Постанова № 35957313, 06.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2013 року 2а-2170/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної інспекції України з контролю за цінами до Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради про примусове стягнення економічних санкцій,

в с т а н о в и в:

16 грудня 2009 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулася Державна інспекція з контролю за цінами в Київській області з позовом до Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради (далі - відповідач) про стягнення економічних санкцій у сумі 414 788 грн 49 коп.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2013 р. було замінено в порядку правонаступництва позивача - Державну інспекцію з контролю за цінами в Київській області на Державну інспекцію України з контролю за цінами (далі - позивач).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було проведено перевірку відповідача, якою встановлено, що відповідач необґрунтовано отримав виручки на загальну суму 414 788 грн 49 коп., що порушує норми чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що він обґрунтовано отримав виручку в сумі - 414 788 грн 49 коп.

27 листопада 2013 р. представником позивача було надано суду клопотання, у якому він просив розглянути справу без участі його представника.

У судовому засідання 5 грудня 2013 р. представник відповідача проти задоволення клопотання не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, клопотання позивача, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

Позивач, зареєстрований як юридична особа, ідентифікаційний код 33007799.

У період з 6 по 22 жовтня 2009 р. позивачем було проведено перевірку відповідача, з питань додержання порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, за результатами якої 22 жовтня 2009 р. було складено акт перевірки № 406 (далі - акт перевірки № 406) (а.с. 5-20).

Виявлені позивачем порушення було викладено у розділі "Висновок" названого акту перевірки.

2 березня 2010 р. на підставі акту перевірки № 406 позивачем було прийнято рішення № 179 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у відповідача в доход державного бюджету необґрунтовано отриману суму виручки - 138 262 грн. 83 коп. та штраф у сумі - 276 525 грн.65 коп. (далі - рішення № 179) (а.с. 21).

У зв'язку з несплатою відповідачем існуючої заборгованості у добровільному порядку позивачем було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 3 грудня 1990 р. № 507-XII "Про ціни і ціноутворення" (далі - Закон України № 507-XII), Законом України від 5 квітня 2007 р. № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон України № 877-V), Законом України від 4 грудня 1990 р. № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон України № 509-XII) та Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. № 1819 "Про державну інспекцію з контролю за цінами" (далі - Постанова).

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України № 507-XII державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України № 507-ХІІ координацію роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.

Як убачається зі ст. 14 Закону України № 507-XII, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України № 877-V державним наглядом (контролем) є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

Як убачається з ч. 1, ст. 5 Закону України 877-V, планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 5 Закону України 877-V встановлено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Наявні матеріали справи свідчать, про таке.

На підставі акту перевірки № 406 позивачем було прийнято рішення № 179 про застосування санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у позивача в доход державного бюджету необґрунтовано отриману суму виручки 138 262 грн 83 коп. та стягнути штрафні санкції у сумі 276 525 грн 65 коп.

Як вбачається з рішення № 179 відповідачем було порушено вимоги: п. 2 та п. 4 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та п. 10 Типового договору, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 12 липня 2005 р. № 560, пп. 3 п. 2 ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України від 9 листопада 2006 р. № 369 "Про затвердження Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації".

Назване рішення відповідачем було оскаржено в адміністративному порядку.

Згідно, з постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 р. у справі № 2а-1871/10/1070 позивачу було відмовлено у задоволенні адміністративного позову до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області (позивача у даній справі) про визнання недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін (а.с. 60 - 65).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 р. названу постанову було залишено без змін (а.с. 66-68).

Під час розгляду даної адміністративної справи судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення № 179 позивачем прийнято правомірно (а.с. 66-68).

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 254 постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Тобто, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2011 р. набрала законної сили.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Наведене свідчить, що рішення позивача № 179 є правомірним, а отже, таким, що підлягає виконанню, а необґрунтовано одержана сума виручки 138 262 грн 83 коп. та штраф у сумі 276 525 грн 65 коп. - стягненню з відповідача.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідача, складає у сумі 414 788 грн 49 коп.

Враховуючи, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради в доход Державного бюджету України 414 788 (чотириста чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн 49 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.