- боргу. В частині позовних вимог щодо стягнення 84495 грн. пені, 10114 грн - 3% річних, 39912 грн втрат від знецінення грошових коштів (інфляційних) з відповідача відмовити. В частині позовних вимог щодо стягнення 100852 грн боргу провадження у справі припинити у відповідності до п.4 ч.1. ст.80 ГПК України. В частині позовних вимог щодо стягнення 75106 грн 55 коп боргу провадження у справі припинити у відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог

Керуючись ст.ст. 43,49, 80 ч.1 п.п.1-1,4, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід ТМ», вул.Тернопільська,35 с.Ступки Тернопільський район Тернопільська область , ідентифікаційний код 32941822,на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райдуга», вул.Бузкова,5 м.Львів, ідентифікаційний код 23968483 –103917 грн. 03 коп.- боргу, 2638 грн. 87 коп. державного мита, 99 грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення 84495 грн. пені, 10114 грн - 3% річних, 39912 грн втрат від знецінення грошових коштів (інфляційних) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід ТМ», вул.Тернопільська,35 с.Ступки Тернопільський район Тернопільська область, ідентифікаційний код 32941822 відмовити.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення 100852 грн боргу провадження у справі припинити у відповідності до п.4 ч.1. ст.80 ГПК України за відмовою позивача в цій частині від позову.

5.В частині позовних вимог щодо стягнення 75106 грн 55 коп боргу провадження у справі припинити у відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

6.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 05.05.2009 року

Суддя С.О. Хома