Рішення № 35957675, 05.12.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.13р. Справа № 5005/3756/2011

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ

до відповідача-2: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

Третя особа: Колективне виробниче підприємство "Дніпропетровський комбайновий завод", м. Дніпропетровськ

про визнання права власності

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: Корольова Д.В., дов. від 28.11.2012р. № 144

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просив суд визнати за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області право державної власності на нежитлове приміщення № 64, розташоване на 1-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 147, площею - 106,6 м2; нежитлові приміщення № 32, 33, розташовані у підвалі та на 1-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 22, площею - 105,5 м2; нежитлові приміщення № 1, 26, розташовані на 1-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 23, площею - 92,5 м2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні нежитлові приміщення в процесі приватизації не увійшли до статутного фонду колективного виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" та є власністю держави, але відповідач-1 відмовився проводити інвентаризацію спірних нежилих приміщень з посиланням на знаходження їх у комунальній власності відповідача-2, чим заперечив державне право власності на зазначені спірні об'єкти.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечували.

Справа розглядалась неодноразово.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012, позов задоволено частково: визнано за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області право державної власності на нежитлове приміщення № 64, розташоване на 1-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 147, площею - 106,6 кв. м; нежитлові приміщення № 32, 33, розташовані у підвалі та на 1-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 22, площею - 105,5 кв. м; нежитлові приміщення № 1, 26, розташовані на 1-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 23, площею - 92,5 кв. м; у задоволенні позову до КП "Дніпропетровське міжміське БТІ" -відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012 - змінено. Позов задоволено частково. Резолютивну частину рішення викладено у наступній редакції: "Визнати за державою в особі РВ Фонду державного майна України по Дніпропетровській області право державної власності на нежитлове приміщення № 64, розташоване на 1-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 147, площею - 106,6 кв. м; нежитлові приміщення № 32, 33, розташовані у підвалі та на 1-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 22, площею - 105,5 кв. м; нежитлове приміщення № 26, розташоване на 1-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 23, площею - 51,2 кв. м; стягнуто з Дніпропетровської міської ради 85,00 грн. держмита в доход держбюджету; стягнуто з Дніпропетровської міської ради 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход держбюджету; в решті позову відмовити; в задоволенні позову до КП "Дніпропетровське міжміське БТІ" - відмовити."

Постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2012р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012 - скасовано, справу № 5005/3756/2011 направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №5005/3756/2011 передано на розгляд судді Ліпинському О.В.

Ухвалою суду від 23.10.2012р. справу №5005/3756/2011 прийнято до провадження.

Як убачається з матеріалів справи, Вищий господарський суду України в своїй постанові від 09.10.2012, якою дану справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив на необхідність встановлення під час нового розгляду, характеристик та призначення спірних приміщення, зокрема, чи призначені вони для забезпечення експлуатації будинку, в якій їх частині знаходиться технічне оснащення будинку (інженерні комунікації і технічні пристрої, що необхідне для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир), без доступу до якого експлуатація жилого будинку неможлива.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2012р. провадження у справі №5005/3756/2011 зупинено в зв'язку з призначенням судової будівельно-технічну експертизи, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

24.10.2013 року, після отримання висновку судової експертизи, провадження у справі поновлено.

Позивач в своїх письмових поясненнях наданих з урахуванням висновку судової експертизи, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач-1 у відзиві на позов зазначає, що є належним відповідачем у справі.

Відповідачі 1, 2 та Третя особа явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, витребуваних доказів не надали.

Згідно ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.12.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 1993 відбулася приватизація колективного виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" шляхом викупу на підставі договору купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу колективного виробничого підприємства від 10.09.1993р. №КП 215, укладеного між Фондом державного майна України, як продавцем, та колективним виробничим підприємством "Дніпропетровський комбайновий завод", як покупцем.

Відповідно до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 02.09.1993р., довідок №№ 8,10,11, які є додатками до цього акту, в процесу приватизації із складу цілісного майнового комплексу вилучалась вартість майна в сумі 199 678 тис. крб. державного житлового фонду, серед яких житлові будинки по вул. Мандриківська, 147; вул. Чкалова,22, пр. Калініна,23, щодо яких встановлено особливий режим приватизації.

Таким чином, під час приватизації, об'єкти державного житлового фонду, в тому числі будинки, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 147, вул. Чкалова, 22, пр. Калініна, 23 не увійшли до статутного фонду КВП "Дніпропетровський комбайновий завод" та залишилися у державній власності із закріпленням їх на балансі КВП "Дніпропетровський комбайновий завод".

