Ухвала суду № 35961754, 02.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 грудня 2013 року Справа № 910/3358/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Плюшка І.А., Владимиренко С.В., Демидової А.М., Мирошниченка С.В., Шевчук С.Р.,розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія"про перегляд Верховним Судом Українипостанови у справі за позовом до проВищого господарського суду України від 18.09.2013 №910/3358/13 Державного підприємства "Селидіввугілля" Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія" визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2013 у справі №910/3358/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013, задоволено клопотання Державного підприємства "Селидіввугілля" про відновлення процесуальних строків; позов задоволено повністю: визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 16.07.2008, укладений між Акціонерним комерційним агропромисловим банком "Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія".

Постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2013 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.09.2013 у справі №910/3358/13, в якій просить скасувати зазначену постанову, постанову суду апеляційної та рішення суду першої інстанцій, у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 18.03.2009 у справі №1/36, від 18.03.2009 у справі №1/161, від 18.03.2009 у справі №19/414, від 18.03.2009 у справі №19/600 та від 24.03.2009 у справі №1/248, ухвали Верховного Суду України від 13.08.2009 у справі №1/36, від 13.08.2009 у справі №1/161, від 13.08.2009 у справі №1/248, від 13.08.2009 у справі №19/414 та від 13.08.2009 у справі №19/600.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 18.09.2013, про перегляд якої подано заяву, предметом розгляду у справі №910/3358/13 є позов про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги. Приймаючи постанову, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову, виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставини справи стосовно того, що оспорюваний договір за своєю правовою природою є договором факторингу, фактором у ньому виступає відповідач, при цьому в порушення правил, що регулюють інститут фінансових послуг, відповідач не має спеціального статусу фінансової установи та ліцензії на здійснення фінансових послуг, що є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним.

Водночас, у справах №1/36, №1/161, №19/414, №19/600 та №1/248, на постанови у яких здійснює посилання заявник, розглядались заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, тобто фактично вирішувалось питання наявності підстав та правомірності заміни сторони (стягувача) у справі на стадії виконавчого провадження. При прийнятті постанов, Вищий господарський суд України скасував ухвалу суду першої інстанцій, прийняв нове рішення, яким задовольнив заяву про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, з огляду на те, що перехід прав від первісного кредитора до нового підтверджується договором про відступлення права вимоги, який є дійсним. Разом з тим колегія суддів звертає увагу, що у даних постановах, питання недійсності/відповідності чинному законодавству договорів про відступлення права вимоги, на яких ґрунтуються заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, не досліджувались.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, до судових рішень, на які у відповідній заяві може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України, не належать судові рішення Верховного Суду України у господарських та адміністративних справах. За таких обставин посилання заявника на ухвали Верховного Суду України від 13.08.2009 у справі №1/36, від 13.08.2009 у справі №1/161, від 13.08.2009 у справі №1/248, від 13.08.2009 у справі №19/414 та від 13.08.2009 у справі №19/600 як на докази неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права також не може бути взяте до уваги.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи №910/3358/13 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія" у допуску справи №910/3358/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяІ.ПлюшкоСудді:С.Владимиренко А.Демидова С.Мирошниченко С.Шевчук