ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6116/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Дубовик О.І.,
представників позивача - Сизьоненка О.В., Пазечко З.В.,
представника відповідача - Гриценка Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "Берегове" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення - рішення, -
В С Т А Н О В И В:
23 жовтня 2013 року Фермерське господарство "Берегове" (далі - ФГ "Берегове", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Лубенська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001122201 від 20.09.2013, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 69 070,38 грн.
У судовому засіданні 26.11.2013 представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій вже просив про часткове скасування податкового повідомлення - рішення №0001122201 від 20.09.2013 за виключенням суми збільшення грошового зобов'язання (штрафної (фінансової) санкції) з ПДВ у розмірі 231,25 грн., яку нараховано за нецільове використання коштів зі спецрахунку на придбання картриджа.
Мотивуючи свої вимоги позивач зазначає, що він є сільськогосподарським товаровиробником суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ. У період, що перевірявся ФГ "Берегове" витрачало кошти зі спецрахунку для проведення ряду ремонтних робіт, пов'язаних з підтримкою корівників та свинарників в робочому стані для отримання в подальшому економічної вигоди від їх використання. Оскільки вказані ремонтні роботи безпосередньо пов'язані з виробництвом сільгосппродукції, а саме - належним утриманням та вирощуванням великої рогатої худоби та свиней, то, на думку позивача, ФГ "Берегове" правомірно використало кошти зі спецрахунку на придбання товарно-матеріальних цінностей для здійснення ремонту корівників та свинарників. З посиланням на дані обставини позивач стверджує, що протилежний за змістом висновок податкової перевірки є необґрунтованим, а нарахування контролюючим органом штрафних санкцій за порушення правил перебування на спеціальному режимі є неправомірним.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що ФГ "Берегове" протягом перевіряємого періоду здійснило використання коштів зі спецрахунку не за цільовим призначенням, оскільки придбані на ремонт корівників та свинарників будівельні матеріали не відносяться до цілей, на які можуть бути використані суми ПДВ, що акумулюються на спецрахунку.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.
З наявних у матеріалах справи письмових доказів суд встановив, що ФГ "Берегове" (місцезнаходження: с. Давидівка, Пирятинський район, Полтавська область, ідентифікаційний код 32464591) у відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію серія А00 №575291 (а.с.14) зареєстроване як юридична особа Пирятинською районною державною адміністрацією Полтавської області 20.10.2003. Позивач зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ, що підтверджується свідоцтвом №100341018 (а.с. 13), згідно з відмітками якого до видів діяльності сільськогосподарського підприємства за КВЕД відносяться: вирощування зернових та технічних культур; надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту; розведення великої рогатої худоби; розведення свиней.
З 27.08.2013 по 04.09.2013 працівниками Лубенської ОДПІ проведено виїзну документальну перевірку ФГ "Берегове" з питань правомірності знаходження на спеціальному режимі оподаткування у сфері сільського господарства за період з 01.07.2010 по 30.06.2013.
За результатами перевірки складено акт від 09.09.2013 №400/22-32464591 (а.с. 96-114), яким зафіксовано порушення позивачем вимог п.123.2 ст.123, п.п.209.1, 209.2, 209.6 ст.209, пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №11 "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів", в результаті чого встановлено нецільове використання коштів спеціального рахунку в сумі 55 256,30 грн., у т.ч. за грудень 2012 року в сумі 55 256,30 грн.
На підставі висновку даного акту Лубенською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0001122201 від 20.09.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 69 070,38 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 65).
Не погодившись із висновком податкового органу в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 68 839,13 грн., позивач оскаржив вказане податкове рішення у цій частині до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній сумі взято висновок перевірки про використання ФГ "Берегове" коштів зі спецрахунку на придбання будматеріалів не за цільовим призначенням, оскільки вказані кошти можуть бути використані лише для цілей, що спрямовані на виробництво сільгосппродукції, тоді як ремонт корівників і свинарників, на думку Лубенської ОДПІ, до таких не належить.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку на предмет відповідності вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Як свідчать матеріали справи, позивач з 01.07.2011 зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ.