Відповідно до вимог Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 № 908/68, Позивачем було видано наказ № 12/10-16-УДМ "Про прийняття управлінського рішення" від 13.03.2007, щодо передачі до комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська об'єктів державного житлового фонду разом з об'єктами інженерної інфраструктури, які його обслуговують, та не увійшли до статутного фонду КВП "Дніпропетровський комбайновий завод".

Положення про порядок передачі у комунальну власність державного житлового фонду, що перебуває у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затверджене Постановою КМУ від 06.11.1995 року № 891, визначає, що передача до комунальної власності житлового фонду, в тому числі гуртожитків, здійснюється з дотриманням вимог Законів України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів.

Відповідно до вимог ст. 2 та ч. 1 ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", передача житлового фонду та інші об'єкти соціальної інфраструктури, які не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) із державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном.

За змістом ч. 2. ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", передача об'єктів із державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст -за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Згідно п. 51 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання щодо надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність, вирішуються виключно на пленарних засіданнях відповідних рад.

Рішеннями Дніпропетровської міської ради № 3462 від 18.08.2005 "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста житлового фонду КВП "Дніпропетровський комбайновий завод" та № 2463 від 14.08.08р. "Про передачу у комунальну власність територіальної громади міста житлового фонду КВП "Дніпропетровський комбайновий завод" надано згоду на прийняття до комунальної власності міста об'єктів державного житлового фонду, які знаходяться на балансі КВП "Дніпропетровський комбайновий завод", зокрема, житлових будинків по вул. Чкалова, 22, пр. Калініна, 23, вул. Мандриківська,147.

Згідно вимог ст. 4 та ч. 5, 6 ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів права з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном та оформлюється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Як убачається з матеріалів справи, управлінське рішення передачу до комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська об'єктів державного житлового фонду разом з об'єктами інженерної інфраструктури, які його обслуговують, та не увійшли до статутного фонду КВП "Дніпропетровський комбайновий завод", та рішення про надання згоди на прийняття зазначених об'єктів у комунальну власність територіальної громади міста, станом на час розгляду справи не виконані, відповідний акт приймання-передачі жилих будинків по вул. Чкалова, 22, пр. Калініна, 23, вул. Мандриківська, 147 складений та підписаний не був, в зв'язку з чим, право власності на спірні об'єкти не перейшло до територіальної громади міста, а залишилося за державою.

Факт залишення зазначеного вище майна в державній власності, підтверджується відомостями про державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарської організації з Єдиного реєстру об'єктів державної власності від 22.09.2010р. та 06.03.2012р., наданими Фондом державного майна України.

На виконання рішення засідання постійно діючої Комісії по прийняттю управлінських рішень стосовно державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених в процесі приватизації (протокол №11 від 27.08.2010р.) Регіональним відділенням Фонду державного майна по Дніпропетровській області прийнято наказ №12/10-29-УДМ від 09.09.2010р. "Про внесення змін до наказу від 13.03.2007р. №12/10-16-УДМ", вирішено внести зміни до п.1 наказу від 13.03.2007р. №12/10-16-УДМ щодо передачі у комунальну власність територіальної громади м. Дніпропетровська об'єктів житлового фонду, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу КВП "Дніпропетровський комбайновий завод", але залишились на його балансі, згідно переліку, а саме вилучити із переліку житлові будинки по вул. Чкалова, 22, пр. Калініна, 23, вул. Мандриківська,147 у м. Дніпропетровську.

Таким чином, оскільки спірні приміщення не увійшли до статутного капіталу Колективного виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" під час приватизації державного майна останнім, та не були передані до комунальної власності вони є об'єктами державної власності.

Станом на час розгляду справи, вищенаведені житлові будинки разом зі спірними вбудованими нежилими приміщеннями знаходяться на балансі КВП "Дніпропетровський комбайновий завод", як майно, не включене в цілісний майновий комплекс при приватизації.

