Ухвала суду № 35961236, 14.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 р.Справа № 820/7506/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. Русанової В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

представника позивача- Караульна Ю.Л.,

представника відповідача- Лук'янцев С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ`янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2013р. по справі № 820/7506/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Строй-Сити"

до Основ`янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Строй-Сити" (далі- ТОВ "Будівельна компанія Строй-Сити" ) до Основ`янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі- Основ'янська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000116221 від 07.06.2013 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Будівельна компанія Строй-Сити" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 115 гривень 00 копійок.

Не погодившись з даною постановою суду, Основ'янською ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що ході перевірки ТОВ "Будівельна компанія Строй-Сити" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Марафон 12», не підтверджено належними документами зв'язок понесених на користь останнього витрат пов'язаних з господарською діяльністю позивача.

Апелянт зазначав, що нікчемність правочинів підтверджується актом Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова від 13.03.2013 року №272/22-207/38277529 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Марафон 12», висновками якого не підтверджено господарські відносини за вересень-грудень 2012 р. з позивачем.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад-грудень 2012 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Марафон 12» відсутні порушення.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що співробітниками відповідача 19.04.2013 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Будівельна компанія "СТРОЙ - СИТИ" щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість із платником податків ТОВ "Марафон 12", їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт від 27.05.13. №2660/22-1/22629069 (а.с.7-19).

На підставі вище зазначеного акту було винесено податкове повідомлення-рішення №0000116221 від 07.06.13р. на суму 8737грн. яким визначено грошове зобов'язання у розмірі 6990,00 гривень - за основним платежем, та 1747,00 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. ).

Фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок акту Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова від 13.03.2013 року №272/22-207/38277529 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Марафон 12».

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу(п.п.198.6 ст. 198 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Будівельна компанія "СТРОЙ - СИТИ" (покупець)було укладено договір поставки №07 від 01.10.2012р. з ТОВ "Марафон 12" (постачальник ) , згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити товар (сифон для чаши Генуя, бетон, чаша Генуя, бокова конструкція перегородок, дверна конструкція перегородок ) на суму 100 000 грн.(а.с.81).

На підтвердження реальності виконання умов вище зазначеного договору позивачем надано копії видаткових накладних, податкових накладних (а.с.67-70).

Факт оплати за придбаний товар підтверджується копією виписки з банку (а.с. 86-87).

Перевезення товару здійснювалось власним транспортом ТОВ "Будівельна компанія "СТРОЙ - СИТИ"- КАМАЗ 65115-013 д/н АХ7871АМ, що підтверджується товарно - транспортними накладними та технічним паспортом автомобіля (а.с.82-84, 88).

Вище зазначені документи відповідають вимогам ст.. 9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні», дефектів форми, змісту або походження не мають, що не заперечується відповідачем.

Вище зазначені господарські операції здійснені з метою виконання ТОВ "Будівельна компанія "СТРОЙ - СИТИ" зобов'язань по договору з підряду на виконання проектних робіт № 20/05-12 з Комунальним закладом "Харківський міський центр дозвілля молоді". Отримані від ТОВ "Марафон 12" матеріали були використані підприємством під час виконання робіт, що підтверджується актом виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних робіт ТОВ "Будівельна компанія "СТРОЙ - СИТИ"(а.с.92-99).

Позивачем сума податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від ТОВ "Марафон 12" включена до податкового кредиту відповідного періоду, та відповідають даним податкових декларацій та даним додатків 5 до податкової декларації з ПДВ.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності вчиненої господарської операції позивачем з ТОВ "Марафон 12" та правомірності віднесення сплаченої суми ПДВ до податкового кредиту.

Посилання апелянта на неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Марафон 12", як підставу для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів вважає необгрунтованими та зазначає що відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагента позивача не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ТОВ "Марафон 12" правочинів.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище зазначені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає такими, що правомірних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ`янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 р. по справі № 820/7506/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 18.11.2013 р.