Пунктом 209.2 ст.209 Податкового кодексу України встановлено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Пунктом 209.6 ст.209 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Відповідно до п. 5 розділу 1 "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228, платники податку, які згідно зі ст. 209 Податкового кодексу України застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену), що є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, встановленого зазначеною статтею.
Спеціальним режимом оподаткування передбачено, що сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, акумулюється на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Суб'єкт спеціального режиму оподаткування має право використовувати кошти, акумульовані на спеціальному рахунку, з моменту їх перерахування на такий рахунок до повного використання для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей, без урахування строків давності.
Як встановлено в ході судового розгляду, протягом перевіряємого періоду ФГ "Берегове" здійснило використання коштів зі спецрахунку для проведення ряду ремонтних робіт, пов'язаних з підтримкою свино-товарної ферми (СТФ, свинарник) та молочно-товарної ферми (МТФ, корівник) в робочому стані. Вказані приміщення товарних ферм належать позивачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2011, що підтверджується витягом з державного реєстру правочинів (а.с. 134), витягом про державну реєстрацію прав (а.с. 133), технічним паспортом на комплекс будівель МТФ (а.с. 129-132).
У зв'язку з тривалим терміном використання будівель СТФ та МТФ, 1950-1955 років зведення, з метою поліпшення та підтримки об'єктів у робочому стані наказом голови ФГ "Берегове" від 25.09.2012 №58 було призначено з 01.05.2012 проведення ремонтних робіт сараїв (а.с. 135).
Для цього позивачем були придбані у фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) будматеріали на суму 1 912,30 грн. На підтвердження вказаної господарської операції ФГ "Берегове" долучено до матеріалів справи: платіжне доручення №4 від 11.12.2012 (а.с. 41), свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника єдиного податку (а.с. 42-43), накладну №113 від 13.11.2013 (а.с. 46), рахунок №125 від 19.11.2012 (а.с. 47), акт списання матеріалів зі складу (а.с. 48), а також договір поставки №26 від 01.01.2012 (а.с. 44), у відповідності до умов якого постачальник (фізична особа - підприємець ОСОБА_4) зобов'язується передати покупцю (ФГ "Берегове") товар у якості та асортименті передбаченому даним договором на підставі накладної в обумовлений договором строк, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар.
Крім цього позивач придбав будівельні матеріали у фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на загальну суму 5 859,00 грн. На підтвердження зазначеної господарської операції ФГ "Берегове" долучено до матеріалів справи: платіжні доручення №8 від 12.12.2012 та №11 від 19.12.2012 (а.с. 26-27), рахунки №44 від 10.10.2012 (а.с. 30) та №3 від 01.10.2012 (а.с. 34), накладні №43 від 10.10.2012 (а.с. 31) та №4 від 01.10.2012 (а.с. 35), акти на списання матеріалів від 30.10.2012 (а.с. 32, 36), свідоцтво платника єдиного податку та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 37-39), а також договір поставки №22 від 01.01.2012 (а.с. 28), у відповідності до умов якого постачальник (фізична особа - підприємець ОСОБА_5) зобов'язується передати покупцю (ФГ "Берегове") товар у якості та асортименті передбаченому даним договором на підставі накладної в обумовлений договором строк, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар.
Також позивач здійснював придбання бетону ПЗ В15 F50 (М200) у ТОВ "Палладіум" на суму 47 300,00 грн. Як підтвердження вказаної господарської операції ФГ "Берегове" долучено до матеріалів справи: платіжне доручення №10 від 12.12.2012 (а.с. 53), рахунок - фактури №П-00000224 від 04.12.2012 (а.с. 57), видаткову накладну №П-00001186 від 04.12.2012 (а.с. 58), акт списання матеріалів зі складу (а.с. 55-56) та податкову накладну №6 від 04.12.2012 (а.с. 59) на загальну суму 47 300,00 грн. (у тому числі ПДВ 7 883,33 грн.).
