Рішення № 3595777, 12.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.09 р. Справа № 20/42

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ „ДОН-ЕНЕРДЖИ”, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія „Донбас – Індустрія”, м.Донецьк

про стягнення 271130,16 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Бондаренко Т.В. – за довіреністю

від відповідача Смирнов В.М. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „ВКФ „ДОН-ЕНЕРДЖИ”, м.Донецьк, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія „Донбас – Індустрія”, м.Донецьк, про стягнення 271130,16 грн. – суми заборгованості за договором № 12/11/у/с від 12.11.2008р., з яких 253757,63 грн. – сума основного боргу, 17372,53 грн. – сума пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 12/11/у/с від 12.11.2008р. із специфікаціями; квитанції про приймання вантажу № 51351961; акти приймання – передачі вугільної продукції; посвідчення про якість продукції; рахунки; податкові накладні; платіжні доручення; претензію № 26/12-08-01 від 26.12.2008р.; розрахунок пені станом на 27.02.2009р.; розрахунок 3% річних та індексу інфляції до суми боргу станом на 27.02.2009р.

При зверненні до суду позивач надав суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, у якій просить суд накласти арешт на майно або грошові суми, що належать відповідача, також просить суд заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на ліквідацію та реорганізацію Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія „Донбас – Індустрія”, м.Донецьк, яка залишена судом без задоволення внаслідок недоведеності позивачем обставин, що є підставою для забезпечення позову в розумінні ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи позивач надав суду уточнення своїх позовних вимог, у яких просить суд стягнути з відповідача 239938,62 грн. – суми боргу, 19435,03 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 3066,47 грн. – суми 3% річних, 72920,24 грн. – суми пені, 11996,93 грн. – суми штрафу за ухилення від оплати поставленої продукції.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, також заперечив проти задоволення клопотання позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову, але письмового відзиву по суті суду не надав.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 30.04.2009р. до 12.05.2009р.

Дослідивши матеріали справи, та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

12.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВКФ „ДОН-ЕНЕРДЖИ”, м.Донецьк (Постачальник), та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія „Донбас – Індустрія”, м.Донецьк (Покупець), був укладений договір № 12/11/У/С (далі – договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити на умовах договору вугільну продукцію, кількість, ціна, якість, строки та умови поставки, строк оплати продукції обумовлений сторонами у специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору передбачено, що загальна ціна за договором складає суму, визначену на підставі доданих до договору Специфікацій. Ціна на продукцію визначена договірною у національній валюті України – гривнях на дату укладення договору та визначається на підставі якісних показників у Специфікаціях до договору. Розрахунки за продукцію здійснюються грошовими коштами на поточний рахунок Постачальника у строк, який встановлений у Специфікаціях.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов’язань за договором винна сторона несе відповідальність у відповідності із діючим законодавством України, із поверненням сумлінній стороні фактично заподіяної та документально підтвердженої шкоди.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, поставив відповідачеві вугільну продукцію, факт поставки і отримання товару підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема квитанціями про приймання вантажу № 51351961, актами приймання – передачі вугільної продукції, посвідченнями про якість продукції.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати отриманої вугільної продукції у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору. Факт часткової сплати грошових коштів відповідачем на користь позивача підтверджує сам позивач, що свідчить про визнання відповідачем наявної суми заборгованості, а також підтверджує те, що відповідач не ухилявся від сплати боргу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором, позивач звернувся до суду із позовом, уточнив його та просить суд стягнути з відповідача 239938,62 грн. – суми основного боргу, 19435,03 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 3066,47 грн. – суми 3% річних, 72920,24 грн. – суми пені, 11996,93 грн. – суми штрафу за ухилення від оплати поставленої продукції.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 239938,62 грн. – суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищезазначене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 19435,03 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 3066,47 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з п. 5.1 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов’язань за договором винна сторона несе відповідальність у відповідності із діючим законодавством України, із поверненням сумлінній стороні фактично заподіяної та документально підтвердженої шкоди, тобто умовами договору нарахування та стягнення пені з винної сторони (відповідача) не передбачено. Також суд звертає увагу на те, що зазначеним пунктом договору не передбачений штраф за ухилення від оплати поставленої продукції.

У зв’язку з вищезазначеним, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 72920,24 грн. – суми пені, 11996,93 грн. – суми штрафу за ухилення від оплати поставленої продукції, за необґрунтованістю. Крім того, суду не надано доказів ухилення відповідача від сплати боргу на користь позивача. Навпаки, позивач зазначає, що сума попередньої оплати відповідачем була сплачена частково.

При зверненні до суду позивач надав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, у якій просить суд накласти арешт на майно або грошові суми, що належать відповідача, також просить суд заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на ліквідацію та реорганізацію Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія „Донбас – Індустрія”, м.Донецьк. Позивач не обґрунтував документально свого клопотання щодо вжиття заходів до забезпечення позову позивач, у зв’язку з чим у задоволенні зазначеного клопотання суд відмовив за недоведеністю обставин, що є підставами для забезпечення позову в розумінні ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив, але письмового відзиву по суті суду не надав, обставини, викладені у позові не спростував, доказів сплати суми заборгованості на користь позивача у повному обсязі суду не надав.

Судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 66, ст. ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, суд

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ „ДОН-ЕНЕРДЖИ”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія „Донбас – Індустрія”, м.Донецьк, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія „Донбас – Індустрія” (83000, м.Донецьк, вул. Старобешівська, 114, поточний рахунок № 26003080151000 у відділенні № 2 ЗАТ „Донгорбанк” м.Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 33702992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ „ДОН-ЕНЕРДЖИ” (юридична адреса: 83050, м.Донецьк, вул. Шекспіра, 11-7; для кореспонденції: 83000, м.Донецьк, вул. Ф.Зайцева, 75, поточний рахунок 26002150517361 у ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” м.Донецьк, МФО 334011, код ЄДРПОУ 33838198) 239938,62 грн. – суму основного боргу, 19435,03 грн. – суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 3066,47 грн. – суму 3% річних, 2624,40 грн. – витрати по сплаті державного мита, 89,15 грн. – витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Видати наказ у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 12.05.2009р.

Повний текст рішення підписано 14.05.2009р.

Суддя Донець О.Є.

Надруковано 3 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3. у справу

Вик. Марченко Ю.О.