Рішення № 3596448, 21.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/29

21.04.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Беннінг Пауер Електронікс»

До Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Київ»

Про стягнення 18 202,32 грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

Від позивача Бившев С.В.- предст. (дов. від 02.03.2009р.)

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 18 202,32грн., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 23.03.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/29 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 07.04.2009р.

У судовому засіданні 07.04.2009р. представник позивача надав суду оригінал платіжного доручення №971 від 06.04.2009р. на суму 5000,00грн. на підтвердження факту оплати позивачем адвокатських послуг.

У зв’язку неявкою у судове засідання 07.04.2009р. представника відповідача та необхідністю витребувати неподані суду документи, розгляд справи 07.04.2009р. відкладено.

Відповідно до довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, місцезнаходження відповідача є: м. Київ, вул. Братиславська, 6-а, відповідно, ухвали суду направлені за вказаною адресою, проте, відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -

в с т а н о в и в :

Позивачем на користь відповідача було поставлено товар на загальну суму 33 202,32грн., що підтверджується належним чином завіреною копією видаткової накладної №РН-00085 від 29.08.2007р., яка додана до позовної заяви. Факт отримання товару уповноваженим представником відповідача підтверджується копією довіреності серії ЯОБ №442577 від 27.08.2007р.

Відповідач оплатив одержаний товар у розмірі 15 000,00грн.

Загальна вартість товару, який було поставлено, але не оплачено відповідачем складає 18 202,32грн.

Відповідно до п.2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки між позивачем і відповідачем не був встановлений строк (терміну) виконання відповідачем (боржником) обов’язку щодо оплати поставленого позивачем товару, позивач в порядку п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України 15.01.2009р. направив на адресу відповідача вимогу оплатити поставлений товар.

Проте, відповідач у встановлений законом строк відповіді на вимогу не надав, борг у сумі 18 202,32грн. не сплатив.

У зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 18 202,32грн. основного боргу.

Відповідно до п. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з п. п. 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 18 202,32грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо клопотання позивача про покладення на відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі 5 000,00грн., суд вважає, що воно підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.10 Роз‘яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. №02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов‘язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об‘єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5.ст.49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідного до п.12 зазначеного Роз‘яснення, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Відповідачем на підтвердження його витрат на послуги адвоката надано копії Договору №8 про ведення справи в господарському суді від 01.02.2009р., свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2762 та платіжне доручення №971 від 06.04.2009р. про оплату адвокатських послуг у розмірі 5000,00грн. (оригінали зазначених документів досліджені судом у судовому засіданні 07.04.2009р.)

Проте, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, суд обмежує розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвоката та стягує з відповідача на користь позивача 2000,00грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Київ»(м. Київ, вул. Братиславська, 6-а, код ЄДРПОУ 01190416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Беннінг Пауер Електронікс»(м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3, код 33600585) 18 202,32грн. –основного боргу, 2000,00грн. –витрат на оплату послуг адвоката, 182,02грн. - державного мита, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій