Рішення № 35961696, 04.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/260 04.12.13

За позовом До Третя особа, Про Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Київська міська державна адміністрація стягнення 458 736,32 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь учасники судового процесу:

від позивача: Гаркавенко С.В. - дов. № 91/2013/01/28-11 від 28.01.13 р.

Цурка Н.О. - дов. № 91/2013/02/06-12 від 06.02.13 р.

від відповідача: Лаптієв М.Г. - дов. № 5 від 01.04.13 р.

Васильєв К.В. - дов. № 8 від 16.04.13 р.

Рибаченко Н.М. - дов. № 3 від 01.03.13 р.

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України про стягнення 356 850,90 грн. основного боргу, 60 958,18 грн. інфляційних нарахувань, 5 689,44 грн. трьох відсотків річних та 35 237,80 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати теплової енергії за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1410292 від 01.10.1999 р. та додатками до нього.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.08 р. (суддя Кондратова І.Д.) порушено провадження у справі № 37/260, розгляд справи було призначено на 28.07.08 р.; залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київську міську державну адміністрацію; зобов'язав сторін надати певні документи.

Ухвалою суду від 28.07.08 р. у справі № 37/260 було зупинено провадження у даній справі до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131; зобов'язано сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

У зв'язку з призначенням судді Кондратової І.Д. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, згідно з розпорядженням Голови господарського суду м. Києва від 20.05.09 р. справу № 37/260 було передано судді Гавриловській І.О.

З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.09 р. у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 р. було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.09 р. касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК «Київенерго» задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ «Престиж» до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго» про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.10 р. у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК «Буревісник-3», ЖБК «Ремонтник», ЖБК «Суднобудівник-18», ЖБК «Алмазний», ОСББ «Мотор», ВАТ «Універсам № 14», ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.11 р. у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ «Престиж» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго», про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

У зв'язку з тим, що підстави, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, суд ухвалою від 20.02.13 р. поновив провадження у даній справі та призначив її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 18.03.13 р.

Через службу діловодства господарського суду 15.03.13 р. від позивача надійшла заява про зміну найменування сторони та документи на виконання вимог ухвали суду, які залучені до матеріалів справи та приймаються до розгляду.

Через службу діловодства господарського суду 18.03.13 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для того щоб мати можливість ознайомитися з матеріалами справи та надати наявні докази сплати заборгованості.

Представник позивача у судове засідання 18.03.13 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка, яка міститься у матеріалах справи.

Через службу діловодства господарського суду 18.03.13 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю представника бути присутнім на судовому засіданні.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, у зв'язку з чим це клопотання визнається судом необґрунтованим та підлягає відхиленню.

У судовому засіданні 18.03.13 р. представник відповідача підтримав клопотання про відкладення розгляду справи, просив його задовольнити та надав суду документи на виконання вимог ухвали суду, які залучені до матеріалів справи.

Представник третьої особи у судове засідання 18.03.13 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 22.02.13 р., яке підтверджує отримання третьою особою 25.02.13 р. ухвали про призначення справи до розгляду.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги клопотання представника відповідача, у зв'язку з нез'явленням представників позивача та третьої особи у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору в даному судовому засіданні, суд ухвалою від 18.03.13 р. відклав розгляд даної справи на 29.03.13 р.; повторно зобов'язав відповідача надати суду письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

28.03.13 р. через службу діловодства господарського суду надійшла від відповідача заява про зменшення розміру штрафних санкцій, яку було залучено до матеріалів справи.

Судове засідання 29.03.13 р. не відбулось.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 29.03.13 р., у зв'язку з перебуванням судді Гавриловської І.О. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.) та ст. 4-6 ГПК України, справу

№ 37/260 передано на розгляд судді Нечаю О.В., який ухвалою від 29.03.13 р. прийняв дану справу до свого провадження та призначив її розгляд на 15.05.13 р.

Через службу діловодства господарського суду 05.04.13 р. від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору та заява про розгляд справи за відсутності представника третьої особи, які залучені до матеріалів справи.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 15.05.13 р., у зв'язку з виходом судді Гавриловської І.О. з відпустки, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.) та ст. 4-6 ГПК України, справу

№ 37/260 передано на розгляд судді Гавриловській І.О., яка ухвалою від 15.05.13 р. дану справу прийняла до свого провадження.

У судовому засіданні 15.05.13 р. представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи.

Представник позивача заперечень не навів.

