Постанова № 35958675, 06.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" листопада 2012 р.

справа № 2а-2043/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О., "fs130">

при секретарі судового засідання Мамалат І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 р. у справі № 2а-2043/10/0470

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат")

до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві,

про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів, -

">встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним Рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів № 113000010/2009/000330/1 від 18.12.2009 року;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № 113050000/9/000844 від 18.12.2009 року;

- стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у м. Києві (01001, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 24262621) на користь Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (50079, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) кошти на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 27 153,84 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у м. Києві (01001, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 24262621) на користь Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (50079, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) кошти на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 9503,85 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 року допущено заміну первинного відповідача - Криворізьку митницю її правонаступником - Дніпропетровською митницею.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду вмотивовано тим, що митний орган діяв відповідно до вимог діючого

законодавства, здійснив перевірку правильності визначення митної вартості та правомірно застосував резервний метод визначення митної вартості.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в

якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування обставин справи.

Просить скасувати постанову суду та задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача-1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без мін.

Відповідач-2 надіслав до апеляційного суду заперечення, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Також відповідач-2 заявив клопотання про розгляд справи без участі представника.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що 16.11.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» та Відкритим акціонерним товариством «Бєлшина», Республіка Беларусь, м. Бобруйськ було укладено зовнішньоекономічний контракт № 1352/8941-37-09, згідно з умовами якого Постачальник зобов'язався здійснити поставку товару Позивачу, а Позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, вказаних у Специфікаціях до Контракту. 18.12.2009 року при митному оформленні партії товару за вантажною митною декларацією № 113050000/9/009661 Криворізькою митницею було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 113000010/2009/000330/1, на підставі якого стосовно придбаного Позивачем у Постачальника товару 18.12.2009 року оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113050000/9/000844.

Рішення про визначення митної вартості винесено з використанням резервного методу відповідно до положень ст. 273 МКУ.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності прийняття рішення про визначення митної вартості з огляду на наступне.

Відповідно до Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, що затверджений наказом ДМСУ від 24.06.2009 року № 602, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів здійснюється, зокрема, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено (п.п.1.9. п.1 розділу 2).

З тексту рішення про визначення митної вартості (а.с. 19) вбачається, що в графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" не зазначені обставини, що стали підставою для прийняття Рішення, та джерела інформації, які використовувалися митним органом, і їх реквізити, як того вимагає Порядок заповнення рішення про визначення митної вартості товарів, затверджений

наказом ДМСУ N 506 від 29.05.2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2009 р. за N 534/16550.

Безпосередньо у прийнятому відповідачем Рішенні та Картці відмови посилання на реквізити інформації, прийнятої за підставу для визначення рівня митної вартості відсутня. За таких обставин Рішення не може вважатися обґрунтованим.

Відповідно до п. 3 Розділу 3 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом ДМСУ N 602 від 24.06.2009 року, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та прийнятті Рішень використовуються такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від Державної митної служби України, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити митних органів та/або Державної митної служби України; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між Державної митної служби України та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

Як слід з матеріалів справи, єдиним джерелом, на яке посилається відповідач, є цінова інформація ЄАІС ДМСУ.

Згідно ч.1 ст.262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Згідно зі статтею 266 МК визначення, митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість), 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Колегія суддів вважає, що митницею не доведена послідовність застосування попередніх методи визначення митної вартості, як це передбачає ст.266 МК України, а також неможливість їх застосування.

Колегія суддів вважає, що картка відмови є похідною від рішення про визначення митної вартості, а тому на час винесення була правомірною. Але ж без її скасування разом із рішенням про визначення митної вартості права позивача не можуть бути відновлені в повному обсязі.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що задоволення позовної вимоги про повернення надмірно сплачених коштів є передчасним, оскільки права позивача відповідачем-2 не порушені з огляду на те, що позивачем не дотримано Порядку повернення платникам податків

коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 N 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за N 1097/14364.

Крім того, як вбачається із заперечень відповідача-2, що ґрунтуються на нормах п.3.5. Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, ДМСУ від 24.01.2006 року № 25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.01.2006 року № 64/11938, спірні кошти зараховуються на рахунки ГУ Державного казначейства України у Дніпропетровській області, отже відповідач-2 не є належним, тому в цій частині позову слід відмовити.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають цим обставинам, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 р. у справі № 2а-2043/10/0470 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів № 113000010/2009/000330/1 від 18.12.2009 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України №113050000/9/000844 від 18.12.2009 року.

В решті позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун