Ухвала суду № 35961354, 26.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 р.Справа № 820/5704/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013р. по справі № 820/5704/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", в якому просить суд стягнути з відповідача (код 05750295, пр. Московський, 275, р\р 26000032034803 АКІБ "УкрСиббанк" м. Харкова, МФО 3511005) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова (код 22645252, м.Харків, вул. 2 П'ятирічки, 36, р\р 256083122091 в ХОУ ВАТ "Ощадбанка", МФО 351823) фінансові санкції в сумі 170,00 грн., відповідно до Рішення № 78 від 15.05.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013р. було відмовлено у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" про стягнення фінансових санкцій.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення та на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу та виклав свій погляд на обставини справи та зазначив, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має, а постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить суд залишити апеляційну скаргу без розгляду, а постанову суду першої інстанції без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, надали заяви про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач, публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", зареєстрований як юридична особа - ідентифікаційний код 05750295, місцезнаходження: 61007, м. Харків, просп. Московський, буд. 275, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 8), є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.05.2007 року порушено провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" (а.с. 50).

Пунктом 3 зазначеної ухвали з моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію: заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; заборонено нарахування неустойки (штраф, пеня) інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.12.2007 року затверджено реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова є кредитором відповідача.

Позивачем було проведено позапланову перевірку ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" щодо достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених Законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.01.2000 року до 24.09.2009 року.

Результати зазначеної перевірки оформлені актом № 172-06/32 від 15.05.2013 року (а.с. 11-20). Акт підписаний уповноваженими особами відповідача без застережень (а.с. 19).

В ході перевірки встановлено подання відповідачем недостовірних відомостей, що використовується в системі персоніфікованого обліку, а саме невірно вказаний спеціальний стаж працівника підприємства ОСОБА_1.

На підставі вищевказаного акту перевірки позивачем прийнято рішення № 78 від 15.05.2013 року про застосування до ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" штрафних санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством у розмірі 170,00 грн. (а.с. 10), яке було отримано відповідачем 15.05.2013 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи на рішенні (а.с. 10) та в судовому порядку зазначене рішення відповідачем не оскаржено.

Фінансові санкції за вказаним рішенням добровільно сплачені ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", що підтверджується платіжним дорученням № 3421 від 17.05.2013 року (а.с. 36).

06.06.2013 року на адресу ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" надійшло повідомлення Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова № 20 від 03.06.2013 року, відповідно до якого відповідача було повідомлено про те, що згідно ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до календарної черговості виникнення недоїмки, пені та фінансових санкцій здійснено перерозподіл сплачених 17.05.2013 року № 3421 коштів в сумі 170,00 грн. (а.с. 37).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позову, виходив з того, що відповідачем було сплачено заборгованість зі сплати штрафних санкцій відповідно до рішення № 78 від 15.05.2013 року в сумі 170,00 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХІІ (далі - Закону України №2343-ХІІ), мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті зі статтею 1 Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Тобто дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

В період до 1 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювались Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вказаним Законом України визначались платники страхових внесків, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з пунктом 4 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пунктом 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція) платники подають до органу Пенсійного фонду для реєстрації протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, розрахунок зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в якому вказуються самостійно обчислені суми зобов'язань.

Статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок обчислення та сплати страхових внесків.

В абзаці 1 частини 6 вказаної статті зазначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частинами 1, 2, 5, 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Одночасно на суми своєчасно несплачених (неперерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;

1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визнано такими, що втратили чинність, частини 1 - 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Абзацом 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності з 1 січня 2011 року, встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Виходячи з вищезазначеного органи пенсійного фонду наділені правом стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 1 січня 2011 року. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до частини 5 статті 106 Закону № 1058 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Таким чином, нормою закону прямо встановлені повноваження відповідача на зарахування поточних платежів у випадках, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції, в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, у ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" наявний поточний борг у розмірі 451 293,44 грн. (а.с. 64-80).

Так в рахунок погашення зазначеної суми заборгованості було здійснено перерозподіл сплачених відповідачем 17.05.2013 року за платіжним дорученням № 3421 коштів в сумі 170,00 грн.

Разом з цим колегія судів зазначає, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2011 року; прийнято нову постанову, якою позов ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання незаконною вимоги про сплату боргу - задоволено.

Та зазначеною постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 року було встановлено, що заборгованість ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" в сумі 474520,31 грн. склалась у позивача внаслідок неправомірних дій відповідача по зарахуванню поточних платежів, сплачених протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, на погашення боргу який виник до введення мораторію. Отже, ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" було своєчасно та в повному обсязі сплачено поточні платежі, тобто заборгованість по сплаті поточних платежів за період 2007-2010 років у позивача відсутня (а.с. 83-85).

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 року набрала законної сили.

Згідно ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Тобто колегія судів зазначає, що в судовому порядку підтверджена неправомірність винесення Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова вимоги про сплату боргу № Ю-25 від 01.02.2011 року та встановлено, що заборгованість ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" по сплаті поточних платежів за період 2007-2010 років у позивача відсутня, а отже здійснити перерозподіл сплачених відповідачем коштів в рахунок наявної поточної заборгованості позивач не мав можливості.

Разом з тим суд апеляційної інстанції, так і як суд першої інстанції, не приймає в якості належного доказу посилання апелянта на акт звірки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (без номеру, без дати), у зв'язку з тим, що вказаний документ не можна вважати належним доказом в розумінні ст. 86 КАС України.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013р. по справі № 820/5704/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.