Представник третьої особи у судове засідання 15.05.13 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 05.04.13 р., яке підтверджує отримання третьою особою 08.04.13 р. ухвали про призначення справи до розгляду.

Ухвалою суду від 15.05.13 р. було відкладено розгляд справи до 19.06.13 р., беручи до уваги клопотання представника відповідача, та у зв'язку з нез'явленням уповноважених представників третьої особи у призначене судове засідання.

У зв`язку із перебуванням судді Гавриловської І.О. у відпустці, судове засідання призначене на 19.06.13 р. не відбулося.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 19.06.13 р., приймаючи до уваги те, що суддя Гавриловська І.О. знаходяться у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 37/259 передано на розгляд судді Нечаю О.В., який ухвалою від 19.06.13 р. прийняв дану справу до свого провадження та призначив її до розгляду на 07.08.13 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 07.08.13 р., приймаючи до уваги те, що суддя Нечай О.В. знаходяться у відпустці, а суддя Гавриловська І.О. вийшла з відпустки, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 37/259 передано на розгляд судді Гавриловській І.О., яка ухвалою від 07.08.13 р. дану справу прийняла до свого провадження.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.08.13 р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи з метою виконати вимоги ухвали суду.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив, оскільки у відповідача було достатньо часу для того, щоб реалізувати своє право на ознайомлення.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 07.08.13 р. не з'явилися, про причини неявки не повідомили, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 07.08.13 р. відкладено розгляд даної справи на 18.09.13 р., у зв'язку з нез'явленням уповноважених представників позивача та третьої особи у призначене судове засідання.

У зв`язку із перебуванням судді Гавриловської І.О. на лікарняному судове засідання призначене на 18.09.13 р. не відбулося.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 18.09.13 р., у зв'язку з перебуванням судді Гавриловської І.О. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 37/260 передано на розгляд судді Нечаю О.В., який ухвалою від 18.09.13 р. прийняв дану справу до свого провадження та призначив її розгляд у судовому засіданні за участю представників у часників судового процесу на 06.11.13 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 04.11.13 р., у зв'язку з виходом судді Гавриловської І.О. з лікарняного, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.) та ст. 4-6 ГПК України, справу

№ 37/260 передано на розгляд судді Гавриловській І.О., яка ухвалою від 04.11.13 р. дану справу прийняла до свого провадження.

У судовому засіданні 06.11.13 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 06.11.13 р. не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи наведене, господарський суд ухвалою від 06.11.13 р. відклав розгляд справи № 37/260 на 04.12.13 р. для дослідження поданих позивачем документів та зобов'язав позивача надати довідку про надходження коштів від відповідача станом на день судового розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.12.13 р. визнав позовні вимоги та просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні 04.12.13 р. заперечив проти клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій; позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій підтримав та просив їх задовольнити.

Представник третьої особи в судове засідання 04.12.13 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення третьої особи про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 04.12.13 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового спору, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (енергопостачальна компанія) та Науковим центром радіаційної медицини АМН України, який було перейменовано на Державну установу «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1410292 від 01.10.1999 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 1410292 від 01.10.1999 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), Положенням про Держспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з п. 5.1. договору № 1410292 від 01.10.1999 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 1410292 від 01.10.1999 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 1410292 від 01.10.1999 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 4 за адресою: м. Київ, вул. Строкача, 9, розрахункова група, тел. 484-71-51, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. п. 3, 3.1. та 3.2. вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору); у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, які не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Пунктом 3.5. додатку № 4 до договору № 1410292 від 01.10.1999 р. передбачено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду розрахунок основного боргу за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплову енергію Науковим центром радіаційної медицини АМН України, копії корінців на підключення та відключення за спірний період, облікові картки відповідача за період з жовтня 2007 р. до травня 2008 р. та відомості обліку споживання теплової енергії за спірний період. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.10.07 р. до 01.06.08 р. становила 1 230 721,54 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 1410292 від 01.10.1999 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 873 870,64 грн., у зв'язку з чим станом на 01.06.08 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 356 850,90 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України про стягнення 356 850,90 грн. основного боргу, 60 958,18 грн. інфляційних нарахувань, 5 689,44 грн. трьох відсотків річних та 35 237,80 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати теплової енергії за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1410292 від 01.10.1999 р. та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 1410292 від 01.10.1999 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив неповністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.12.13 р. визнав позовні вимоги.