З метою виконання вказівок постанови суду касаційної інстанції, зокрема, встановлення характеристик та призначення спірних приміщення, а саме, чи призначені вони для забезпечення експлуатації будинку, в якій їх частині знаходиться технічне оснащення будинку (інженерні комунікації і технічні пристрої, що необхідне для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир), без доступу до якого експлуатація жилого будинку неможлива, було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно висновку Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 16.10.2013р. №4218-12, загально будинкові технічні пристрої та запірна арматура інженерних комунікацій необхідних для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир, без доступу до яких експлуатація жилого будинку неможлива, окрім стояків транзитних інженерних комунікацій водопостачання, каналізації та теплопостачання необхідних для експлуатації досліджуваних: приміщень №64, в досліджуваному приміщенні №64, розташованому на 1-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 147. площею - 106,6 м2; приміщень №32, 33, в приміщеннях № 32, 33, розташованих у підвалі та на 1-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 22, загальною площею - 105,5 м2 ; приміщень №1, 26, в приміщеннях № 1, 26, розташованих на 1-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 23, загальною площею - 92.5 м" - не встановлена. За плануванням, технічними комунікаціями, оздобленням приміщень, інших характерних ознак для обов'язкового використання вищезазначених приміщень в якості допоміжних та підсобних для забезпечення експлуатації квартир будинку, чи в якості технічних приміщень - не встановлено. За плануванням, призначенням та функціональному використанню вищезазначені приміщення є нежитловими приміщеннями.

З огляду на викладені вище обставини, слід дійти висновку що спірні приміщення є нежилими приміщеннями, розташованими у житлових будинках, але не мають статусу житлового фонду. Спірні приміщення, також не мають статусу допоміжних приміщень (відповідних доказів сторонами не надано), а відтак можуть бути окремими об'єктами цивільно-правових відносин, тому відповідні заперечення відповідача-2 суд вважає безпідставними.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області неодноразово зверталось до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" з проханням виготовити технічну документацію на нежитлові приміщення: № 64, розташоване на І-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 147; №№ 32,33, розташовані у підвалі та на І поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, Чкалова, 22 та №№1,26, розташовані на І-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 23 (листи від 25.11.2009р. №11-01-09860, від 20.01.2010р. №11-01-00236, від 15.03.2010р. №11-01-01479, від 23.06.2010р. №01-01-04123), однак в проведенні інвентаризаційних робіт Позивачу було відмовлено з огляду на наявність рішень Дніпропетровської міської ради № 3462 від 18.08.2005 та № 2463 від 14.08.08, про прийняття згаданих об'єктів до комунальної власності територіальної громади міста.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" № 185-У від 21.09.2006 року, управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

За ч. 1 ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", об'єктами управління державної власності, зокрема є: державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних фондів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", суб'єктом управління об'єктами державної власності, зокрема є Фонд державного майна України, до повноважень, якого віднесено забезпечення захисту майнових прав держави на території України відповідно до законодавства.

За ст. 326 ЦК України, у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Наявність рішень Дніпропетровської міської ради № 3462 від 18.08.2005 та № 2463 від 14.08.08, які перешкоджають реєстрації права власності держави на спірне майно, а також заперечення Дніпропетровської міської ради, під час розгляду даної справи проти визнання права державної власності на спірне нерухоме майно, позбавляють Позивача можливості в повній мірі реалізувати своє право власності, що є підставою для його захисту в судовому порядку.

В силу ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, передбачений ст. 16 ЦК України.

Стаття 16 ЦК України при цьому визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права.

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання права державної власності на нежитлове приміщення № 64, розташоване на 1-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 147; нежитлові приміщення № 32, 33, розташовані у підвалі та на 1-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 22; нежитлові приміщення №1, 26, розташовані на 1-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 23, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В якості одного з відповідачів по даній справі, Позивач визначив Комунальне підприємство „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації". Як убачається з матеріалів справи, зазначена особа не заявляє своїх прав на спірні нерухомі об'єкти, тому є неналежним відповідачем у даній справі. Дії (рішення) з боку відповідача-1, які позивач вважає протиправними, не є предметом даного спору. Отже, в позові до відповідача-1 (комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації") слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі, а саме: державне мито в розмірі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп. та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 7 065, 60 грн. покладаються на відповідача-2.

З підстав вищенаведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Центральна, 6, ЄДРПОУ 13467337) право державної власності на нежитлове приміщення № 64, розташоване на 1-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 147, площею - 106,6 м2; нежитлові приміщення № 32, 33, розташовані у підвалі та на 1-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 22, площею - 105,5 м2; нежитлові приміщення № 1, 26, розташовані на 1-ому поверсі житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 23, площею - 92,5 м2.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 75, ЄДРПОУ 26510514) на користь Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, р/р 31214206783005 у відділенні банку ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012, КБКД 22030001) державного мита в розмірі 85 грн. 00 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп., видати наказ.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 75, ЄДРПОУ 26510514) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Центральна, 6, ЄДРПОУ 13467337) 7 065, 60 грн. витрати на проведення судової експертизи, видати наказ.

В задоволенні позову до комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" - відмовити.

Суддя О.В. Ліпинський Повне рішення складено 10.12.2013