Постанова № 35959492, 11.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року справа №812/8530/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Ханової Р.Ф.

Яковенко М.М.,

за участю секретаря судового засідання Марциновського А.К.,

за участю

позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 р. у справі № 812/8530/13-а (головуючий І інстанції Тихонов І.В.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області про визнання протиправними та скасування вимог по сплаті недоїмки №ф-526, №ф-7 від 14.05.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії,, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі позивач) 08.10.2013 року звернувся до суду з адміністративним позов до Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області (надалі управління, відповідач) про визнання протиправними та скасування вимог по сплаті недоїмки №ф-526, №ф-7 від 14.05.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії про визнання неправомірною та скасування вимоги по сплаті недоїмки та зобов'язання вчинити певні дії. (арк. справи 3-5).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 р. у справі № 812/8530/13-а адміністративний позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області про визнання протиправним та скасування вимог про сплату недоїмки №ф-526, №ф-7 від 14.05.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату недоїмки від 14.05.2013 №ф-7 Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області про стягнення з ОСОБА_3 недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 1440, 00 грн. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу від 14.05.2013 №ф-526 Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області про стягнення з ОСОБА_3 недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 7826, 95 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. (арк. справи 45-46).

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що позивач є пенсіонером за віком, отримує відповідно до закону пільгову пенсію, обрав спрощену систему оподаткування, що надає йому підстави для звільнення від сплати за себе єдиного внеску відповідно до пункту четвертого частини першої та частини четвертої статті четвертої Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-6.

В апеляційній скарзі управління посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (арк. справи 51-54).

В судовому засіданні позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, думку позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 з 01.01.2006 року є пенсіонером та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується пенсійним посвідченням та розрахунком фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (арк. справи 10, 28-30) та знаходиться на обліку у відповідача. Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця позивач є ним та перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_1 (арк.. справи 8-9)

позивач 08.08.2003 року зареєстрований ДПІ м.Краматорська Донецької області як фізична особа-підприємець за №22700170000000458, а 01.01.2012 р взятий на облік в УПФ України як фізична особа-підприємець та знаходиться на спрощеній системі оподаткування зі ставкою єдиного податку 20% група-2. (арк.справи 7)

Відповідачем по відношенню до Позивача прийнято вимогу про сплату боргу № Ф-7 від 14.05.2013 р. за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р. у сумі 1440,00 грн., та вимогу про сплату недоїмки № Ф-526 від 14.05.2013 р. за період з 01.01.2011 р. по 31.08.12 р. та з 01.01.2013 р. по 01.03.2013 р. на суму 7826,95 грн. (арк. справи 11-12).

Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-6, про щ зазначено в його преамбулі (надалі Закон України 2464).

Статтею четвертою цього закону визначені платники єдиного внеску. З урахуванням статті другої, пункту четвертого частини першої статті 4 Закону № 2464, дія цього закону поширюється на позивача, як на платника єдиного внеску - фізичну особу підприємця, як особу, що обрала спрощену систему оподаткування.

Пунктом сьомим Розділу першого Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 7 липня 2011 року № 3609-VI (далі - Закон № 3609) внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон про ЄСВ), згідно з якими статтю четверту цього Закону доповнено частиною четвертою такого змісту: «особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».

Згідно з пунктом четвертим 4 частини першої статті четвертої Закону України № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Платники внеску - приватні підприємці, що сплачують єдиний податок, належать до категорії застрахованих осіб відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (частина друга статті 4 Закону).

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням змін, внесених Законом № 3609, зокрема пенсіонери за віком - приватні підприємці, що сплачують єдиний податок, більше не є платниками єдиного внеску, в частині сплати цього внеску за себе у зв'язку з тим, що тепер вони не належать до числа застрахованих осіб (в обов'язковому порядку). Зміни, внесені Законом № 3609, набули чинності 6 серпня 2011 року.

Позивач, як приватний підприємець, є пенсіонером за віком, отримує пенсію на пільгових умовах, внаслідок чого не повинен сплачувати єдиний внесок, зокрема і визначену відповідачем недоїмку за періоди з серпня 2011 по лютий 2013 року у розмірі 5514,88 грн.

Стосовно сум недоїмки за період 2010 рік, яка визначена вимогою відповідача № Ф-7 від 14.05.2013 р. за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р. у сумі 1440,00 грн., а також спірною вимогою № Ф-526 від 14.05.2013 р. за період з 01.01.2011 р. по 01.08.2011 р. у сумі 2312,07 грн. колегія суддів зазначає, що дані вимоги в цій частині є правомірними, оскільки вимогою визначена недоїмка по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», тобто норми частини четвертої статті четвертої Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон про ЄСВ), на дані правовідносини не розповсюджуються, до того ж дана норма набрала чинності поза межами спірного періоду.

Колегія суддів з огляду на вищевикладене зазначає, що в даному випадку наявні підстави для задоволення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області про визнання протиправними та скасування вимоги по сплаті недоїмки №ф-526 від 14.05.2013 року в частині нарахування недоїмки за періоди серпень-грудень 2011 року, січень-грудень 2012 року та січень-лютий 2013 року у розмірі 5514 грн. 88 коп.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача припинити нарахування позивачу єдиного внеску, доки він отримує пенсію за віком та знаходиться на спрощеній системі оподаткування, колегія суддів зазначає що вищезазначені позовені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчинити певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача у майбутньому

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ч.ч.1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195,196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 р. у справі № 812/8530/13-а - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 р. у справі № 812/8530/13-а - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області про визнання протиправними та скасування вимог по сплаті недоїмки №ф-526, №ф-7 від 14.05.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області від 14.05.2013 року № Ф-526 в частині сплати недоїмки з єдиного внеску за періоди серпень-грудень 2011 року, січень-грудень 2012 року та січень-лютий 2013 року у розмірі 5514 (п'ять тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. 88 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний колегією суддів 16 грудня 2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, в даному випадку - з дня складання в повному обсязі.

Головуючий суддя: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М.Яковенко