Транспортування придбаних товарно - матеріальних цінностей здійснювалося власними транспортними засобами, що знаходяться на балансі ФГ "Берегове": САЗ 3507 ВІ5059АР, САЗ 3507 ВІ9486АР, ГАЗ 5313 ВІ5917АІ та ЗІЛ ММЗ ВІ6898АО, на підтвердження чого надані свідоцтва про реєстрацію зазначених вантажних транспортних засобів (а.с. 61-64).
Ремонт СТФ та МТВ позивач здійснював власними силами, залучивши до проведення робіт працюючих на той час на підприємстві робітників відповідної спеціалізації (а.с. 136-139, 156-160).
Правильність оформлення вищевказаних документів первинного бухгалтерського обліку перевіркою під сумнів не ставиться, не виявлено серед них будь-яких недоліків і судом.
У відповідності до пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України до виробничих факторів, за рахунок яких формується податковий кредит суб'єкта спеціального режиму, відносяться, зокрема, товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.
Механізм акумулювання сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (далі - сільськогосподарські підприємства) на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг) визначається Порядком акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №11 (далі - Порядок).
Згідно з п. 3 вказаного Порядку на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені ст. 203 Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби.
Сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені ст. 203 Кодексу для перерахування суми ПДВ до державного бюджету.
Відповідно до п. 4 Порядку сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.
У разі нецільового використання суми ПДВ сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.
Отже, визначальним фактором, що дає можливість використання коштів акумульованих на спеціальному рахунку є необхідність дотримання цільового призначення, а саме - для ведення сільськогосподарського виробництва.
Оскільки судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ФГ "Берегове" використовувало кошти зі спецрахунку на ремонт основних фондів для можливості їх подальшого використання у своїй господарській діяльності щодо виготовлення сільськогосподарської продукції, то висновок контролюючого органу щодо нецільового використання коштів є необґрунтованим, нічим не підтвердженим суб'єктивним судженням.
Твердження Лубенської ОДПІ щодо необхідності в такому випадку внесення змін до проектної документації СТФ та МТФ, отримання дозволів на проведення ремонтних робіт нежитлових приміщень від органів місцевого самоврядування, архітектурного відділу та інспекції по будівництву відкидаються судом, як безпідставні, оскільки Державний комітет України з будівництва та архітектури у своєму листі №7/7-401 від 30.04.2003 "Щодо віднесення ремонтно - будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів" власне роз'яснив, що поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).
Крім того Державна архітектурно-будівельна інспекція України в листі №40-19-1699 від 12.04.2013 "Щодо порядку виконання реконструкції приміщень" розтлумачує, що пунктом 3.10 розділу 3 ДБН А2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" визначено, що реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).
Таким чином виконання поточних ремонтних робіт не передбачає чи то необхідності внесення змін до проектної документації СТФ та МТФ, чи то наявності дозволів на проведення ремонтних робіт такого класу складності.
Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить порушень порядку використання коштів зі спецрахунку ФГ "Берегове" у перевіряємий період та приходить до висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення в частині оскаржуваної суми, яка згідно з розрахунком штрафних санкцій по ФГ "Берегове" у розрізі контрагентів становить 68839,13 грн. (а.с. 87).
У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на відсутність в діях позивача порушень норм податкового законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення №0001122201 від 20.09.2013 в частині збільшення суми грошового зобов'язання (штрафної (фінансової) санкції) за платежем ПДВ у розмірі 68 839,13 грн. таким, що підлягає скасуванню, як протиправне.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0001122201 від 20.09.2013 в частині збільшення суми грошового зобов'язання (штрафної (фінансової) санкції) Фермерського господарства "Берегове" за платежем податок на додану вартість у розмірі 68 839,13 грн.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38728800) на користь Фермерського господарства "Берегове" (ідентифікаційний код 32464591) частину грошових витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 345,00 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 09.12.2013.
Суддя Є.Б. Супрун
Судове рішення № 35958589, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 03.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/6116/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: