Ухвала суду № 35957788, 11.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року справа №812/8043/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сухарьок М.Г., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,

секретар судового засідання Святодух О.Б.,

за участю: від позивача Степаненко Т.О., від відповідача Савкіна О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 р. у справі № 812/8043/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за січень 2009 року в розмірі 53560,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за січень 2009 року в розмірі 53560,00грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 р. позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів звернулася до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» як платник податку на додану вартість подало до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платника податків у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року, якою визначило суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 53560,00 грн.

Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Луганськтепловоз» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2008 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт від 14.04.2009 №258/08-3/05763797.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на підставі акту перевірки від 14 квітня 2009 року №№258/08-3/05763797 винесено податкове повідомлення-рішення форми "В1" №00001508013/0 від 27 квітня 2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 53560,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року у справі №2а-22475/09/1270 у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Холдінгова компанія «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Луганська про визнання дій відповідача такими, що не відповідають Закону та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.04.2009 №00001508013/0 відмовлено за необґрунтованістю.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Холдінгова компанія «Луганськтепловоз» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року у справі №2а-22475/09/1270 - залишено без задоволення. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року у справі №2а-22475/09/1270 - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2011 року касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Холдінгова компанія «Луганськтепловоз» - задоволена частково. Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року та постанова Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року по справі №2а-22475/09/1270 - скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року у справі №2а-11465/11/1270 у задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Холдінгова компанія «Луганськтепловоз» відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» - задоволено. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року у справі №2а-11465/11/1270 - скасовано. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» задоволений. Визнане недійсним податкове повідомлення-рішення від 27.04.2009 №00001508013/0.

В постанові Верховного Суду України від 5 березня 2013 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення та акта перевірки, наведене мотивування наступного змісту: «За правилами підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Позивачем до матеріалів справи надані документи бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження реальності господарських операцій за контактами і договорами та правомірності формування податкового кредиту по контрагентам з МПП «Сплав-Плюс», ЗАТ «Рослокомотив», ЗАТ «ЛугцентроКуз», ВАТ «Локомотив-ресурс», Державна адміністрація залізничного транспорту України «Укрзалізниця»: платіжні доручення, звітні калькуляції, податкові накладні.

Відповідно до Переліку типових документів, що утворюються у діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій та підприємств, з зазначенням строку зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 №41, інші первинні бухгалтерські документи за 2008 рік, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та які були підставою для запису в регістрах бухгалтерського обліку та податкових записів були знищені, що підтверджується Актом №1 від 23.09.2012.

Металосировина, у зв'язку із придбанням якої сплачені Товариством суми ПДВ відносились до податкового кредиту, була повністю залучена до виробничого процесу із виготовлення продукції позивача з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності.

Технологічний процес такого виробництва неможливий без одержання відходів у вигляді металобрухту, який Товариство відповідно до пункту 11.44 статті 11 Закону №168/97-ВР мало право поставляти та поставляло без нарахування ПДВ.

Відповідно до підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Підпунктом 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР установлено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Реалізований Товариством металобрухт не придбавався з метою його використання у неоподатковуваних операціях, що за змістом підпункту 7.4.2 зазначеної статті Закону позбавляє платника права на включення сум податку до податкового кредиту. Також зазначені відходи власного виробництва позивача не можуть кваліфікуватись як наведений у підпункті 7.4.3 цієї статті товар, який був придбаний чи виготовлений платником і частково використовувався ним у неоподатковуваних операціях, що за правилами цієї норми передбачає перерозподіл податкового кредиту.

Згідно з п. 14.1.18. ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Для підтвердження правомірності формування сум бюджетного відшкодування платник податків у відповідності до вимог Податкового кодексу України повинен надати податковому органу документи, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту та докази оплати.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст. 200 Податкового кодексу України ).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг (п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України ).

Відповідно до п. 200.7. ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На підставі п.п. 200.12, 200.13, 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 р. у справі № 812/8043/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за січень 2009 року в розмірі 53560,00 грн. - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 р. у справі № 812/8043/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 11 грудня 2013 року, повний текст буде виготовлений 16 грудня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.