Рішення № 3595749, 06.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/198

06.04.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»

До Державного підприємства «Вугілля України»

Про стягнення 6499,20 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Федосова Г.І., довіреність № 10/14594-576 від 31.12.2008р.

від відповідача Пилипчик О.С., довіреність № 26-12/83-Д від 26.12.2008р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «ДЕК «Дніпроенерго»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України» (далі –відповідач) про стягнення 6499,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору № 03-ЕН/08 від 18.07.2007р.

Ухвалою суду від 13.03.2009 порушено провадження у справі № 1/198 та призначено розгляд на 06.04.09.

06.04.2009 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі, та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, та заявив клопотання про те, щоб суд зобов’язав позивача надіслати відповідачу позовну заяву з усіма додатками.

Позивач проти цього заперечив посилаючись на те, що до позовної заяви додано докази того, що відповідачу всі наведені вище документи надсилались.

В судовому засіданні сторони звірили розрахунки, та дійшли згоди про те, що заборгованість підтверджена накладними та актами, що укладені між сторонами.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання № 03-ЕН/08 від 18.07.2007р. та додатки до нього № 08/08-П-1 від 29.07.2008р., 08/08-П-2 від 04.08.08р., 08/08-П-5 від 22.08.2008р. за умовами яких постачальник (відповідач) зобов’язався поставити на адресу позивача вугілля марки АШ відсів (0-6), АШ збагачене (0-6) у кількості 14,5 тис. тон, а покупець (позивач) прийняти та оплатити вугільну продукцію в асортименті з встановленими граничними показниками.

У серпні 2008 року на виконання додатку до договору на адресу позивача прибули вагони з вугіллям в загальній кількості 10686,772 тони, що підтверджується залізничними накладними та актами звірки по кількості і якості, копії яких додано до позовної заяви

Згідно даним вказаним в залізничних накладних вантажовідправником відвантажене на адресу позивача 5297,400 тон вугілля, вантажопідйомність вагонів складає5418,500 тони, а фактична маса 5221,339 тони згідно розрахунку. Таким чином маса відвантаженого вугілля не відповідає фактичній масі, визначеній електростанцією та зафіксованій в актах звіряння по кількості і якості. Розбіжність між фактично отриманим вугіллям не відповідає вантажопідйомністю вагонів, та складає 197,161 тони, що підтверджується актами звірки по кількості і якості підписаними сторонами договору.

Враховуючи обов’язок позивача оплачувати провізну плату по вантажопідйомності вагонів і неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань по відвантаженню вугілля в залізничних вагонах згідно їх вантажопідйомності, позивач зазнав збитків у вигляді додаткових витрат по сплаті постачальнику зайво нарахованої провізної плати в розмірі 2082,00 грн.

Також відповідно до додатку № 08/08-П від 29.07.08р. до договору , відповідач прийняв на себе зобов’язання поставити вугілля марки АШ, АШ концентрат в кількості 130 тис. тонн. Вантажовідправником якого є ДП «Ровеньктантрацит».

У серпні 2008 року на виконання додатку до договору на адресу позивача прибули вагони з вугіллям в загальній кількості 109255,986 тони, що підтверджується залізничними накладними та актами звірки по кількості і якості, копії яких додано до позовної заяви.

Згідно даним вказаним в залізничних накладних вантажовідправником відвантажене на адресу позивача 5589 тон вугілля, вантажопідйомність вагонів складає 5589 тони, а фактична маса 5486,718 тони згідно розрахунку. Таким чином маса відвантаженого вугілля не відповідає фактичній масі, визначеній електростанцією та зафіксованій в актах звіряння по кількості і якості. Розбіжність між фактично отриманим вугіллям не відповідає вантажопідйомністю вагонів, та складає 102,282 тони, що підтверджується актами звірки по кількості і якості підписаними сторонами договору.

Враховуючи обов’язок позивача оплачувати провізну плату по вантажопідйомності вагонів і неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань по відвантаженню вугілля в залізничних вагонах згідно їх вантажопідйомності, позивач зазнав збитків у вигляді додаткових витрат по сплаті постачальнику зайво нарахованої провізної плати в розмірі 1064,40 грн.

Відповідно до додатку № 09/08-П від 29.08.08р., 09/08-П-1 від 01.09.08р., 09/08-П-2/1 від 15.09.08р., 09/08-П-4 від 11.09.08р., 09/08-П-2 від 01.09.08р. до договору , відповідач прийняв на себе зобов’язання поставити вугілля марок АШ(0-6), АШ відсів (0-6), вантажовідправником якого є ДП «Ровеньктантрацит», ДП «Антрацит», ДП»Сніжевуглезбут», ДП «Свердловантрцит».

У вересні 2008 року на виконання додатку до договору на адресу позивача прибули вагони з вугіллям в загальній кількості 78548,691 тони, що підтверджується залізничними накладними та актами звірки по кількості і якості, копії яких додано до позовної заяви.

Згідно даним вказаним в залізничних накладних вантажовідправником відвантажене на адресу позивача 7585,000 тон вугілля, вантажопідйомність вагонів складає 7698,500 тони, а фактична маса 7377,782 тони згідно розрахунку. Таким чином маса відвантаженого вугілля не відповідає фактичній масі, визначеній електростанцією та зафіксованій в актах звіряння по кількості і якості. Розбіжність між фактично отриманим вугіллям не відповідає вантажопідйомністю вагонів, та складає 320,718 тони, що підтверджується актами звірки по кількості і якості підписаними сторонами договору.

Враховуючи обов’язок позивача оплачувати провізну плату по вантажопідйомності вагонів і неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань по відвантаженню вугілля в залізничних вагонах згідно їх вантажопідйомності, позивач зазнав збитків у вигляді додаткових витрат по сплаті постачальнику зайво нарахованої провізної плати в розмірі 3352,80 грн.

Відповідно до п.6.5 договору у разі надходження вагонів з вугіллям вага якого не відповідає вантажопідйомності вагону, постачальник повністю відшкодовує всі збитки покупця, пов’язані з оплатою за перевезення недовантаженого вугілля.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 6499,20 грн. збитків, внаслідок недовантаження вугілля.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи і не спростована відповідачем.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі19нь.лідок чого останньому було нараховано штрафні санкції за несвоєчасне виконання своїх договірних зобоввки НБУ за кожен день,79мовився від нарахування пені 714,68 грн.ро те, що відповідач сплатив часткову суму боргу 1625,58 грн.. 8х днів з дати, вк.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 20, 173, 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 16, 22, 526, 610, 611, 623, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького 4, код ЄДРПОУ 32709929, р/р 260093016513 в АК Промінвестбанк м.Київ, МФО 300012, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»(69096, м.Запоріжжя, вул. Гребельна 2, код ЄДРПОУ 00130872, р/р № 26002301000076 у філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 6499 (шість тисяч чотириста дев’яносто дев’ять)грн. 20 коп. - збитків; 102 (сто дві) грн. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 17.04.2009р.)