Відповідно до наданої позивачем 15.03.13 р. довідки про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію Науковим центром радіаційної медицини АМНУ за період з червня 2008 р. до серпня 2009 р., у відповідача відсутня заборгованість за договором № 1410292 від 01.10.1999 р. за період з 01.10.07 р. до 01.06.08 р.

Судом встановлено, що основний борг за спожиту теплову енергію за договором № 1410292 від 01.10.1999 р. та додатками до нього за період з 01.10.07 р. до 01.06.08 р. у розмірі 47 000,00 грн. було погашено відповідачем 10.06.08 р., тобто до звернення позивача з даним позовом до суду 04.07.08 р.

Враховуючи вищенаведене, у позивача були відсутні правові підстави для висунення позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 47 000,00 грн. за спожиту теплову енергію за договором № 1410292 від 01.10.1999 р. та додатками до нього за період з 01.10.07 р. до 01.06.08 р., у зв'язку з чим суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 47 000,00 грн. за договором № 1410292 від 01.10.1999 р. за спірний період.

Також судом було встановлено, що основний борг за спожиту теплову енергію за договором № 1410292 від 01.10.1999 р. за період з 01.10.07 р. до 01.06.08 р. у розмірі 309 850,90 грн. було погашено відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 309 850,90 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 1410292 від 01.10.1999 р. за період з 01.10.07 р. до 01.06.08 р., підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Також господарський суд відзначає, що за спірний період, у відповідності до письмових пояснень Київської міської адміністрації, розрахунок вартості спожитої теплової енергії розрахований позивачем за чинними тарифами, встановленими нормативно-правовими актами (розпорядженнями) КМДА та НКРЕ.

Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У зв'язку з вирішенням судовими інстанціями питання щодо чинності тарифів, за якими нараховувалась відповідачу вартість спожитої теплової енергії, провадження у справі № 37/260 зупинялось.

На теперішній час не надано суду жодного процесуального судового документу, згідно з яким визнано вищевказані тарифи нечинними.

Крім того, постановою Верховного Суду України від 28.11.11 р. не встановлено нечинність тарифів.

Таким чином, на сьогодні, відсутні підстави визнавати, що позивачем для розрахунку заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію застосовувались нечинні тарифи.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 60 958,18 грн. інфляційної складової боргу та 5 689,44 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 1410292 від 01.10.1999 р. за період з листопада 2007 р. до травня 2008 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з листопада 2007 р. до травня 2008 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 1410292 від 01.10.1999 р. станом на 01.06.08 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 60 958,18 грн. інфляційної складової боргу та 5 689,44 грн. трьох відсотків річних за період з листопада 2007 р. до травня 2008 р.

ПАТ «Київенерго» просить стягнути з відповідача 35 237,80 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором № 1410292 від 01.10.1999 р. та додатками до нього за період з грудня 2007 р. до травня 2008 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Пунктом 3.5. додатку № 4 до договору № 1410292 від 01.10.1999 р. передбачено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахована відповідачу пеня з грудня 2007 р. до травня 2008 р. становить 35 237,80 грн.

Відповідач у заяві від 28.03.13 р. просив суд зменшити штрафні санкції, посилаючись повну оплату заборгованості за спожиту теплову енергію.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Розглянувши даний спір, суд дійшов висновку про винятковість порушення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, оскільки неможливість перерахувати позивачу суму боргу була викликана об'єктивною неможливістю це вчинити, так як фінансування відповідача здійснюється за рахунок коштів бюджету України та інших незаборонених джерел фінансування. Крім того, судом приймається до уваги той факт, що Науковий центр радіаційної медицини АМНУ повністю погасило заборгованість

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, керуючись ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь ПАТ «Київенерго», до 50 % від заявленої до стягнення суми, тобто - до 17 618,90 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті за спожиту теплову енергію згідно договору № 1410292 від 01.10.1999 р. та додатками до нього

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» підлягає задоволенню частково

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідач

У відповідності до п. 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 53, код ЄДРПОУ 04837835) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 60 958 (шістдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 18 коп. інфляційної складової боргу, 5 689 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 44 коп. трьох відсотків річних, 17 618 (сімнадцяьб тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 90 коп. пені, 4 117 (чотири тисячі сто сімнадцять) грн. 36 коп. витрат на сплату державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення 309 850,90 грн. основного боргу припинити.

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 09.12.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.