Постанова № 35962717, 02.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р. Справа № 2а-1670/6441/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2012р. по справі № 2а-1670/6441/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо - збагачувальний комбінат", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за червень 2012 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у травні 2012 року. За результатами перевірки складено акт № 3353/15-507/36601298 від 30.08.2012 року. На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.09.2012 року № 0000161555/153. Яке, як зазначає позивач прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд його скасувати.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2012р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0000161555/153 від 20 вересня 2012 року.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2012р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" (код 36601298) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області 07.12.2009 року (а.с. 78) та перебуває на податковому обліку в Комсомольському відділенні Кременчуцької ОДПІ (а.с.79).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.12.2009 року № 100259135, виданого Комсомольським відділенням Кременчуцької ОДПІ, ТОВ "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" є платником ПДВ (а.с. 80).

Кременчуцькою ОДПІ на підставі наказу від 29.08.2012 року № 2014 та направлення від 29.08.2012 року № 3754/003754 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за червень 2012 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні 2012 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт від 30.08.2012 року № 3353/15-507/36601298 яким встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.200.1 п.201.4, п.201.6 ст.201, п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а саме завищено суму від'ємного значення по ПДВ за червень 2012 року в розмірі 16934350 грн., завищено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за червень 2012 року в розмірі 22006678 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2012 року 11720178 грн. (а.с.11 - 23).

Позивачем було подано заперечення № 1283/09/12 від 11.09.2012 року до Акту позапланової виїзної податкової перевірки від 30.08.2012року № 3353/15-507/36601298, яке листом відповідача від 18.09.2012 року №27759/10/15 залишено без задоволення, а висновки Акту - без змін (а.с. 27 - 28).

На підставі вказаного Акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000161555/153 від 20 вересня 2012 року, яким позивачу зменшено розмір з податку на додану вартість на суму 22006678 грн., а також застосовані штрафні санкції (25%) в розмірі 5501669,50 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Стаття 200 Податкового кодексу України визначає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1. вказаної статті, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3. вказаної статті, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. ст.200 цього Кодексу передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Встановлено, що відповідно до статуту ТОВ "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" створено згідно рішенням засновників, метою і предметом діяльності якого є ведення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку, що полягає в пошуку (розвідка) та експлуатації родовищ корисних копалин, діяльність по видобуванню, переробці залізної руди і збуту виробленої продукції, інших корисних копалин та іншого (а.с.58-77).

Згідно довідки АБ №494583 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видом діяльності позивача за КВЕД-2010 є 07.10 добування залізних руд, 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель, 49.39 інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., 49.41 вантажний автомобільний транспорт, 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування і цих сферах, 77.32 надання в оренду будівельних машин і устаткування (а.с.78).

Розробка Біланівського родовища корисних копалин, є метою діяльністю ТОВ "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" з метою отримання в майбутньому прибутку від цієї діяльності. Для досягнення вказаної мети необхідне проведення значного обсягу підготовчих робіт, в тому числі проведення геологічної розвідки, отримання технічно-економічного обґрунтування розробки кар'єру, в т.ч. спеціалізованої кар'єрної техніки - крупновантажних кар'єрних самоскидів (в/п до 220 тон), екскаваторів, бульдозерів грейдерів та інше, що в свою чергу передбачає значні виробничі витрати на початкових етапах виробництва.

Відповідно до контракту купівлі - продажу № МС 0035 від 01 вересня 2011 року укладеного між ТОВ "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - покупець) та Товариством "Цеппелін Інтернешнл АГ" (надалі - продавець) продавець продає, а покупець купує обладнання - 4 (чотири) самоскиди Caterpillar, модель 793D за ціною 3280000,00 (три мільйони двісті вісімдесят тисяч) доларів США за одну одиницю, 1 (один) самоскид Caterpillar, модель 793D за ціною 3290000,00 (три мільйони двісті дев'яносто тисяч) доларів США за одну одиницю (а.с.94 - 110).

На виконання вказаного контракту позивачем надано банківські виписки по особовому рахунку (а.с.120 - 123), копії митних декларацій (форма МД -2) (а.с. 29 - 32), платіжні доручення (а.с.117 - 119).

На підтвердження здійснення фінансово - господарських операцій позивачем надано інвентаризаційні картки обліку основних засобів (а.с.124 - 128) відповідно до яких придбаний товар було взято на баланс ТОВ "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат".

В матеріалах справи наявний договір № 85 про оренду майна укладеного між позивачем та ТОВ "Єристівський ГЗК" про надання в оренду самосвалу, що підтверджується актами прийому - передачі майна (а.с.151 - 163), таким чином ТОВ "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" надано докази використання придбаного товару в межах господарської діяльності для отримання прибутку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України ВР України, від 16.01.2003, № 436-IV під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об'єктивним процесом здійснення господарської діяльності, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Одержання прибутку не є неодмінним результатом і визначальною ознакою господарської діяльності, а є її метою, яка може як бути досягнутою, так і не бути досягнутою, при цьому, жодним нормативно-правовим актом не встановлено, що низькорентабельна господарська діяльність, не є господарською.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Проте судом першої інстанції не враховано наступне.

Колегія суддів зазначає, що актом перевірки встановлено порушення п.198.6 ст.198, п.200.1 п.201.4, п.201.6 ст.201, п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що стаття 200 Податкового кодексу України визначає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.5. вказаної статті, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Встановлено та незаперечувалось сторонами в судовому засіданні, що сума бюджетного відшкодування перевищує обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців.

Позивач наполягає на застосуванні до нього виключення передбаченого п. 200.5 ст. 200 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що як вбачається з акту перевірки, пояснень сторін, у підприємства ці суми не визначались як основні засоби, оскільки обліковувались не на 10 бухгалтерському рахунку, на якому згідно Регістрів бухгалтерського обліку повинні обліковуватися основні фонди, а на 15 рахунку де обліковуються капітальні вкладення. Як пояснив представник позивача придбані основні засоби почали обліковуватися на 10 рахунку лише з вересня 2012 р., тоді як бюджетне відшкодування заявлено за наслідками червня 2012 р.

Таким чином, виключення п. 5 ст. 200 ПК України, до позивача не застосовується, а відповідно він не має право на заявлене бюджетне відшкодування.

Всі інші доводи та заперечення сторін не впливають на вирішення справи по суті.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2012р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст постанови виготовлений 08.04.2013 р.