Рішення № 3596439, 13.04.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" квітня 2009 р. Справа № 9/037-09

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Маркет-Груп», м. Миргород,

доЗакритого акціонерного товариства «Переяслав-Хмельницький хлібзавод», м. Переяслав-Хмельницький,

про стягнення 59686,00 грн., за участю представників:

позивача:Руденко Л.А., довіреність від 13.04.2009р.,

відповідача:не з’явились, обставини справи:

Приватне підприємство «Маркет-Груп»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Переяслав-Хмельницький хлібзавод»(далі –відповідач) про стягнення 59686,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір від 01.03.2008 року, в порушення умов якого відповідач не розрахувався за поставлений позивачем товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 59686,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2009 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.04.2009 року.

Відповідач, що належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи ухвалою від 23.03.2009 року, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив вимоги ухвали не виконав, письмового відзиву не подав.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 13.04.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив:

Між Приватним підприємством «Маркет-Груп» та Закритим акціонерним товариством «Переяслав-Хмельницький хлібзавод» 01.03.2008 року було укладено договір, відповідно до умов якого постачальник (ПП «Маркет-Груп») зобов’язався поставити та передати у власність покупця (ВАТ «Переяслав-Хмельницький хлібзавод»), а покупець зобов’язався прийняти та оплатити, борошно вищого ґатунку (далі –товар).

Оплата продукції за договором здійснюється в готівковій або безготівковій формі за ціною, що узгоджується сторонами на кожну партію окремо.

Аналіз умов зазначеного договору свідчить, що укладений між сторонами договір є договором поставки, відповідно до умов якого (ст. 712 ЦК України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу борошна вищого ґатунку на загальну суму 54260,00 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями видаткових накладних №192 від 18.03.08р., №198 від 19.03.08р., та довіреністей ЯОШ № 483721 від 17.03.08р., ЯОШ №483720 від 17.03.08р.

Приватним підприємством «Маркет-Груп» 03.09.2008 року на адресу відповідача було направлено претензію –вимогу про погашення заборгованості протягом 7 (семи) днів з моменту її отримання. Зазначена претензія була отримана відповідачем 09.03.2008 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення №15868. Відповідач відповіді на претензію не надав та грошового зобов’язання у встановлений нею строк не виконав.

Доказів погашення заборгованості за отриманий товар в сумі 54260,00 грн. відповідачем в ході розгляду справи не подано.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведені положення законодавства, відповідач є боржником, що прострочив виконання грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу за поставлений товар в сумі 54260,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором.

На підставі п. 6.2 договору позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків виконання зобов’язання штраф в розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Згідно поданого позивачем розрахунку сума штрафу становить 5426,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи, що заявлена позивачем сума штрафу не перевищує пені виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.124 Конституції України, ст. ст. 1, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Переяслав-Хмельницький хлібзавод» (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Грушевського, 61, ідентифікаційний код 32020232) на користь Приватного підприємства «Маркет-Груп»(37600, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Петровська, 15, ідентифікаційний код 32500173) заборгованість в сумі 54260,00 грн. (п’ятдесят чотири тисяч двісті шістдесят грн. 00 коп.), суму штрафних санкцій –5426,00 грн. (п’ять тисяч чотириста двадцять шість грн. 00 коп.), витрати по сплаті державного мита –596,86 грн. (п’ятсот дев’яносто шість грн. вісімдесят шість коп.), 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                         Є.П. Євграфова